Розпорядником інформації про наявність неприватизованих земельних ділянок під забудову є виконавчий комітет органу місцевого самоврядування і така інформація є публічною (ВС/КАС у справі №359/7966/16-а від 05 листопада 2019 р.)

Фабула судового акту: Як відомо органи місцевого самоврядування не тільки не дають «просто так» громадянину реалізувати своє право на безкоштовну приватизацію земельної ділянки в порядку, передбаченому ст. 118 ЗК України, а й взагалі всіляко приховують від громадян інформацію про наявність вільних ділянок для приватизації на їх території, в тому числі і під забудову.

Істотно покращилася ситуація у цьому питанні із відкриттям у загальним доступом в інтернеті Публічної кадастрової карти. Тепер кожен заявник може вказати місцезнаходження земельної ділянки, на яку він претендує, окресливши її межі на роздруківці з цього сервісу і подати їх як графічні матеріали разом із клопотанням.

Проте і самі органи місцевого самоврядування стали «технологічнішими». Тепер у відписках на клопотання зазначають, що нібито із поданих заявником графічних матеріалів неможливо встановити місцезнаходження бажаної земельної ділянки. Іншою відпискою можуть збрехати, що бажана земельна ділянка перебуває у користуванні невідомого мешканця населеного пункту, або по цій земельній ділянці відкрита спадкова справа, тощо.

Тому в ідеалі від органу місцевого самоврядування необхідно отримати офіційне підтвердження, що певна земельна ділянка із відповідним цільовим призначенням є вільною.

Теоретично це вирішується за допомогою подання громадянином запиту про надання публічної інформації про наявність вільних земельних ділянок на території населеного пункту, наприклад під забудову. Життя таке, що і тут як правило нас чекає провал. Орган місцевого самоврядування відписується, що такою інформацію він не володіє, і до того ж за його переконанням таке інформація є обмеженою у доступі. Орган місцевого самоврядування також може відіслати до органу Держгеокадастру і, таким чином, "запустити заявника по великому колу".

Ця справа про оскарження відмови виконкому міської ради у наданні на запит інформації про наявність вільних земельних ділянок під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території міста.

Приємно, що суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій одностайно визнали протиправність відмови у наданні інформації на запит і підтвердили, що таке інформація є публічною. Водночас розпорядником інформація про наявність вільних з/д під забудову було визначено виконком органу місцевого самоврядування, а не будь який інших орган чи підприємство.

ВС підкреслив, що відповідно до пункту 5, статті 24 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» «до моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов’язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.»

Ці ж органи залишаються розпорядниками такої інформації і після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у їхньому фактичному володінні.

Отже, суди зобов’язали виконком міської ради надати заявнику перелік вільних з/д в межах міста, що можуть бути використані під будівництво та обслуговування житлового будинку. На жаль поки що невідомо фактичне виконання цього рішення суду...

Аналізуйте судовий акт: Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений (ВС/КАС, №816/124/18, 18.09.19)

Розпорядник інформації, який не володіє нею, але якому за характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити запит належному розпоряднику, повідомивши про це запитувача (справа К/800/63876/13, 18.04.17)

Оприлюднення розпорядником публічної інформації на офіційному сайті не звільняє його від обов'язку надати таку інформацію на запит про надання публічної інформації (ВАСУ від 01.02.1017 № 802/3283/13-а)

НЕ підлягає обмеженню в наданні за запитами відомостей про осіб, умови отримання ними у користування або у власність державного або комунального майна, копії відповідних договорів, які містять таку інформацію (ВСУ № 299/2507/14-а, від 08.11.16)

Користуйтеся консультацією: Яка різниця між запитом на інформацію і зверненням громадян

Все про запит про надання публічної інформації - користуйтеся

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2019 року

Київ

справа №359/7966/16-а

адміністративне провадження №К/9901/23141/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі, управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради, про визнання протиправною відмови у наданні інформації, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05.01.2017, прийняту у складі головуючого судді Борця Є.О., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017, постановлену у складі колегії суддів: Бужак Н.П. (головуючий), Костюк Л.О., Троян Н.М.

І. Суть спору

1. У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі, управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради, в якому просив суд:

1.1. - визнати протиправною відмову виконавчого комітету надати інформацію про місця розташування вільних земельних ділянок в межах міста Бориспіль Київської області;

1.2. - зобов`язати виконавчий комітет Бориспільської міської ради надати перелік вільних земельних ділянок в межах міста Бориспіль Київської області, що можуть бути використані під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проживає в м.Борисполі та має намір приватизувати земельну ділянку для забудови жилого будинку, в зв`язку з чим у 2016 році звернувся до відповідача з запитом про наявність на території м.Борисполя вільних земельних ділянок. Однак, виконавчий комітет Бориспільської міської ради листами від 28.09.2016 № 12-33-3471 та від 13.10.2016 № 12-33-3696 відмовив у наданні такої інформації.

3. Ця обставина перешкоджає позивачу здійснити право на приватизацію земельної ділянки, а тому він був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. Судами попередніх інстанцій установлено, що у вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з запитом про наявність на території м. Борисполя вільних земельних ділянок для забудови жилого будинку.

5. 28.09.2016 виконавчий комітет Бориспільської міської ради надіслав позивачу лист №12-33-3471 (а.с.14), в якому відповідач відмовив ОСОБА_1 у наданні цієї інформації.

6. 13.10.2016 виконавчий комітет Бориспільської міської ради надіслав позивачу ще один лист №12-33-3696 (а.с.11), в якому відповідач вдруге відмовив ОСОБА_1 у наданні інформації про наявність на території м.Борисполя вільних земельних ділянок для забудови жилого будинку.

7. Уважаючи відмову виконавчого комітету надати інформацію про місця розташування вільних земельних ділянок протиправною позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

8. Бориспільський міськрайонний суд Київської області постановою від 05.01.2017 позовні вимоги задовольнив в повному обсязі.

9. Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на лист Держгеокадастру від 06.09.2016, який на його думку свідчить, що зазначену інформацію повинен надати виконавчий комітет Бориспільської міської ради, а також на те, що сам факт неспроможності виконавчого органу надати інформацію не може бути підставою для звільнення від виконання передбаченого законом обов`язку.

10. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31.01.2017 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

11. У касаційні скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

12. У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що виконавчий комітет міської ради не є тим органом, на який покладено обов`язок надавати інформацію про вільні земельні ділянки.

13. У письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, винесені на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

14. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI), відповідно до статті 1 якого публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

16. Згідно з ч.1 ст.2 Закону № 2939-VI метою даного Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації

17. Відповідно до ст.3 Закону № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

18. Статтею 13 Закону № 2939-VI передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

19. Відповідно до ст.14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації, у тому числі, зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

20. Статтею 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

21. Відповідно до ч.1 статті 22 № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

22. Отже, ч.1 ст.22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" містить вичерпний перелік випадків, за яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту.

23. Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) відповідно до статті 33 якого до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

24. Згідно з ч.5 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

25. До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов`язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.

26. Відповідно до ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

27. Відповідно до чинного законодавства України виконавчий орган місцевого самоврядування - створюваний представницьким органом місцевого самоврядування орган, що є підконтрольним і підзвітним відповідній раді, а з питань здійснення делегованих йому повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідному органу виконавчої влади.

28. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад в Україні є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

29. Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

VI. Позиція Верховного Суду

30. Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся із запитом до виконавчого комітету Бориспільської міської ради, в якому просив надати інформацію щодо наявності вільних земельних ділянок державної та комунальної форми власності по м. Бориспіль з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у відповідності до норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам у відповідності дост.ст. 118 121 122 ЗК України.

31. За результатами розгляду запиту, 15.11.2015 року позивач отримав листи виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 28.09.2016 № 12-33-3471 та від 13.10.2016 № 12-33-3696 про відмову у наданні такої інформації.

32. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

33. Пунктом 1 ч. 1 ст. 13 зазначеного Закону передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

34. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

35. Згідно із ч.5 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

36. До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов`язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.

37. Із системного аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що саме вказані органи згідно з їхньою компетенцією зобов`язані володіти інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вони також залишаються розпорядниками цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у їхньому фактичному володінні.

38. При таких обставинах Верховний Суд погоджується з висновками попередніх судів про те, що саме відповідач є розпорядником запитуваної інформації, а тому зобов`язаний надати на відповідний запит позивача інформацію про наявність на території м. Бориспіль земельних ділянок, не переданих у користування, що можуть бути використані під забудову житлового будинку.

39. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

40. Щодо доводів відповідача про те, що виконавчий комітет міської ради не є тим органом, на який покладено обов`язок надавати інформацію про вільні земельні ділянки Суд зазначає таке.

41. Згідно з ч.5 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

42. До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов`язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.

43. Відповідно до ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

44. Відповідно до чинного законодавства України виконавчий орган місцевого самоврядування - створюваний представницьким органом місцевого самоврядування орган, що є підконтрольним і підзвітним відповідній раді, а з питань здійснення делегованих йому повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідному органу виконавчої влади.

45. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад в Україні є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

46. Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

47. Із системного аналізу вказаних статей убачається, що виконавчий комітет Бориспільської міської ради є розпорядником запитуваної інформації, яка за своїм правовим статусом є публічною.

48. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржуване судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

49. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

50. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області залишити без задоволення.

2. Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 5 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі № 359/7966/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко