Стаття 48. Оскарження результатів електронного аукціону

2294

Просмотров

Просмотров

Добавить в избраное

Іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник електронного аукціону мають право протягом трьох місяців з дня проведення електронного аукціону оскаржити його результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

{Стаття 48 в редакції Закону № 1701-IX від 16.07.2021 }

66/69

Добавить в избраное

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Якщо нерухомість ВЖЕ відчужена з прилюдних торгів, то суду слід відмовляти в адмінпозові про скасування акту переоцінки майна, хоча сам такий акт складений із порушенням закону (ВАСУ від 5 жовтня 2017р. у справі № 2а-13395/11/2670)

Оскарження рішень, дій, бездіяльності державних виконавців та органів державної виконавчої служби непрості насамперед у плані правильного визначення юрисдикції та складу учасників спору. Водночас остання судова практика ще більше ускладнює завдання позивачу вибором правильного способу захисту права при поданні позову.

Так, у спорах із д/в поширеним став підхід судів, при якому неправильний вибір способу захисту права є підставою для відмови у задоволенні позову. При цьому суди у рішенні встановлюють факти порушення д/в вимог законів та інструкцій, але це не стає підставою для задоволення позову.

В цій справі іпотекодавець звернувся із позовом про скасування акту переоцінки майна (предмету іпотеки) до адміністративного суду. Суд встановив, що акт переоцінки майна був дійсно складений д/в із порушеннями, що призвело до відчуження предмету іпотеку з прилюдних торгів за ціною, яка порушує права іпотекодавця. Суд першої інстанції скасував акт переоцінки, з ним погодився і суд апеляційної інстанції.

Проте, ВАСУ був іншої думки. Суд касаційної інстанції погодився із позивачем і нижчими судами з тим, що акт переоцінки був складений д/в із порушеннями. Разом з цим ВАСУ підкреслив, що суди не врахували той факт, що предмет іпотеки на час звернення іпотекодавця із позовом до суду вже був відчужений третій особі, яка є власником цієї нерухомості , як переможець прилюдних торгів. Таким чином, задоволення судом вимоги «про скасування акту переоцінки» НЕ призводить до відновлення того становища, яке існувало до проведення прилюдних торгів. Тобто, не досягає мети правосуддя - не захистить права іпотекодавця – позивача.

Окрім цього, якщо предмет іпотеки вже проданий, то правильним способом захисту права іпотекодавця є звернення на підставі ст. 48 ЗУ «Про іпотеку» із позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного на прилюдних торгах, де відповідачем має виступати також особа, яка придбала іпотечне майно. Такий спір є спором про цивільне право і розглядається, в даному випадку, за правилами цивільного судочинства.