Стаття 4. Об’єкти кібербезпеки та кіберзахисту

1. Об’єктами кібербезпеки є:

1) конституційні права і свободи людини і громадянина;

2) суспільство, сталий розвиток інформаційного суспільства та цифрового комунікативного середовища;

3) держава, її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність;

4) національні інтереси в усіх сферах життєдіяльності особи, суспільства та держави;

5) об’єкти критичної інфраструктури.

2. Об’єктами кіберзахисту є:

1) інформаційні, електронні комунікаційні та інформаційно-комунікаційні системи всіх форм власності, в яких обробляються національні інформаційні ресурси та/або які використовуються в інтересах органів державної влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів та військових формувань, утворених відповідно до закону;

{Пункт 1 частини другої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4336-IX від 27.03.2025 }

2) об’єкти критичної інформаційної інфраструктури;

3) інформаційні, електронні комунікаційні та інформаційно-комунікаційні системи, які використовуються для задоволення суспільних потреб та/або реалізації правовідносин у сферах електронного урядування, електронних державних послуг, електронної комерції, електронного документообігу.

{Пункт 3 частини другої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4336-IX від 27.03.2025 }

3. Порядок формування переліку об’єктів критичної інформаційної інфраструктури та порядок їх внесення до державного реєстру об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, а також порядок формування та забезпечення функціонування державного реєстру об’єктів критичної інформаційної інфраструктури затверджуються Кабінетом Міністрів України.

{Абзац перший частини третьої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4336-IX від 27.03.2025 }

Повноваження щодо формування та забезпечення функціонування реєстру об’єктів критичної інформаційної інфраструктури у банківській системі України та на ринках небанківських фінансових послуг, регулювання та нагляд за діяльністю на яких здійснює Національний банк України, операторів платіжних систем та/або учасників платіжних систем, технологічних операторів платіжних послуг покладаються на Національний банк України.

{Абзац другий частини третьої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1953-IX від 14.12.2021 }

4. Обов’язковою умовою використання програмного забезпечення та комунікаційного (мережевого) обладнання в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах, в яких обробляються державні інформаційні ресурси або службова інформація та інформація, що становить державну таємницю, а також на об’єктах критичної інформаційної інфраструктури є відсутність таких продуктів та обладнання у відкритому переліку забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного (мережевого) обладнання.

Порядок формування та ведення відкритого переліку забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного (мережевого) обладнання затверджується Кабінетом Міністрів України.

Повноваження щодо забезпечення формування та ведення відкритого переліку забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного (мережевого) обладнання покладаються на Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України.

{Статтю 4 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 4336-IX від 27.03.2025 }