Стаття 7. Вимоги щодо несумісності

Про адвокатуру та адвокатську діяльність (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие законы

11799

Просмотров

Просмотров

Добавить в избраное

1. Несумісною з діяльністю адвоката є:

1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції";

{Пункт 1 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020 }

2) військова або альтернативна (невійськова) служба;

3) нотаріальна діяльність;

4) судово-експертна діяльність.

Вимоги щодо несумісності з діяльністю адвоката, передбачені пунктом 1 цієї частини, не поширюються на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі).

{Абзац шостий частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 }

2. У разі виникнення обставин несумісності, встановлених частиною першою цієї статті, адвокат у триденний строк з дня виникнення таких обставин подає до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності.

7/61

Добавить в избраное

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Закон не обмежує держслужбовців органів місцевого самоврядування, у праві брати участь у процедурах добору та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, закон лише обмежує їх право на здійснення адвокатської діяльності (ВП ВС №500/4859/21 від 06.07.2023 р.)
Позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення ради адвокатів про те що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю йому буде видане, лише разі усунення ним протягом 30 днів обставин несумісності, пов'язаних з його перебуванням на службі в органах місцевого самоврядування, зокрема з роботою у міській раді. Він вважав, що чинне законодавство встановлює обмеження лише щодо безпосереднього здійснення адвокатської діяльності, спрямованої на надання правової допомоги клієнту, однак не лімітує право посадових осіб органів місцевого самоврядування, які перебувають на публічній або державній службі, на участь у відповідних процедурах добору та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Попри відмову у першій інстанції, суд апеляційної інстанції, задовольняючи його позов, виснував, що чинне законодавство встановлює обмеження лише щодо безпосереднього здійснення адвокатської діяльності, яка спрямована на надання правової допомоги клієнту, тобто реалізації наданого права. Однак жодний нормативний акт не обмежує осіб, які перебувають на службі в органах місцевого самоврядування, у праві брати участь у відповідних процедурах добору та отримувати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Обставини несумісності можуть виникнути в особи, яка вже набула статусу адвоката, тобто склала присягу та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, однак такі обставини можуть бути усунуті на підставі ч.2 ст. 7 Закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (Закон № 5076) шляхом подання адвокатом у триденний строк з дня виникнення таких обставин до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності.

ВП ВС, приймаючи справу до розгляду, як таку що містить виключну правову проблему, погодилась із висновками суду апеляційної інстанції та зазначила:

Частиною першою статті 6 цього самого Закону встановлено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної», має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Читати повністю