Відсутність журналу судового засідання не є підставою для скасування судового рішення, хоча і існує пункт 7, частина 2, ст. 412 КПК України (Апеляційний суд Дніпропетровської області від 7 листопада 2016р. у справі № 200/18239/16-к)

Фабула судового акту: Власне приклад того, що неможливо ідеально прописаним законом змусити суддю дотримуватись такого закону, якщо суддя немає такого бажання. Пункт 7, частини 2, ст. 412 КПК України абсолютно однозначно передбачає, що відсутність і матеріалах справи журналу судового засідання є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону і безумовною підставою для скасування вищим судом рішення ухваленого нижчим судом при розгляді апеляційної скарги.

В даному випадку суд апеляційної інстанції переглядав ухвалу слідчого судді про обрання запобіжного заходу , якою було присуджено навіть не «тримання під вартою» підозрюваного , а «домашній арешт». Як це не парадоксально з точки зору поведінки суддів, які очевидно та свідомо ідуть на порушення кримінального процесу, але в ухвалі суду апеляційної інстанції згадуються доводи захисника «про відсутність журналу судового засідання, секретаря, порушення порядку допиту свідків». Зазвичай, судді просто ігнорують такі доводи, і у власних незаконних ухвалах про це не згадують. Проте в даному випадку згадка є, і це прямий шлях на дисциплінарну комісію.

У таких випадках багато говорять на кшталт того, що «не можна відпускати злочинця, якщо якійсь суддівський баран у першій інстанції не забезпечив ведення журналу судового засідання», проте на нашу думку це не аргумент. Нам здається, що на такі кричущі випадки взагалі суду апеляційної інстанції треба реагувати окремою ухвалою.

Насамкінець нагадаємо, що така ухвала не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Спеціально наводимо інший приклад відновлення правил процесуального закону: Без наявності в матеріалах справи технічного запису навіть одного судового засідання вирок автоматично скасовується (Апеляційний суд Хмельницької області, від 16 березня 2015р., справа № 688/4727/14-к, суддя Ващенко С. Є.)

Аналізуйте судовий акт: Прокурор порушує поняття «розумний строк» і суд за скаргою на бездіяльність встановлює прокурору граничний термін (Дарницький районний суд м. Києва від 24 травня 2016р. у справі № 753/8512/16-к, суддя Пойда С. М.)

«Героям слава!» Печерський суддя Смик дозволив обшукати слідчому ГПУ Приймаченко адміністрацію президента Путіна та провести виїмку речей та документів!

Зупинення досудового розслідування НЕМОЖЛИВЕ без належного повідомлення особи про підозру, відомості про зупинення в такому випадку повинні бути виключені з ЄРДР (Печерський районний суд у справі № 757/10129/16-к, від 31 березня 2016р.)

Прикол ВСУ: 12 суддів ВСУ відмовили засудженому у касаційній скарзі, а 13-й суддя Кузьменко О.Т на всяк випадок цю постанову також підписала, хоча згідно тексту участі у розгляді не брала (Постанова ВСУ)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1339/16 Справа № 200/18239/16-к Слідчий суддя - Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді доповідача Кондакова Г.В.

суддів Мазниці А.А.,

ОСОБА_2

за участю:

секретаря судового засідання Дьоміної А.А.

прокурора Іванова Д.В.

підозрюваного ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4,

ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2016 року про задоволення клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області від 25 жовтня 2016 року, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на строк до 22 листопада 2016 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК України, -

встановила:

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2016 року було задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області та продовжено ОСОБА_3 строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на строк до 22 листопада 2016 року.

Для виконання обраного запобіжного заходу покладено на підозрюваного ОСОБА_3 зобовязання, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не залишати місце постійного проживання у період часу з 22.00 години до 06.00 години наступної доби без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Постановлено дату закінчення ухвали 00 годин 01 хвилина 22 листопада 2016 року.

Своє рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчинення тяжких злочинів, ризики, які враховані при обранні запобіжного заходу, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, - не зменшилися.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_4 просить ухвалу від 25 жовтня 2016 року скасувати та постановити нову, якою відмовити прокурору у задоволенні його клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту .

В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що в клопотанні прокурора та ухвалі слідчого судді відсутні будь-які посилання на матеріали, що вказують на наявність будь-якого ризику, з яким ч. 1 ст. 177 КПК України повязує можливість як застосування будь-якого запобіжного заходу, так і його продовження; саме клопотання містить лише загальні твердження, в ньому відсутні будь-які дані про те, що раніше заявлені ризики не зникли, або зявилися нові, які виправдовують тримання особи під домашнім арештом; жодні додані до клопотання матеріали не підтверджують існування на даний час вказаних прокурором у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, більш того, до клопотання додані лише матеріали, на підставі яких раніше був обраний цей запобіжний захід 26 серпня 2016 року.

Вказує, що слідчим суддею прийнято рішення про продовження строку дії запобіжного заходу в той час, коли підозрюваний має постійне місце проживання та роботи, кожного разу зявлявся на виклики слідчого, надавав показання. Крім того, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту позбавляє підозрюваного можливості вільно здійснювати трудову діяльність (постійне місце роботи знаходиться в м. Києві) та за рахунок одержаного доходу отримувати себе та непрацездатних батьків.

Зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді не містить жодного обґрунтування неможливості запобігання ризикам, шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів.

Крім того вказує, що під час розгляду клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_3 під домашнім арештом слідчим суддею було порушено вимоги ст. 22 КПК України, а саме незважаючи на заперечення сторони захисту, без секретаря судового засідання, суд спочатку заслухав пояснення сторони захисту, а потім пояснення прокурора, при цьому журнал судового засідання через відсутність секретаря судового засідання не вівся.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи захисників, підозрюваного, які просили скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора, прокурора, який просив ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши надані судом першої інстанції та слідчим матеріали провадження, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певній період доби, у разі необхідності строк особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Судове рішення стосовно продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його продовження, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону ним були дотримані у повному обсязі.

Як вбачається з наданих матеріалів судового провадження, досліджених в суді першої інстанції та перевірених в суді апеляційної інстанції, 01 липня 2016 року слідчим ГУНП в Дніпропетровській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно ОСОБА_3 були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України та ч. 1 ст. 263-1 КК України в тому, що 30 березня 2016 року приблизно о 12 годині 30 хвилин за місцем мешкання підозрюваного, а саме Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с.м.т. Ювілейне, вул. Миру, буд. 39, було виявлено та вилучено самозарядний карабін моделі «Taurus СТ G2» серії НZ № 6977, калібру 9*21 мм та 117 патронів, які згідно висновку експерта відносяться до категорії бойових припасів та вогнепальної зброї, з подальшим обєднанням матеріалів досудових розслідувань за ч. 1 ст. 263-1 КК України, та присвоєнням кримінального провадження № 12016040000000601.

22 серпня 2016 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України та ч. 1 ст. 263-1 КК України, відповідно якої дії останнього виразилися у незаконному придбанні, зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу та у зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу; незаконна переробка вогнепальної зброї та виготовлення бойових припасів.

28 серпня 2016 року ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська до підозрюваного ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

21 жовтня 2016 року постановою заступника прокурора Дніпропетровської області строк досудового розслідування по даному кримінальному провадженню було продовжено до трьох місяців.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання прокурора про продовження щодо підозрюваного ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відповідності до вимог ст. 193 КПК України, ст. 194 КПК України, вислухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні прокурора і дійшов вмотивованого висновку про необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з покладенням на нього обовязків, передбачених ст. 194 КПК України, оскільки останній підозрюється у скоєнні ряду умисних злочинів, які є тяжкими, за що законодавцем передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Про існування вказаних в клопотанні прокурора та ухвалі слідчого судді ризиків, а саме того, що ОСОБА_3 незаконно може впливати на свідків по справі вказує те, що існує ризик вчинення насильства з боку підозрюваного виходячи з обставин інкримінованих йому злочинів, скоєних, як витікає з підозри, оскільки останнім було здійснені кримінально-карані дії проти громадської безпеки, а також наявність на даний момент реальної загрози свідкам по справі. Може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вказує, що при доведеності вини останнього, покарання за дані види злочинів, передбачає у якості позбавлення волі на строк до 7 років. Може знищити, або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин злочинів, оскільки органом досудового розслідування не у повному обсязі проведені усі процесуальні дії, які б могли у подальшому встановити наявність інших речових доказів по справі.

Доводи сторони захисту щодо порушень слідчим суддею вимог ст. 22 КПК України, а саме відсутність журналу судового засідання та самого секретаря, а також порушення порядку виступу учасників процесу, колегія суддів вважає слушними, однак такими, які б не могли тягнути за собою скасування судового рішення в цілому. Так, відповідно до ч. 6 ст. 107 КПК України «…. якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії (незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження) та результатів її здійснення чинними», суд вправі не застосовувати таку дію, однак відповідно до ст. 108 КПК України секретар судового засідання повинен був вести журнал судового засідання, не дивлячись й навіть на заяву наданими учасниками судового засідання, про не наполяганні на фіксуванні судового засідання засобами технічними фіксації (а.с.п.62).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2016 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 22 листопада 2016 року щодо ОСОБА_3 з покладанням обовязків, передбачених ст. 194 КПК України, слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що слідчому судді потрібно виконати вимоги, передбачені ст. 379 КПК України, а саме у мотивувальній частині судового рішення необхідно вказати вірне прізвище особи підозрюваного ОСОБА_3 замість «ОСОБА_6В.», а також кваліфікацію особи підозрюваного за ч. 1 ст. 263 КК України, ч. 1 ст. 263-1 КК України, замість «ч. 2 ст. 296 КК України, ч. 2 ст. 121 КК України».

Керуючись ч. 2 ст. 376, п. 1 ч. 3 ст. 407, ст. 419, ст. 422 КПК України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2016 року про задоволення клоптання прокурора та продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на строк до 22 листопада 2016 року щодо ОСОБА_3 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Г.В. ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_2