Розмежування юрисдикцій при оскарженні рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно

Практика Верховного Суду щодо визначення підвідомчості спорів до державних реєстраторів про визнання протиправними рішень про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно тільки без системного та поверхневого аналізу видається неоднозначною та суперечливою. Однак, проаналізувавши правові позиції ВС можна зробити наступні висновки.

Аналізуйте судовий акт: Велика палата ВС: Позов про скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно слід розглядати за правилами цивільного судочинства (Велика палата ВС від 17 квітня 2018 р. у справі № 815/6956/15)

Висновок №1. Якщо оскаржувані дії державного реєстратора є лише наслідком реалізації сторонами прав на спірне нерухоме майно, то такі справи підлягають розгляду за правилами господарського чи цивільного судочинства

1. Так, у постанові Великої Палати від 30.01.2019 р. у справі №755/10947/17 (ЄДРСР - 79834955) мова йде про спір, який виник з приводу порушення права власності позивача на квартиру внаслідок дій ПАТ «ПУМБ» і Приватного нотаріуса щодо реєстрації такого права за ПАТ «ПУМБ». Позивач обґрунтовує свої вимоги незаконністю дій іпотекодержателя щодо дотримання порядку звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вказаний спір безпосередньо пов'язаний з реалізацією іпотекодержателем своїх прав на предмет іпотеки. Спірні правовідносини виникли на підставі договірних відносин між позивачем та третьою особою у справі, і впливають на цивільні права вказаних суб'єктів щодо нерухомого майна. Вимоги до приватного нотаріуса витікають (є похідними!!!) саме із цивільних правовідносин та пов'язані з їх реалізацією. Таким чином, вимоги до Приватного нотаріуса мають розглядатися у порядку цивільного судочинства, оскільки вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав є похідними від спору щодо такого майна.

2. Велика Палата ВС (постанова від 13.06.2018 р., справа №361/4307/16-ц, ЄДРСР - 75099748) вказала, що у порядку цивільного судочинства вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно може розглядатися лише у випадку, якщо вона є похідною від вимоги про скасування документа, на підставі якого державна реєстрація була проведена.

Таким чином, висновок №1 стосується правовідносин, пов’язаних зі спором про право власності, предметом спору є не стільки дії та рішення державного реєстратора як суб'єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки поновлення права власності позивача на нерухоме майно, а підставою позову є обґрунтування речового права на майно. Оскарження рішення про державну реєстрацію є наслідком реалізації сторонами у справі прав на спірне нерухоме майно.

ТЕМА: Щодо реалізації пункту 20 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Висновок №2. Якщо оскарженню підлягає виключно дії нотаріуса, який у межах спірних відносин діє як суб'єкт владних повноважень, то такі справи підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства

1. Велика Палата ВС у постанові від 20.06.2018 р. у справі №820/4146/17 (ЄДРСР - 74927367) зазначає, що якщо позовні вимоги виникли виключно в результаті виконання державним реєстратором своїх владно-публічних та управлінських функцій, порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», то необхідно звертатися до адміністративного суду.

2. Велика Палата ВС у постанові від 12.06.2018 р. у справі №823/378/16 (ЄДРСР - 75241943) (де оскаржувалося рішення про реєстрацію оренди земельної ділянки за іншою особою) дійшла висновку, що спір не має ознак приватноправового характеру, якщо предметом перевірки в цій справі є виключно дотримання державним реєстратором як суб'єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій, зокрема, правомірність здійснення повторної реєстрації (в цьому випадку — права користування земельною ділянкою), у разі наявного та зареєстрованого тотожного права на цю земельну ділянку за іншим користувачем.

Питання правомірності/неправомірності набуття позивачем чи третьою особою права користування на земельну ділянку, як і питання, пов'язані з реалізацією особою права власності на неї чи дотримання умов укладених цивільно-правових угод перед судом не порушено. Таким чином, спір у цій справі не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Отже, вирішуючи питання про розмежування юрисдикції, суди повинні звертати увагу на предмет обґрунтування позову.

Аналізуйте судовий акт: Спори щодо скасування держреєстрації права власності на майно, які виникають у зв'язку із невиконанням договірних зобов'язань не є публічно-правовими (№ 826/11931/16 від 11 .04.2017)

3. У постанові від 25.07.2018 р. у справі №128/3652/16‑ц (ЄДРСР - 75528502) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суд констатував публічно-правовий характер спору, оскільки предмет і підстава позову жодним чином не пов'язані з майновими правами, виконанням чи невиконанням цивільно-правових угод, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії нотаріуса як державного реєстратора, який діє як суб'єкт владних повноважень.

4. 04.04.2018 р. Велика палата ВС в іншій справі № 826/9928/15 (ЄДРСР - 73219835) за позовом фізичної особи до приватного нотаріуса як державного реєстратора про скасування рішення про державну реєстрацію прав ухвалила інше рішення, яким спір з державним реєстратором віднесла до адміністративного. Підставою для такого висновку слугував факт того, що позовна заява не містить доводів щодо невиконання умов цивільно-правової угоди; у цій справі дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії приватного нотаріуса, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень (предметом спору є перевірка законності дій нотаріуса як суб'єкта публічно-правових відносин, наділеного владними управлінськими функціями).

Отже, у другому випадку предмет та підстава позову жодним чином не пов'язані з майновими правами, з виконанням чи невиконанням цивільно-правових угод, дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії нотаріуса, який у межах спірних відносин діє як суб'єкт владних повноважень.

Автор статті: Максимович Світлана Михайлівна

ТЕМА: Типові помилки, які виникають під час державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань розроблених за результатами спільної робочої групи