Стаття 2. Порядок опорядження та утримання виноградників

Виноградні насадження технічних та столових сортів у господарствах усіх форм власності підлягають реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, політику у сфері сільського господарства.

Центральний орган виконавчої влади з, що реалізує державну аграрну політику, політику у сфері сільського господарства, визначає з виділенням у натурі зони виробництва винограду. У виділених зонах регламентується сортовий склад вирощування винограду відповідно до спеціалізації району виноградарства та заявлених категорій вина.

Садіння виноградників для виноробства дозволяється у виноробних місцевостях із застосуванням районованих або перспективних сортів винограду відповідно до проекту, розробленого на замовлення суб’єкта господарювання, що планує таке садіння, який подає такий проект до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, державної політики у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, протягом одного місяця після його розроблення. Гібриди прямі виробники, що є в насадженнях, підлягають заміні, а нерайоновані сорти підлягають заміні або районуванню протягом 15 років з дня розроблення проекту.

{Частина третя статті 2 в редакції Законом № 2974-VI від 03.02.2011 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012 ; в редакції Закону № 3928-IX від 22.08.2024 }

Садіння виноградників малими виробництвами виноробної продукції дозволяється із застосуванням технічних сортів винограду, занесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, відповідно до проекту, розробленого на замовлення суб’єкта господарювання. Вимоги частин другої і третьої цієї статті не поширюються на малі виробництва виноробної продукції.

{Статтю 2 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3303-IX від 09.08.2023 ; в редакції Закону № 3928-IX від 22.08.2024 }

Сорти винограду, посаджені відповідно до проекту для випробування нових селекційних сортів винограду, за позитивних результатів сортовипробування районуються у встановленому порядку.

{Статтю 2 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2974-VI від 03.02.2011 }

Придбаний садивний матеріал вітчизняного або іноземного походження, призначений для садіння виноградників, проходить обов'язкову сертифікацію в установах, які мають на це повноваження, та акредитацію. Ця норма не поширюється на садивний матеріал, отриманий у власних розсадниках, розміщених у зоні садіння виноградників.

{Статтю 2 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2974-VI від 03.02.2011 }

Державний перепис виноградників здійснюється не менше одного разу на 10 років.

Списання виноградників усіх форм власності, які закладені за рахунок державних коштів, організується і проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, політику у сфері сільського господарства, з обов'язковим відновленням площ виноградних насаджень.

{Частина статті 2 в редакції Закону № 3427-IV від 09.02.2006 }

Зрідженість молодих (до 5 років) виноградників, на закладення яких та на догляд за якими використовувалися повністю державні кошти, що зумовлена недбалим доглядом за ними, розцінюється як безгосподарне використання земель, у зв'язку з чим винних осіб може бути притягнуто до адміністративної відповідальності. При зрідженості понад 60 відсотків виноградники виключаються з державного реєстру, паспорт на них анулюється і державне фінансування на садіння та догляд за виноградниками припиняється.

{Частина статті 2 в редакції Закону № 3427-IV від 09.02.2006 }