Суд виправдав підприємця від хабара поліцейському, визнавши можливість провокації

Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя виправдав чоловіка, звинуваченого у пропозиції і наданні неправомірної вигоди.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 23 травня.

У 2018 році слідче управління Нацполіції у Запорізькій області розслідувало імовірне розкрадання бюджетних коштів. За версією слідства, військові службові особи Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління укладали фіктивні договори з приватною фірмою. У звʼязку з цим в КЕУ провели обшуки і вилучили документи, в тому числі договір ремонту казарми.

Фірма, яка ремонтувала казарму, не могла отримати гроші за виконані роботи. Її директор зустрівся зі слідчим. Він начебто пояснив, що йому не хочуть платити гроші через відсутність примірника договору з печаткою казначейства і запропонував замінити вилучений документ на копію без печатки. Слідчий начебто відмовявся. Але потім підприємець йому ще подзвонив і з фрази «Я ж нормальна людина» поліцейський зробив висновок, що той бажає дати йому хабара. Після розмови слідчий подав рапорт і було зареєстроване кримінальне провадження.

Згадайте новину: Суд виправдав хабарника, бо слідчий не узаконив його обшук

Потім у кабінеті слідчого підприємець нібито запропонував 5000 доларів США. Вголос він про це не говорив, а записував це у службовому блокноті поліції із фотографією ГУНП в Запорізькій області. За підміну договору під цифрою 5000, він написав 1000. Поліцейський зрозумів, що за підміну договору пропонується 1000 доларів. Підприємця затримали після того, як він приніс 1000 доларів, які були покладені у блокнот слідчого із написом «Служити і захищати».

У судовому засіданні обвинувачений та його захисник зазначали, що з боку правоохоронних органів була провокація.

Суд визнав доводи захисту слушними.

За матеріалами справи, слідчий зустрічався із підприємцем у непроцесуальний спосіб – вийшов поговорити з ним у парку, хоча він є одним із фігурантів кримінального провадження. Пояснення слідчого, що він погодився на зустріч, оскільки йому необхідно було ще допитувати цього чоловіка, суд визнав такими, що позбавлені будь-якого сенсу, оскільки порядок та спосіб виклику осіб для допиту в рамках кримінального провадження прямо регламентовані нормами КПК.

Немає доказів того, що при першій зустрічі слідчий пояснив підприємцю, що підміна вилученого договору це незаконно. До показань самого поліцейського з цього питання суд поставився критично, оскільки він є зацікавленою особою і саме за його заявою були внесені відомості до ЄРДР. Крім того, показання заявника, що він повідомив обвинуваченому про незаконність таких дій не узгоджуються із його подальшими діями.

А саме поліцейський записав підприємця у своїй телефонній книзі і робив до нього вихідні дзвінки. Наступні зустрічі відбувалися в кабінеті слідчого поліції, вільного доступу до якого громадяни не мають. Тобто слідчий сам приводив підприємця до себе в кабінет, будучи зацікавленим у спілкуванні.

Перша зафіксована розмова між фігурантами розпочалася зі слів слідчого: «Що від мене потрібно?». Підприємець відповідав, що військові направили листа в поліцію про повернення договору і він просить слідчого в цьому допомогти, пояснює, що йому дуже потрібний цей договір для отримання грошей за виконані роботи і щоб розрахувати з працівниками. Почувши це, слідчий просить визначити спосіб та обʼєм допомоги, а підприємець каже, що хче лише повернути договір. І вже після того, як слідчй сказав про те, що для нього це великий ризик, підприємець пообіцяв, що всі ризики він компенсує. Тільки після цього він став обговорювати можливість надання грошей.

При цьому представник компанії скаржився, що немає зараз що принести заплатити і просив повернути вилучений договір взамін на примірник його договору, щоб отримати виплати. Однак слідчий відповідає, що просто так не може віддати. У судовому засіданні слідчий пояснив, що розумів, якщо він віддасть документ, то злочин не буде закінченим і обвинувачений не дасть йому неправомірну вигоду.

Ці обставини, на думку суду, свідчать, що представник правоохоронного органу створив такі умови, за яких обвинувачений був спровокований на скоєння злочину.

У цій справі слідчий поліції був визнаний потерпілим. Хоча немає доказів, що йому заподіяно моральної, фізичної або майнової шкоди.

Прокурор, на думку суду, доводи щодо провокації не спростував.

Крім того, зʼясувалося, що захисту не відкривалась частина матеріалів досудового розслідування, зокрема висновок почеркознавчої експертизи запису з блокнота слідчого, а також карти памʼяті із відео НСРД – розмови заявника і обвинуваченого

Висновки експертизи відео-звукозапису надійшли вже під час судового розгляду кримінального провадження у суді. На момент ознайомлення обвинуваченого та його захисника із матеріалами справи відеозаписи були відсутні у розпорядженні органу досудового розслідування та знаходилися в експертній установі.

Справа слухалась судом більше 4 років і прокурори мали реальну можливість та достатньо часу додатково відкрити матеріали досудового розслідування стороні захисту, але цього не зробили.

Прокурор стверджував, що намагався відкрити стороні захисту додаткові матеріали на стадії судового розгляду і направляв відповідні повідомлення, але конверти повернулися не врученими. Суд оцінив такі пояснення критично, тому що прокурор слав листи за адресами, якими обвинувачений і його захисники не користувалися, про що є дані в матеріалах справи і про що говорилося у засіданнях. Зрештою, у прокурора було достатньо часу і він міг відправити повідомлення стороні захисту будь-яким іншим шляхом, окрім поштового, зокрема, електронною поштою, проте не зробив цього.

У підсумку вищезгадані матеріали суд не мав права врахувати як докази.

Аналізуючи все в сукупності, суд вирішив, що поза розумним сумнівом не доведено, що в діях підсудного є склад злочину і виправдав його.