Застосуванням поліграфа атестованими судовими експертами психологами у 2020 році

Судова практика Верховного Суду 2020 року! За інформацією наукового журналу «Судово-психологічна експертиза. Застосування поліграфа і спеціальних знань в юридичній практиці» від 25 вересня 2020 року публікується вісім ключових постанов Верховного Суду щодо проведення судово-психологічної експертизи із застосуванням поліграфа атестованими судовими експертами психологами у 2020 році в Україні.

Нагадуємо: відповідно до пунктів 5, 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Крім того, висновками експертів можуть встановлюватися дані, які є доказом у цивільному процесі (частина 2 статті 76 ЦПК. Докази) та висновки експертів є процесуальним джерелом доказів в КПК, якими можуть підтверджуватись фактичні дані, а саме: наявність або відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (частина 2 статті 84 КПК. Докази).

Читайте статтю: Чотири ключові постанови Верховного Суду щодо встановлення розміру відшкодування моральної шкоди атестованими судовими експертами психологами

Розділ 1. Підстави та особливості проведення судової експертизи із застосуванням поліграфа в Україні

ОПИТУВАННЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ СПЕЦІАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО ЗАСОБУ - КОМП`ЮТЕРНОГО ПОЛІГРАФА ПОВИННО ПРОВОДИТИСЬ ПРИ ПРОВЕДЕННІ СУДОВОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ВИКЛЮЧНО З МЕТОЮ ВСТАНОВЛЕНОЮ НОРМАТИВНИМИ ДОКУМЕНТАМИ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ:

1. Постанова КЦС Верховного Суду від 30 липня 2020 року по справі № 299/1523/16-ц:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/90740090

Ключові тези:
1. Доводи касаційної скарги щодо непроведення додаткової комплексної судової психологічно-почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки така експертиза не була проведена експертами у зв`язку з тим, що опитування із застосуванням спеціального технічного засобу - комп`ютерного поліграфа проводиться при проведенні судової психологічної експертизи з метою отримання орієнтовної інформації щодо: ступеня ймовірності повідомленої опитуваною особою інформації; повноти наданої опитуваною особою інформації; джерела отриманої опитуваною особою інформації; уявлень опитуваної особи про певну подію та іншої орієнтовної інформації, необхідної для конструювання версій розслідування певних подій. Психологічне дослідження емоційного стану особи не передбачає проведення опитування з використанням поліграфу (а.с. 113, т. 2).

Алгоритм дій: для призначення судово-психологічної експертизи із застосуванням поліграфа необхідно пересвідчитись що мета цієї експертизи збігається з положеннями пункту 6.8.1. розділу IV "Психологічна експертиза" Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами) та звернутися до атестованого Міністерством юстиції України судового експерта психолога, який пройшов належну підготовку за напрямком проведення психофізіологічних досліджень із застосуванням поліграфа. Судова експертиза із застосуванням поліграфа в цивільному процесі замовляється у відповідності до статті 106 ЦПК України учасником справи самостійно як на етапі подання позову до суду, так і під час судового засідання. У кримінальному процесі, сторона захисту може доручити проведення судової експертизи атестованому судовому експерту психологу згідно з статті 243 КПК України. Так, сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов’язкової. Експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 КПК України.

ОЦІНЮЮЧИ ВИСНОВОК СУДОВО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ПОЛІГРАФА СУД ПОВИНЕН: 1) З`ЯСУВАТИ ДОСТАТНІСТЬ ПОДАНИХ ЕКСПЕРТОВІ ОБ`ЄКТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ, 2) ПОВНОТУ ВІДПОВІДЕЙ НА ПОСТАВЛЕНІ ПИТАННЯ ТА ЇХ ВІДПОВІДНІСТЬ ІНШИМ ФАКТИЧНИМ ДАНИМ, 3) УЗГОДЖЕНІСТЬ МІЖ ДОСЛІДНИЦЬКОЮ ЧАСТИНОЮ ТА ПІДСУМКОВИМ ВИСНОВКОМ ЕКСПЕРТИЗИ, 4) ОБҐРУНТОВАНІСТЬ ЕКСПЕРТНОГО ВИСНОВКУ ТА ЙОГО УЗГОДЖЕНІСТЬ З ІНШИМИ МАТЕРІАЛАМИ СПРАВИ:

2. Постанова КЦС Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 457/906/17:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87602624

Ключові тези:
1. Зважаючи на істотні протиріччя в поясненнях сторін щодо проведення розрахунку за оспорюваним договором купівлі-продажу, судом першої інстанції було призначено у даній справі судову психологічну експертизу з використанням поліграфа.
2. Відповідно до висновку експерта № 01805/018-Д за результатами проведення судової психологічної експертизи (опитування із застосуванням спеціального технічного пристрою - комп`ютерного поліграфа), складеного 04 липня 2018 року, на перше запитання відповідь надати неможливо, оскільки ОСОБА_2 добровільної згоди на проведення опитування із застосуванням комп`ютерного поліграфа не надав, посилаючись на статтю 28 Конституції України, у зв`язку з чим опитування із ОСОБА_2 не проводилось. Щодо другого запитання, то експерт зазначив, що в ході експертизи (опитування з використанням комп`ютерного поліграфа) у громадянина ОСОБА_1 не виявляються виражені психофізіологічні реакції та емоційне збудження на запитання, які могли б свідчити про те, що ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 404 240,00 грн. за продаж квартири АДРЕСА_1.
3. Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Статтею 79 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) достатніми є доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Статтею 110 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
4. При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на поставлені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи. У порушення вказаних вимог процесуального законодавства, суди першої та апеляційної інстанцій, незважаючи на те, що із висновку експертизи експерта № 01805/018-Д, який покладено в основу рішень, не вбачається, що ОСОБА_2 ввів в оману ОСОБА_1 , не врахували та залишили поза увагою, що аргументи позивача фактично зводяться до викладення обставин неналежного виконання відповідачем умов укладеного договору, які відповідно до положень статті 230 ЦК України не дають підстав для встановлення введення позивача в оману під час укладання договору.

Алгоритм дій: при проведенні судової експертизи із застосуванням поліграфа, судові експерти психологи повинні проводити три види експертного дослідження: ретроспективне дослідження матеріалів справи (Методика судово-психологічного дослідження у кримінальних справах (реєстраційний номер 14.1.01), Методика судового психологічного аналізу вихідних даних (реєстраційний номер 14.01.05)), психодіагностичне дослідження підекспертного та безпосередньо проведення психофізіологічного тестування із застосуванням поліграфа. Метою тристороннього дослідження є перевірка достатності об'єктів поданих експертові для дослідження, відповідність отриманих результатів іншим фактичним даним, узгодженість дослідницької частини з підсумковим висновком експертизи, а також з іншими матеріалами справи. Ретельне психологічне вивчення особистості підекспертного також допомагає судовому експерту уникнути двох найпоширеніших серед поліграфологів помилок: 1) Капкану Борокау (встановлення хибно негативного результату експертизи), 2) Помилки Отелло (встановлення хибно позитивного результату експертизи).

Читайте статтю: В Украине принят закон о частной (розыскной) деятельности разрешающий детективам назначать проведение полиграфологических проверок

Розділ 2. Особливості та характер ЗАСТЕРЕЖЕНЬ ВЕРХОВНОГО СУДУ щодо використання поліграфа в судочинстві

ВИСНОВКИ СУДОВО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ОТРИМАНІ З ПОРУШЕННЯМ СТАТЕЙ 332, 242 КПК ЩОДО ПОРЯДКУ ПРИЗНАЧЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ Є НЕДОПУСТИМИМ ДОКАЗОМ У СПРАВІ:

3. Постанова ККС Верховного Суду від 03 червня 2020 року по справі № 686/4267/15-к:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/89701178

Ключові тези:
1. При цьому надані стороною захисту консультативний висновок спеціалістів від 10 березня 2016 року, висновок експерта за результатами проведення судово-психологічної експертизи від 29 квітня 2016 року суд обґрунтовано не прийняв як допустимі докази, оскільки вони були отримані з порушенням статей 332, 242 КПК щодо порядку призначення експертизи під час розгляду кримінального провадження в суді..

Алгоритм дій: звернення до атестованого судового експерта психолога є належною та допустимою дією, проте призначення експертизи із застосуванням поліграфа повинно відбуватися у суворій відповідності до процесуальних кодексів для того щоб експертиза стала допустимим доказом у справі і була врахована під час судового розгляду справи. Атестований судовий експерт психолог надасть всі необхідні документи, які допоможуть стороні справи довести або спростувати фактичні дані у передбачений законом спосіб.

ВИСНОВОК СПЕЦІАЛІСТА - ПОЛІГРАФОЛОГА, ЯКИЙ ПРОВІВ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НЕ ПОВИНЕН ВВАЖАТИСЯ ДОКАЗОМ У СПРАВІ, А Є ЛИШЕ ДОДАТКОВИМ АРГУМЕНТОМ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ПРАВИЛЬНОСТІ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДІЙ:

4. Постанова ККС Верховного Суду від 18 серпня 2020 року по справі № 628/2370/17:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/91089402

Ключові тези:
1. Крім цього, суд апеляційної інстанції прямо зазначив, що висновок щодо проведення психофізіологічного дослідження з використанням поліграфа обвинуваченого ОСОБА_1 , проведеного 18 жовтня 2018 року спеціалістом - поліграфологом ОСОБА_11 не є доказом у розумінні ст. 84 КПК України, а є додатковим аргументом на підтвердження правильності виправдання ОСОБА_1 .

Алгоритм дій: призначати судово-психологічну експертизу із застосуванням поліграфа потрібно атестованим судовим експертам психологам. Призначаючи дослідження на поліграфі спеціалісту - поліграфологу учасник справи наражається отримати лише додатковий аргумент без процесуального його визначення, оскільки в кримінальному процесі лише висновок експерта є процесуальним джерелом доказів, а тому судова експертиза із застосуванням поліграфа може бути призначена як під час досудового розслідування, так і в ході судового слідства (розгляду справи).

ВИСНОВОК ЕКСПЕРТНОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ НЕ ВІДПОВІДАЄ ВИМОГАМ ЗАКОНУ, ОСКІЛЬКИ СПЕЦІАЛІСТ, ЯКИЙ ЙОГО ПРОВОДИТЬ, НЕ ПОПЕРЕДЖАЄТЬСЯ ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, А ТАКОЖ НЕ ВХОДИТЬ ДО РЕЄСТРУ СУДОВИХ ЕКСПЕРТІВ:

5. Постанова КЦС Верховного Суду від 25 травня 2020 року по справі № 475/793/17:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/89509040

Ключові тези:
1. Доводи скарги про те, що судами безпідставно не взято до уваги доказ, який підтверджує факт неотримання коштів, а саме висновок експертного дослідження від 31 жовтня 2017 року № 04/10-17 (психологічне експертне дослідження з використанням комп`ютерного поліграфа) не заслуговують на увагу з огляду на таке.
2. Згідно з частинами першою, п`ятою статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
3. Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).
4. Суди попередніх інстанцій правильно не взяли до уваги висновок експертного дослідження від 31 жовтня 2017 року № 04/10-17 з посиланням на те, що вказане дослідження не відповідає вимогам закону, оскільки експерт ОСОБА_5 , який його проводив, не попереджався про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а також експерт не входить до Реєстру судових експертів, не має свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, а тому зазначений документ не можна вважати належним та допустимим доказом в розумінні статей 76-80 ЦПК України.

Алгоритм дій: призначити судово-психологічну експертизу із застосуванням поліграфа атестованому Міністерством юстиції України судовому експерту психологу з метою убезпечити себе від не врахування результатів експертного дослідження спеціалістом - поліграфологом.

НАЯВНІСТЬ ЛИШЕ ВИСНОВКУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПРОВЕДЕННЯ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОГО ОПИТУВАННЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ КОМП`ЮТЕРНОГО ПОЛІГРАФА НЕ Є НАЛЕЖНИМ ТА ДОСТАТНІМ ДОКАЗОМ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДОВОДІВ ВІДСУТНОСТІ БОРГОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ:

6. Постанова КЦС Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року по справі № 727/6486/17:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85174071

Ключові тези:
1. При цьому ОСОБА_2 не доведено відсутність боргових зобов`язань та протиправність дій невідомих осіб щодо викрадення посилки, а наявний у матеріалах справи висновок за результатами проведення психофізіологічного опитування із застосуванням комп`ютерного поліграфа від 20 червня 2017 року не є належним та достатнім доказом на підтвердження доводів касаційної скарги.
2. За таких обставин висновки судів попередніх інстанцій є правильними, а доводи касаційної скарги не спростовують наявність між сторонами боргових зобов`язань за договором позики.

Алгоритм дій: не у всіх ситуаціях потрібно призначати судово-психологічну експертизу із застосуванням поліграфа. Для отримання професійної консультації необхідно звернутись до атестованого судового експерта психолога, що пройшов підготовку за напрямком проведення психофізіологічних досліджень на поліграфі та який допоможе визначитись із вашим зверненням. Головна правова норма, яку необхідно врахувати звертаючись до атестованого судового експерта психолога це загальне правило щодо проведення судової експертизи із застосуванням поліграфа: обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (статті 74 КАС, 77 ГПК, 78 ЦПК, 86 КПК).

Розділ 3. Ситуації невідповідності діючому законодавству використання поліграфа

ЧИННИМ КРИМІНАЛЬНИМ ПРОЦЕСУАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО ПЕРЕВІРКИ ПОКАЗАНЬ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ СПЕЦІАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО ЗАСОБУ - ПОЛІГРАФУ (ДЕТЕКТОРА БРЕХНІ) ТА ВИКОРИСТАННЯ ОТРИМАНИХ ДАНИХ ЯК ДОКАЗУ, ОСКІЛЬКИ ПОКАЗИ ОЦІНЮЮТЬСЯ ЛИШЕ СУДОМ:

7. Постанова ККС Верховного Суду від 11 червня 2020 року по справі № 621/1308/18:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/89825037

Ключові тези:
1. Судом першої інстанції розглянуто клопотання сторони захисту про призначення судової експертизи із застосуванням спеціального технічного засобу - поліграфу на предмет правдивості показань ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_9 щодо способу заволодіння транспортним засобом та з наведенням відповідного обґрунтування відмовлено у його задоволенні. Чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено перевірку показань із застосуванням спеціального технічного засобу - поліграфу (детектора брехні) та використання отриманих даних як доказу.

Алгоритм дій: у разі бажання оцінити надані іншими учасниками справи покази завжди потрібно пам'ятати, що за процесуальним кодексом лише суд може оцінювати такі покази. Напрямами проведення судово-психологічної експертизи із застосуванням поліграфа, які були в 2015 році затверджені Міністерством юстиції України, непередбачено проведення експертизи щодо перевірки показань учасників справи. Основні підстави для експертизи із застосуванням поліграфа відповідно до пункту 6.8 згідно з Наказом Міністерства юстиції № 1350/5 від 27.07.2015: 1) отримання орієнтувальної інформації щодо ступеня ймовірності повідомленої опитуваною особою інформації; 2) повноти наданої опитуваною особою інформації; 3) джерела отриманої опитуваною особою інформації; 4) уявлень опитуваної особи про певну подію; 5) іншої орієнтувальної інформації, необхідної для конструювання версій розслідування певних подій.

ПРИЗНАЧЕННЯ СУДОВО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ НА ПОЛІГРАФІ (ДЕТЕКТОРІ БРЕХНІ) ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ПСИХІЧНОГО СТАВЛЕННЯ ОСОБИ ДО ДІЯННЯ ТА НАСЛІДКІВ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНЕ ЗАКОНОМ:

8. Постанова КЦС Верховного Суду від 04 березня 2020 року по справі № 221/3264/16-к:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88103330

Ключові тези:
Ознаки суб`єктивної сторони вчинених злочинів та особливості психічного ставлення засудженого до вчинених діянь та їх наслідків встановлюються судами на підставі характеру вчиненого діяння та об`єктивно-предметних умов його вчинення на підставі встановлених судом фактичних обставин вчинених злочинів та закріплених належними і допустимими доказами, зібраними в порядку, передбаченому КПК та оціненими відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу, де призначення судово-психологічної експертизи на поліграфі (детекторі брехні) для встановлення психічного ставлення особи до діяння та наслідків не передбачене законом.

Алгоритм дій: судово-психологічна експертиза із застосуванням поліграфа встановлює лише наявність або відсутність психологічної установки на приховування певної інформації. Питання емоційного ставлення підекспертного до іншої людини або до певних подій чи обставин, не відноситься до компетенції атестованого судового експерта психолога (поліграфолога) і може бути предметом звичайної судово-психологічної експертизи з метою, наприклад, встановлення факту моральних страждань з приводу порушених прав підекспертного або інших експертних завдань не пов'язаних із застосуванням поліграфа. Відповідну професійну консультацію надасть атестований судовий експерт психолог, що пройшов підготовку за напрямком проведення психофізіологічних досліджень на поліграфі з питань, які вас цікавлять.

Нормативно-процесуальне обґрунтування звернення до суду з заявами, клопотанням про проведення судово-психологічної експертизи із застосуванням поліграфа в цивільному та кримінальному судочинстві для встановлення дійсних обставин справи

1.1. Цивільне судочинство

Ключові тези: висновками експертів можуть встановлюватися дані, які є доказом у цивільному процесі. Так, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані у тому числі можуть встановлюватися висновками експертів (частина 1, 2 статті 76 ЦПК. Докази).

У відповідності до пункту 5 частині 2 статті 43 ЦПК (Права та обов’язки учасників справи) учасники справи зобов’язані надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК. Достовірність доказів).

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (частина 1 статті 82 ЦПК. Підстави звільнення від доказування)

У разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів (частина 11 статті 83 ЦПК. Подання доказів).

У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 4, 5 статті 81 ЦПК. Обов’язок доказування і подання доказів).

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК. Оцінка доказів).

1.2. Кримінальне судочинство

Ключові тези: процесуальним джерелом доказів в КПК є висновки експертів, якими можуть підтверджуватись фактичні дані, а саме: наявність або відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Так, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Висновки експертів є процесуальним джерелом доказів (частина 1, 2 статті 84 КПК. Докази).

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (стаття 85 КПК. Належність доказів).

Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили (частина 1, 2 статті 94 КПК. Оцінка доказів).

Проте, учасникам судочинства необхідно пам’ятати загальне правило щодо проведення судової експертизи із застосуванням поліграфа: обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (статті 74 КАС, 77 ГПК, 78 ЦПК, 86 КПК).

Нагадуєм, що науковий журнал запроваджує надання послуг "Консультація": запит на проведення судово-психологічної експертизи, дослідження із застосуванням поліграфа на замовлення зацікавлених осіб, суду, правоохоронних органів. - URL: http://expertize-journal.org.ua/konsultacia

Автор статі: Судовий експерт психолог Назаров Олег Анатолійович