ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року Справа № 905/743/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Іванової Л.Б., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "РММ-Сервіс"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 27.09.2016у справі№ 905/743/16 господарського суду Донецької області за позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в особі відокремленого структурного підрозділу Костянтинівського управляння по газопостачанню та газифікації Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз"доПриватного підприємства "РММ-Сервіс"простягнення 131 409,17 грн.в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача повідомлений, але не з'явився,

- відповідача Цимбалюк В.Г.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" в особі відокремленого структурного підрозділу Костянтинівського управляння по газопостачанню та газифікації Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (надалі позивач/ПАТ "Донецькоблгаз") в лютому 2016 року звернулося до господарського суду Донецької області із позовом про стягнення з Приватного підприємства "РММ-Сервіс" (надалі відповідач/скаржник) 131 409,17 грн. заборгованості за природний газ.

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.05.2016 у справі №905/743/16 (суддя Кротінова О.В.) відмовлено позивачу у вказаному позові.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.09.2016 (судді: Радіонова О.О., Зубченко І.В., Ломовцева Н.В.) вказане рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволений.

Відповідач, не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Крім того, в судовому засіданні представник скаржника стверджував про те, що позивач, при виявленні втручання в лічильник газу відповідача, зобов'язаний був направити його на експертизу; крім того, наголошував на тому, що від дати виявлення порушення - 20.10.2015, існує декілька актів, один з яких надрукований на комп'ютері, один - написаний від руки, що свідчить, як стверджує представник відповідача, про те, що ці акти невідомо де складалися та невідомо ким підписувалися.

Усіх учасників судового процесу належним чином було повідомлено про час та місце розгляду даної справи.

У зв'язку з перебуванням судді Губенко Н.М. у відпустці з 21.11.2016, на підставі розпорядження керівника апарату Вищого господарського суду України від 25.11.2016 №08.03-04/5837 призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у даній справі, за результатами якої, згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів, сформовано наступний склад суддів: Барицька Т.Л. - головуючий суддя, судді: Іванова Л.Б., Картере В.І.

Ознайомившись з матеріалами та встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, перевіривши повноту їх встановлення та правильність юридичної оцінки судами попередніх інстанцій, дотримання ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановили суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 15.05.2015 між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) був укладений типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №75 , відповідно до якого постачальник постачає природний газ споживачеві в обсягах і порядку, передбачених для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п. 1.1 договору). Додатком №1 до вказаного договору, сторони узгодили перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання, відповідно до якого, на об'єкті відповідача перебуває таке газове обладнання: плита газова ПГ-4 у кількості 2 шт., опалювальний котел JUNKERS 1 шт. Місцем установки комерційного вузла обліку, згідно з додатком №2 до договору, є кафе, підсобка у приміщенні за адресою: м. Костянтинівка, вул. Артемівська, 283Б.

Підставою для звернення із даним позовом стало, як стверджує позивач, порушення відповідачем умов договору на постачання природного газу, про що складені акти від 20.10.2015 про порушення, акт про самовільне підключення мережі до газопостачання, акт на відключення споживача від газопостачання. Нарахування заборгованості у розмірі суми позову за порушення відповідачем умов договору, здійснено позивачем на підставі п.3.12.11. Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕКП від 13.09.2012.

Місцевий господарський суд, відмовляючи у позові, виходив з того, що: - відсутні докази наявності повноважень у особи, яку визначено в актах як представника відповідача, бути представником відповідача, оскільки у витязі з ЄДРПОЮ зазначено керівником підприємства відповідача ОСОБА_5; - акти містять позначку про відмову від підпису зі сторони відповідача; - є договір оренди приміщення б/н від 11.11.2015, відповідно до якого ОСОБА_6 як власник приміщення, в якому знаходився відповідач, передав ФОП ОСОБА_7 в оренду це приміщення; - позивач не надав належних доказів, що саме відповідач здійснив самовільне підключення та є споживачем спірного обсягу газу.

Апеляційний господарський суд, не погодився із такими висновками суду першої інстанції та скасував прийняте ним рішення і прийняв нове рішення, яким позов задовольнив, з чим погоджується суд касаційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 12 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (чинного на момент укладення договору) передбачено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За приписами підпунктів 5.3.5 - 5.3.6 договору на постачання природного газу споживач зобов'язується: забезпечувати збереження та цілісність ЗВТ і пломб на них та на газовому обладнанні, у т.ч. відключеному від систем газопостачання, що знаходиться на території споживача; негайно повідомляти постачальника та газорозподільного/газотранспортного підприємства про недоліки в роботі ЗВТ (вихід з ладу, несправність, пошкодження, в т.ч. пломб).

До прав та обов'язків позивача, входять, зокрема, перевірка роботи вузлів обліку, установлених у споживача. Споживач зобов'язаний забезпечити доступ представників постачальника та/або газорозподільного/газотранспортного підприємства до вузлів обліку, відключаючих пристроїв, газопроводів та газоспоживаючого обладнання, що розташовані на території Споживача (п. 2.4. договору).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 20.10.2015 представниками позивача була здійснена перевірка вузла обліку природного газу у приміщенні, що розташоване за адресою: м. Костянтинівка, вул. Артемівська, 283б.

Під час здійснення перевірки, встановлено недоліки, про що складені акти від 20.10.2015 про порушення та про самовільне підключення до мережі газопостачання, а саме: виявлено антимагнітний індикатор, встановлений на лічильнику газу "Галлус-2000" №07022753 має ознаки впливу на лічильник дії магнітного поля, а саме: на встановленому індикаторі магнітного поля зміщення магнітних елементів з проявою зміни кольорової індикації, виявлено також самовільне приєднання до газопроводу - вводу. Ввідний газопровід з вимикаючим пристроєм, до якого приєднана пластикова труба діаметром 15мм, яка виведена на кришу (під шифер) і обрізана, отвір, у який входила труба запінений. До отпуску на газову плиту вкручений трійник, до якого підключена газова плита та пластикова труба, яка проходить через стіну та виходить на стіну будівлі, а потім входить у приміщення, де встановлений опалювальний котел "Росс" без проектної документації та з порушенням ПБГС та Закону України "Про ринок природного газу" від 09.04.2015р. №329-VIII. Останнє технічне обслуговування підприємства "РММ-Сервіс" проводилось 31.03.2015.

Як встановив суд апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, акт про порушення від 20.10.2015 складався у присутності представника відповідача ОСОБА_6, та в акті зазначено, що представник споживача від підпису відмовився; в акті про самовільне підключення до мережі газопостачання від 20.10.2015 також зазначено, що представник відповідача від підпису відмовився; в акті на відключення від газопостачання споживача від 20.10.2015 зазначено, що представник відповідача відмовився отримати свій екземпляр відповідного акту. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, вказані акти підписані представниками позивача.

Відповідно до п. 12.10. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики від 27.12.2005 №618 (надалі Правила №618), за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу (помилки в розрахунках об'єму протранспортованого газу, відсутність чи вихід з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоки газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу та інше), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною особою за його технічний стан складає двосторонній акт про виявлені недоліки (форма акта довільна). Акт, підписаний представниками сторін, може бути підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого-переданого газу. Перерахунки здійснюються в порядку, передбаченому у пункті 5.13. цих Правил або умов договору у випадках виявлення недоліків, які не передбачені цими Правилами. У разі виникнення спірних питань під час підписання акта представник сторони, яка перевіряється, підписує акт з викладенням окремої думки. У разі відмови представника сторони договору, яка перевіряється, від підписування акт підписується тільки представником сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, в односторонньому порядку. В акті робиться відмітка про відмову іншої сторони договору від підписування.

Згідно з п. 3.12.11 Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою Національної комісії; що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 13.09.2012 № 1181 (які були чинними на момент здійснення перевірки, надалі Правили №1181) за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу (помилки в розрахунках об'єму розподіленого/протранспортованого газу, відсутність чи вихід з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоки газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу тощо), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною за його технічний стан особою складає двосторонній акт про порушення цих Правил. Акт, підписаний представниками сторін, є підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого-переданого газу. Перерахунки здійснюються в порядку, передбаченому у підпунктах 3.12.3, 3.12.4 цього пункту або в умовах договору. У разі виникнення спірних питань щодо змісту акта під час його підписання сторона, яка перевіряється, має право підписати акт із зауваженнями. У разі відмови представника сторони договору, яка перевіряється, від підписання акта акт підписується тільки представником сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, в односторонньому порядку. В акті робиться відмітка про відмову іншої сторони договору від підписання.

Відповідно до п.п. 3.12.3. 3.12.4 Правил №1181 перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача. Якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються газорозподільним/газотранспортним підприємством за показами дублюючого вузла обліку, а у разі відсутності дублюючого вузла обліку - за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання (до якого здійснюється газопостачання) з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Відповідно до п. 5.13.1. Правил №618 перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Отже, встановивши наведені обставини стосовно: - укладення між сторонами у справі договору на постачання газу, - складання актів про порушення та про самовільне підключення до мережі газопостачання, від підпису яких представник відповідача відмовився, і про що зроблено відповідні записи у цих актах, - приймаючи до уваги передбачені вказаними правилами випадки можливості непідписання споживачем відповідних актів, що не впливає ані на факт достовірності цих актів, ані на факт передбаченої вказаними правилами можливості здійснення перерахунку переданого споживачу газу, а також відсутності у цих актів зауважень з боку споживача, що знову ж таки передбачено вказаними правилами, - врахувавши дату здійснення останньої перевірки (обслуговування) внутрибудинкового газового обладнання відповідача, про що складений акт від 31.03.2015, - здійснивши перевірку представленого позивачем перерахунку газу за виявлені порушення та самовільне підключення до мережі газопостачання, виконаного відповідно до п. 3.12.11. Правил №1181, суд апеляційної інстанції прийшов до правомірного висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача.

При цьому, колегія суддів погоджується із доводами суду апеляційної інстанції, наведеними на спростування висновків господарського суду першої інстанції, і які були покладені в основу рішення місцевого суду, з огляду на таке.

Так, стосовно висновку про те, що особа, яка в актах від 20.10.2015 зазначена як представник відповідача, не має відповідних повноважень, колегія суддів зазначає, що як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, в актах про порушення та самовільне підключення від 20.10.2015 представником відповідача вказано ОСОБА_8

Як встановив суд апеляційної інстанції, згідно з п. 2.1. статуту відповідача єдиним власником відповідача (ПП "РММ-Сервіс") є ОСОБА_9 Згідно з п. 9.1. статуту управління діяльністю підприємства здійснюється директором підприємства, яким є власник підприємства або призначений власником директор. Крім того, згідно з витягом Костянтинівського БТІ про реєстрацію права власності на нерухоме майно власником будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, є ОСОБА_6

Таким чином, є вірним висновок суду апеляційної інстанції про безпідставність посилання суду першої інстанції про те, що у особи, яка вказана в актах як представник споживача, відсутні повноваження на представництво відповідача.

Відносно висновку суду першої інстанції про те, що відповідачем представлено до суду договір оренди приміщення, відповідно до якого ОСОБА_6 передав ФОП ОСОБА_7 в оренду нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, колегія суддів зазначає, що як встановив суд апеляційної інстанції, та не заперечується сторонами у справі, а також вбачається із актів, факт порушення було виявлено 20.10.2015, в той час як договір оренди між ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 датований 11.11.2015, тобто був укладений після виявленого порушення, а відтак не впливає на правовідносини, що склалися між сторонами у даній справі.

Щодо доводів скаржника про те, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що всі три акта від 20.10.2015 складені по різному, один написаний від руки різними почерками, інший набраний на комп'ютері, тощо, не приймаються колегією суддів до уваги і не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, оскільки, по-перше, скаржник не вказує, яка норма правового акту передбачає, що відповідні акти мають бути обов'язково надруковані на комп'ютері або обов'язково написані від руки одним і тим самим почерком; по-друге, суд касаційної інстанції не має повноважень на переоцінку доказів, оцінка яким вже була надана судом попередньої інстанції, отже, при наявності сумнівів у достовірності чи справжності вказаних актів, відповідач повинен був піднімати це питання в судах попередніх інстанціях, а не в суді касаційної інстанції.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до довільного тлумачення скаржником норм матеріального та процесуального права, а тому відхиляються як безпідставні.

В силу ст.ст. 42, 43, 47 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Таким чином, застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, на відміну від місцевого господарського суду, відповідає встановленим ним обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятої у справі постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі №908/4804/14).

Керуючись ст. ст. 1115 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "РММ-Сервіс" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.09.2016 у справі №905/743/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді: Л.Б. Іванова

В.І. Картере