П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 705/406/18

Провадження № 11-1199апп18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Князєва В.С.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_3 до начальника Уманського відділу поліції Завального СергіяМихайловича про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року (судді Кобаль М. І., Карпушова О. В., Костюк Л. О.),

У С Т А Н О В И Л А :

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У січні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом, у якому просив: визнати дії начальника Уманського відділу поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області (далі - Уманський відділ поліції) Завального Сергія Михайловича щодо неповної перевірки поданої позивачем заяви від 03 жовтня 2017 року за № ЄО-9727 недбалістю та неуважністю; скасувати висновок № 5967, складений за результатом перевірки цієї заяви; зобов'язати начальника Уманського відділу поліції Завального Сергія Михайловича вчинити дії щодо повторної перевірки заяви ОСОБА_3 від 03 жовтня 2017 року; зобов'язати відповідача відшкодувати ОСОБА_3 збитки в сумі 3873 грн.

2. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач не належним чином здійснив перевірку викладених у його заяві обставин щодо вчинення кримінального правопорушення.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Уманський міськрайонний суд Черкаської області ухвалою від 29 січня 2018 року передав цю адміністративну справу до Черкаського окружного адміністративного суду, мотивувавши своє рішення тим, що розгляд і вирішення спору, який виник між сторонами, належить до компетенції окружного адміністративного суду, а не місцевого загального суду як адміністративного.

4. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 11 квітня 2018 року скасував ухвалу суду першої інстанції та постановив нову, якою закрив провадження в адміністративній справі. За висновком апеляційного суду, цей спір не відноситься до юрисдикції адміністративних судів і не може бути розглянутий у порядку адміністративного судочинства.

Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог

5. У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року, встановити підсудність справи та продовжити її розгляд.

6. На переконання скаржника, апеляційний суд неправильно застосував норми, якими врегульовано правила підсудності справи.

Позиція інших учасників справи

7. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Рух касаційної скарги

8. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 04 жовтня 2018 року передав зазначену справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а саме у зв'язку з тим, що учасник справи оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

9. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 17 жовтня 2018 року прийняла та призначила цю справу до розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

10. 03 жовтня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Уманського відділу поліції із заявою, в якій просив порушити кримінальне провадження за статтями 162 і 194 Кримінального кодексу України (далі - КК).

11. Цього ж дня співробітники Уманського відділу поліції склали протокол про прийняття від ОСОБА_3 заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується.

12. За результатами перевірки цієї та пов'язаних із нею заяв, було затверджено висновок від 13 жовтня 2017 року, згідно з яким вирішено розгляд звернення припинити.

13. Вважаючи, що перевірку за заявою здійснено неналежним чином, ОСОБА_3 звернувся із цим позовом до адміністративного суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування

14. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

15. За частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

16. Згідно із частиною першою статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у передбачені цією нормою способи.

17. За визначеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку з порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини першої статті 4 КАС)

18. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).

19. За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

20. Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Оцінка висновків суду апеляційної інстанції та аргументів учасників справи

21. Аналізуючи зміст наведених вище правових норм у контексті вирішення питання юрисдикційної належності тих вимог, які ставить перед судом позивач, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких міркувань.

22. Предметом спору в справі, яка переглядається, є неналежні, на думку позивача, дії відповідача щодо розгляду заяви, в якій він ставив питання про порушення кримінального провадження за статтями 162, 194 КК.

23. Неналежність розгляду заяви позивач убачає в тому, що співробітники Уманського відділу поліції не допитали зазначених у ній осіб, не зняли відбитків пальців та не оглянули місце події. Водночас заява була розглянута за Законом України «Про звернення громадян» поверхово та зі спотворенням наведених у ній фактів про вчинення кримінальних правопорушень.

24. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

25. Згідно із частиною першою статті 1 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

26. За правилами частин першої - четвертої статті 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

27. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.

28. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

29. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

30. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 КПК на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.

31. Згідно із частиною другою цієї ж статті скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

32. Наведеними правовими нормами визначено суб'єктний склад, процедуру ініціювання і початку досудового розслідування, а також порядок оскарження дій чи бездіяльності слідчого або прокурора у разі нездійснення ними процесуальних дій, які вони зобов'язані вчинити у визначений цим Кодексом строк.

33. Як убачається зі змісту заяви ОСОБА_3 від 03 жовтня 2017 року, він звернувся до Уманського відділу поліції з метою повідомити про факти кримінальних правопорушень, передбачених статтями 162, 194 КК, та просив порушити кримінальне провадження на цій підставі.

34. Звернення до суду з цим позовом обумовлене неналежним, на думку позивача, реагуванням посадовою особою Уманського відділу поліції на цю заяву, зокрема невчиненням співробітниками Уманського відділу поліції передбачених КПК процесуальних дій.

35. У межах спірних правовідносин позивач і відповідач діють як учасники кримінального провадження, права і обов'язки яких визначені кримінальним процесуальним законом, тому спір у цій справі не може бути предметом розгляду в адміністративному суді.

36. Та обставина, що відповідь на заяву позивача була надана відповідно до Закону України «Про звернення громадян», не змінює суті спірних правовідносин, оскільки незалежно від того, якими нормами керувався відповідач, надаючи відповідь на заяву позивача про порушення кримінального провадження, це не впливає на його процесуальний статус, а відтак і на те, що його дії і рішення за результатами розгляду цієї заяви можуть бути оскаржені лише за правилами і в порядку, визначеному КПК.

37. Що стосується вимог позивача про відшкодування йому збитків у вигляді матеріальної та моральної шкоди, спричинених діями та бездіяльністю відповідача, суд відзначає таке.

38. Оскільки основні вимоги позивача по справі не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, то і вимоги про відшкодування заподіяної такими діями чи бездіяльністю шкоди також не можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства, а можуть бути предметом судового розгляду в порядку цивільного судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

39. ВеликаПалата Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції загалом дійшов правильного висновку про те, що спір у цій справі не можна розглядати у порядку адміністративного судочинства, і закрив провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС.

40. Однак суд апеляційної інстанції залишив поза увагою положення частини першої статті 239 КАС, якою визначено обов'язок суду роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи у разі закриття провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 КАС.

41. Під час перегляду цієї справи Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вимоги, які стосуються відшкодування збитків, можуть бути розглянуті в порядку цивільного судочинства, щодо решти вимог - позивач може захистити свої права, звернувшись до місцевого загального суду в порядку, передбаченому нормами КПК.

42. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

43. За правилами частин першої і четвертої статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

44. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

45. У справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції ухвалив правильне по суті рішення, однак з помилковим застосуванням норми процесуального права, тому касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду апеляційної інстанції - зміні в мотивувальній частині.

Висновки щодо розподілу судових витрат

46. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

47. ОскількиВелика Палата Верховного Суду змінює судове рішення апеляційної інстанції, але виключно у частині мотивів їх прийняття, то новий розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 КАС, Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. С. КнязєвСудді: Н. О. Антонюк Н. П. Лященко С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко В. В. Британчук Л. І. Рогач Д. А. Гудима І. В. Саприкіна В. І. Данішевська О. М. Ситнік О. С. Золотніков В. Ю. Уркевич О. Р. Кібенко О. Г. Яновська Л. М. Лобойко