1
0
3181
На виконання вимог Податкового Кодексу України (далі - ПКУ), платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн грн (без урахування податку на додану вартість), зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції за звітний календарний рік центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Проте на практиці виникають труднощі з реалізації цих положень через некоректність роботи засобу електронного зв’язку через який подають звіт (MеDOK), а саме технічного збою в прийманні звіту та надсилання Квитанції №2, що призводить до накладення штрафів через прийняття податкових повідомлень-рішень за несвоєчасність подання звіту про контрольовані операції.
Зазначена ситуація неодноразово траплялася при подачі звітів платниками податків за минулій рік, що підтверджується судовою практикою, а саме у справах №: 826/24295/15, 86/13813/15, 2а22325/10/0570, 816/87/15-а, 810/4758/14, 2а-7873/11/1470 та інші.
Як слідує з судової практики, більшість платників податків, які зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції, своєчасно, здійснили відправлення електронного звіту про контрольовані операції з дотриманням термінів та порядку встановленого для його подання, що було підтверджене отриманням Квитанції №1 (квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді), проте, через помилку в роботі серверів органів Державної фіскальної служби України (далі ДФС), в Квитанції №2 (квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді) було зазначено помилку і не прийнято звіт вже після граничних термінів на подачу звітності та органами ДФС визнано подання звіту з порушенням встановлених ПКУ строків, що призвело до накладення штрафів в подальшому.
Отже в даній ситуації постає дві проблеми:
Стосовно визначення часу, коли податкова звітність вважається отриманою органами ДФС, то, відповідно до 49.9. ПКУ, податкова декларація, у разі її подання засобами електронного зв'язку, вважається прийнятою за наявності квитанції про отримання податкової декларації (Квитанції №1). За приписами п. 49.5 ст. 49 ПК України у разі поданні податкової звітності в електронній формі платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
Згідно з п. 7.7 Наказу ДПА України «Про подання електронної податкової звітності» від 10.04.2008 № 233 (далі - Наказ), датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції. Податкова звітність в електронному вигляді, отримана органами ДПС пізніше терміну, встановленого законодавством для податкової звітності, вважається поданою з порушенням терміну.
Відповідно до положень ч. 7 Інструкції при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку:
Якщо платник податків надіслав до органів ДПС кілька примірників одного податкового документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), то оригіналом вважається електронний документ, надісланий до органів ДПС останнім до закінчення граничного терміну встановленого законодавством для подання податкової звітності за умови, що його було сформовано правильно, прийнято до бази даних ДПС та платнику податків надійшла про це друга квитанція
Отже, з зазначених положень слідує, що якщо платник податків подав звіт про контрольовані операції до останньої години дня граничного строку та отримав про це квитанцію №1 то звіт вважається поданим своєчасно, незважаючи на час отримання квитанції №2, та, на те що в ній зазначено про помилку, за умови дотримання вимог щодо складання податкової звітності передбачені в ст. 46-49 ПКУ, Наказі Мінфіни України «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» від 18.01.2016 № 8, Наказі Міністерства доходів України «Про затвердження Формату (стандарту) електронного документа звітності суб'єктів господарювання та Опису довідників, що публікуються з Форматом (стандартом) електронного документа звітності суб’єктів господарювання» від 29.11.2013 № 729. Оскільки, як вбачається з зазначеної судової практики та проблем з якими зіштовхнулись платники податків у 2016 році при подачі звітів про контрольовані операції за 2015 рік, багато звітів були неприйняті саме не через порушення вимог щодо оформлення звітності, а через збій у роботі серверів органів ДФС.
Для захисту своїх порушених прав, згідно з положеннями п. 17.1.7., п. 17.1.8. ст. 17 ПКУ платники податків можуть оскаржувати рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами податкові консультації; вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків. Процедура оскарження рішень контролюючих органів зазначені в ст. 56 ПКУ, де зазначається, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Враховуючи судову практику, рішення органів ДФС про неприйняття звітності через помилку у форматі (стандарту) звіту та подальше повідомлення-рішення про накладення штрафу через порушення строків подачі звітності скасовувались Адміністративними судами, а звіт визнавався поданим своєчасно.
На жаль, орган ДФС не прийняли до уваги минулорічні труднощі з подачею звітів та не покращили справність роботи своїх серверів, що спричинило такі ж самі проблеми з подачею звітів про контрольовані операції за 2015 рік і в цьому році.
Відповідно до ст. 39 ПКУ, трансфертне ціноутворення – ціноутворення, що застосовується в контрольованих операціях, а саме операціях з пов’язаними особами- нерезидентами, нерезидентами з країн з низькою податковою ставкою, зі звільненням від оподаткування чи зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.
Отже, як випливає з визначення контрольованих операцій за ПКУ, під трансферне ціноутворення підпадають тільки операції платника податку з нерезидентами, які відносяться до контрольованих, за умови, що:
В більшості випадків воно виникає між транснаціональними корпораціями, підрозділ якої, чи певна дочірня компанія знаходиться в Україні.
Правильне встановлення трансфертної ціни є дуже важливим як для підрозділу, що функціонує в Україні так і для корпорації в цілому, що дозволяє оптимізувати результативність діяльності окремих підрозділів транснаціональних корпорацій, дозволяє об’єктивно оцінити результати діяльності підрозділів та їх конкурентної позиції на ринку.
Саме правильне визначення операцій, які підпадають під трансфертне ціноутворення, методу встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», правильне та кваліфіковане складання звіту про контрольовані операції та ведення документації вбереже компанії від значних штрафів, правильно визначить суми податків, що необхідно сплатити в державний бюджет, та адекватно відобразить операції між пов’язаними компаніями.
Читайте статтю: Останні законодавчі нововведення щдо заисту прав інвесторів
Просмотров
Коментарии
Просмотров
Коментарии
Получите быстрый ответ на юридический вопрос в нашем мессенджере , который поможет Вам сориентироваться в дальнейших действиях
Вы видите своего юриста и консультируетесь с ним через экран, чтобы получить услугу, Вам не нужно идти к юристу в офис
На выполнение юридической услуги и получите самое выгодное предложение
Поиск исполнителя для решения Вашей проблемы по фильтрам, показателям и рейтингу
Просмотров:
128
Коментарии:
0
Просмотров:
318
Коментарии:
0
Просмотров:
1009
Коментарии:
0
Просмотров:
426
Коментарии:
2
Просмотров:
405
Коментарии:
0
Просмотров:
464
Коментарии:
0
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.