Розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільного або господарського зобов’язання, у тому числі в частині строків його виконання – ВП ВС

Чинне законодавство не пов’язує припинення зобов’язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов’язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов’язання та підстав виникнення відповідного боргу, йдеться на сайті court.gov.ua

Про це йдеться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18. Так, відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Водночас розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною.

Таким чином, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільного або господарського зобов’язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.

Згадайте новину: Суд не може зазначати двох різних самостійних підстав для виправдання особи та застосовувати дві взаємовиключні форми завершення розгляду справи – ККС ВС

За результатами розгляду справи Велика Палата Верховного Суду вирішила відступити від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17 лютого 2016 року
у справі № 905/3137/14-908/5775/14 (провадження № 3-1276гс15), згідно з яким невиконання грошового зобов’язання за наявності судового рішення про задоволення вимог кредитора з розстроченням або відстроченням не призводить до наслідків порушення грошового зобов’язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, за період такого розстрочення.

Із повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18) можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82424013.

Згадайте новину:Спори щодо вчинення протесту податкових векселів розглядаються в порядку адміністративного судочинства – ВП ВС