Суд призначив покарання у вигляді позбавлення волі на 4 роки - за втягнення неповнолітньої доньки у крадіжку квітів з місця поховання (Вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області справа № 185/3471/21 від 16.06.2021 р.)

Фабула судового акту: Матеріалами справи встановлено, що засуджена, перебуваючи разом із своєю неповнолітньою донькою на кладовищі, побачила живі квіти – троянди різних кольорів на одній із могил. Діючи з корисливих мотивів (як зазначається у вироку із чим складно погодитись - “зневажаючи моральні засади суспільства в частині поваги до померлих та місць їхнього поховання, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер таких дій”), запропонувала своїй доньці, який ще не виповнилося 18 років, заволодіти цими квітами і потім їх перепродати. Поки донька забирала квіти, засуджена слідкувала за відсутністю інших осіб, свідків їх дій. Після заволодіння квітами, жінки зникли та розпорядилися ними на свій розсуд.

Було розпочато кримінальне провадження за фактом вчинення особою (матір’ю неповнолітньої) кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297 (Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого), ч. 2 ст. 304 (Втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність) КК України.

У судовому засіданні засуджена визнала свою провину, заявила про щире каяття, давала показання. Вона навіть звернулась до суду з клопотанням допустити по справі застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України (тобто визнала недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, погодившись на неможливість апеляційного оскарження таких обставин) - оскільки вона повністю визнає свою провину в скоєнні зазначених кримінальних правопорушень, не оспорю жодної із встановлених досудовим розслідуванням обставин вчинення нею злочинів, та вважає зібрані в справі докази її провини достовірними, допустимими та достатніми.

У зв’язку із цим суд підтримав обвинувачення, визнав особу винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 304 КК України та призначив покарання у виді позбавлення волі, строком 4 роки.

Отже, у цій справі: За втягнення неповнолітньої у заволодіння квітами на місці поховання, матір було засуджено до 4-х років позбавлення волі.

Аналізуючи це рішення, можна навіть не зупинятися на обґрунтованості вироку (зокрема в частині наявності у особи зневаги до померлих та місць їхнього поховання), а просто подивитись на санкції інкримінованих особі статей – зокрема ч.2 ст. 304 КК України, що може передбачати позбавлення строків аж на 10 років. І в той же час, поглянути на санкцію ч.3 ст. 286-1 КК України – яка передбачає 10 років, як максимальний строк позбавлення волі за керування авто у стані сп’яніння, що призвело до смерті потерпілого.

То чи може бути справедливим та логічним 4-х річне покарання у вигляді позбавлення (навіть не обмеження) волі за втягнення неповнолітньої у заволодіння квітів на могилі? Що це – непослідовність законодавця, чи відсутність належної уваги до процесу зі сторони захисту, або ж зі сторони суду?

Аналізуйте судовий акт: Позбавлення волі за систематичну надругу над могилами (Вирок у справі № 189/481/21 від 17.05.2021).;

За наругу над могилою кіборга - 3 місяці арешту (Зарічний районний суд м. Суми, справа № 591/1946/21 від 21.04.2021);

У кримінальних провадженнях ДОПУСТИМО доводити стан сп’яніння і іншими, окрім лікарського огляду, доказами (ВС/ККС № 571/1436/15-к від 03.12.2019);

«Щире каяття» - у чому воно полягає? (ВС/ККС № 166/1065/18 від 18.09.2019).

Справа № 185/3471/21

Провадження № 1-кп/185/429/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2021 року м.Павлоград

Дніпропетровської області

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого ювенального судді - Щербини О.О.,

за участю секретаря - Редьки Ю.І.,

прокурора - Тюрі В.В.,

законного представника

неповнолітньої ОСОБА_1 - Новикової Б.М.,

соціального педагога - ОСОБА_2 ,

обвинуваченої - ОСОБА_3 ,

захисників - адвокатів Михайлюка Б.Л., Мелешко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження від 13 травня 2020 рокуза № 12020040370000796 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Григорівка Васильківського району Дніпропетровської області, громадянки України, з повною середньою освітою, не працюючої, не одруженої, без постійного місця проживання, котра тимчасово мешкала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 304 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 та її неповнолітня донька ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , 12.05.2020 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, перебували на території кладовища, що розташоване на перехресті вулиць Харківська та Шутя в м. Павлограді Дніпропетровської області, де побачили на могилі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 -20.05.2010рр., три вазони із живими квітами у вигляді букетів з троянд рожевого, червоного, білого та жовтого кольорів, та різнокольорових квітів сорту «Альстромерія». ОСОБА_3 , побачивши на могилі живі квіти, маючи не меті незаконне збагачення, шляхом незаконного заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, та подальшого отримання за них грошової винагороди шляхом продажу, тобто, діючи з корисливих мотивів, зневажаючи моральні засади суспільства в частині поваги до померлих та місць їхнього поховання, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер таких дій, достовірно знаючи, що її доньці - ОСОБА_1 не виповнилося 18 років, запропонувала своїй неповнолітній доньці заволодіти квітами, що знаходились на могилі, з метою їх подальшого збуту, тим самим втягнула свою неповнолітню доньку у скоєння злочину у виді незаконного заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

На дану пропозицію неповнолітня ОСОБА_1 добровільно дала свою згоду та в подальшому, разом із матір`ю, ОСОБА_3 , незаконно заволоділи предметами, що знаходяться на могилі ОСОБА_4 .

Таким чином ОСОБА_3 втягнула свою рідну неповнолітню доньку ОСОБА_1 у злочинну діяльність.

В подальшому, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, нехтуючи громадською моральністю у сфері шанобливого ставлення до померлих та місць їх поховання, неповнолітня ОСОБА_1 , за вказівкою матері, підійшла до могили, звідки шляхом вільного доступу заволоділа живими квітами - трояндами рожевого, червоного, білого та жовтого кольорів, різнокольоровими квітами сорту «Альстромерія», а ОСОБА_3 , знаходилась на алеї, з метою попередження можливої появи сторонніх осіб та попередження інших перешкод, що могли виникати під час скоєння злочину.

Після того, як неповнолітня ОСОБА_1 заволоділа живими квітами у вигляді букетів з могили, вона повернулася на алею та разом із матір`ю, ОСОБА_3 , зникли з місця скоєння злочину розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Тим самим ОСОБА_3 та неповнолітня ОСОБА_1 спричинили моральну шкоду близьким і рідним померлої ОСОБА_4 , а саме її матері - ОСОБА_5 .

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 повністю визнала свою провину у вчиненні злочинів, що інкримінуються, заявила про щире каяття та дала показання про те, що вона зі своєю неповнолітньою донькою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , 12.05.2020 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, перебували на території кладовища, що розташоване на перехресті вулиць Харківська та Шутя в м. Павлограді Дніпропетровської області, де побачили на могилі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 -20.05.2010рр., три вазони із живими квітами у вигляді букетів з троянд рожевого, червоного, білого та жовтого кольорів, та різнокольорових квітів сорту «Альстромерія».

Вона, достовірно знаючи, що її доньці ОСОБА_1 не виповнилося 18 років, запропонувала їй викрасти квіти, що знаходились на могилі, з метою їх подальшого продажу. На дану пропозицію неповнолітня ОСОБА_1 добровільно дала свою згоду. Після цього, неповнолітня ОСОБА_1 , за її вказівкою, підійшла до могили та викрала живі квіти - троянди рожевого, червоного, білого та жовтого кольорів, різнокольорові квіти сорту «Альстромерія», а вона знаходилась на алеї з метою попередження можливої появи сторонніх осіб та попередження інших перешкод при скоєнні злочину.

Після того, як неповнолітня ОСОБА_1 викрала живі квіти у вигляді букетів з могили, вона повернулася на алею та разом з нею зникли з місця скоєння злочину розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Неповнолітній свідок ОСОБА_1 , в присутності свого законного представника, адвоката та соціального педагога надала аналогічні показання, щодо обставин вчинення її матір`ю ОСОБА_3 інкримінованих злочинів.

Крім того, в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням допустити по справі застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки вона повністю визнає свою провину в скоєнні зазначених кримінальних правопорушень, не оспорю жодної із встановлених досудовим розслідуванням обставин вчинення нею злочинів, та вважає зібрані в справі докази її провини достовірними, допустимими та достатніми, в зв`язку з чим досліджувати їх а також допитувати інших осіб немає ніякої необхідності.

З`ясувавши думку прокурора, який не заперечував проти застосування у справі положень ч. 3 ст. 349 КПК України, роз`яснивши обвинуваченій , у присутності її захисника, правові наслідки застосування вказаної норми закону, з якими остання погодилася, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та застосував при розгляді даної справи положення ч. 3 ст. 349 КПК України.

Аналізуючи та співставляючи показання обвинуваченої ОСОБА_3 з висунутим обвинуваченням, суд приходить до висновку, що показання обвинуваченої мають характер логічних, послідовних, об`єктивних, що з урахуванням застосування при розгляді справи положень ст. 349 КПК України дозволяє суду зробити обґрунтований висновок про те, що винність обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 304 КК України доведена повністю.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 необхідно правильно кваліфікувати:

- ч. 3 ст. 297 КК України, як незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

- ч. 2 ст. 304 КК України, як втягнення неповнолітньої особи у злочинну діяльність, вчинене матір`ю потерпілого.

При призначенні виду і розміру покарання суд, у відповідності до ст.65 66 67 КК України враховує, що обвинувачена ОСОБА_3 раніше не судима, підлягає покаранню за вчинені нею тяжкі кримінальні правопорушення, не має постійного місця проживання, в період досудового розслідування перебувала у розшуку.

В якості пом`якшувальних обставин суд враховує що обвинувачена ОСОБА_3 повністю визнала свою провину.

Обтяжливих обставин судом не встановлено.

Ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини передбачено право на справедливий судовий розгляд. Загальні вимоги справедливості, що містяться у ст.6 застосовуються у провадженнях щодо всіх кримінальних справ.

Відповідно до ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від злочинних посягань (ст. 27 Основного Закону).

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд, суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів та враховує обставини кримінальних правопорушень, його наслідки, характер та ступінь участі обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, ступінь їх тяжкості, дані про особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Наведені обставини вчинення обвинуваченою інкримінованих правопорушень, вчинення злочинів проти громадського порядку та моральності, відсутність у обвинуваченої засобів для існування, реєстрації та постійного місця проживання, а також перебування обвинуваченої під час досудового розслідування у розшуку свідчить про те, що виправити обвинувачену ОСОБА_3 та запобігти її злочинної діяльності не можливо без її ізоляції від суспільства, в зв`язку з чим обвинувачена ОСОБА_3 має бути засуджена за ч. 3 ст. 297 та ч. 2 ст. 304 КК України до покарання у виді обмеження, та позбавлення волі, відповідно, в межах санкцій вказаних статей.

Остаточне покарання обвинуваченій ОСОБА_3 має бути призначене за правилами ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі.

Позовні вимоги у справі відсутні.

Доля речових доказів має бути вирішена у відповідності до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368 370 371 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 304 КК України.

ОСОБА_3 призначити покарання:

- за ч. 3 ст. 297 КК України - у виді обмеження волі, строком чотири роки;

- за ч.2 ст. 304 КК України - у виді позбавлення волі, строком чотири роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі, строком чотири роки.

До набрання вироком чинності запобіжний захід відносно ОСОБА_3 залишити не змінним - у вигляді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання для ОСОБА_3 обчислювати з 18.00год. 30 березня 2021 року.

Речові докази:

- два диски з відеозаписами подій від 12.05.2020 року, котрі зберігаються в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського Апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк тридцять днів з дня його проголошення, а особою під вартою - в той же строк, з дня отримання копії вироку.

СУДДЯ О.О.ЩЕРБИНА.