ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 року Справа № 915/250/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Вовка І.В., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши матеріали касаційної скаргифермерського господарства "Іволга"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 рокуу справі господарського судуМиколаївської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "РОСКО ТРЕЙД"дофермерського господарства "Іволга"простягнення заборгованості в сумі 774 322,16 грн.,в засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з"явився,- відповідача:Кривіцька Ж.О., Рибакова Л.А.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "РОСКО ТРЕЙД" (далі - ТОВ "РОСКО ТРЕЙД") звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до фермерського господарства "Іволга" (далі - ФГ "Іволга") про стягнення заборгованості в розмірі 774 322,16 грн. з якої 43 778,80 грн. - основна заборгованість, 54 583,68 грн. - штраф у розмірі 20% від заборгованості, 27 72,20 грн. - пеня, 19 291,22 грн. - 20% річних, 29 496,26 грн. - інфляційних.

02.04.2015 ТОВ "РОСКО ТРЕЙД" подало до господарського суду Миколаївської області заяву про зменшення позовних вимог, в якій просило суд стягнути з фермерського господарства "ІВОЛГА" заборгованості в розмірі 329 169,45 грн. з якої; 195 728,75 грн. - заборгованість за Договором, 54 583,68 грн. - штраф у розмірі 20% від заборгованості, 29 246,90 грн. - пеня, 20 113,84 грн. - 20% річних, 29 496,26 грн. - інфляційних. Дана заява прийнята судом до розгляду.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.04.2015 року (суддя Семенчук Н.О.) позовні вимоги ТОВ "РОСКО ТРЕЙД" задоволено частково, стягнуто з фермерського господарства "ІВОЛГА" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РОСКО ТРЕЙД" 54 583,68 грн. - штрафу у розмірі 20% від заборгованості, 29 246,90 грн. - пені, 20 113,84 грн. - 20% річних, 29 496,26 грн. - інфляційних та 6 349,44 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року (колегія суддів у складі: Головея В.М. - головуючий, судді: Лисенко В.А., Шевченко В.В.) рішення господарського суду Миколаївської області від 15.04.2015 року частково скасовано та викладено пункт другий його резолютивної частини в наступній редакції:

"Стягнути з фермерського господарства "ІВОЛГА" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РОСКО ТРЕЙД":

158 008,75 грн. - суми основного боргу;

54 583,68 грн. - штрафу у розмірі 20% від суми заборгованості;

27 580,06 грн. - пені;

19 489,18 грн. - 20% річних;

29 496,26 грн. - індексу інфляції

5 783, 16 грн. - витрат по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви."

В іншій частині рішення господарського суду Миколаївської області - залишено без змін. Повернуто товариству з обмеженою відповідальністю "РОСКО ТРЕЙД" з Державного бюджету України 8 903,06 грн. судового збору за подачу позовної заяви, надмірно сплаченого за платіжним дорученням № 1497 від 18.02.2015 року.

Додатковою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 року (колегія суддів у складі: Головея В.М. - головуючий, судді: Лисенко В.А., Шевченко В.В.) стягнуто з фермерського господарства "ІВОЛГА" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РОСКО ТРЕЙД" 2 891,58 грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги та повернуто ТОВ "РОСКО ТРЕЙД" 4 451,53 грн. надлишково сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги згідно з платіжним дорученням № 1876 від 05.05.2015 року.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, фермерське господарство "Іволга" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Миколаївської області від 15.04.2015 року.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між ТОВ "РОСКО ТРЕЙД" (постачальник) та фермерським господарством "ІВОЛГА" (Покупець) 31.03.2014 року було укладено договір поставки № ЦЮМ-11 (далі-Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцю засоби захисту рослин та іншу хімічну продукцію (надалі - Товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього Договору. Кількість та асортимент товару зазначаються в специфікаціях, які є невід'ємними частинами Договору (п. п. 1.1., 1.2 Договору).

У відповідності до п. 2.1 Договору, ціна за одиницю, строки, умови оплати та загальна вартість товару зазначаються у специфікаціях до даного Договору. Оплата товару здійснюється покупцем в строк передбачений даним Договором, у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів у національній валюті на зазначений в Договорі розрахунковий рахунок постачальника. Допускається оплата в готівковій формі відповідно до вимог діючого законодавства. Датою оплати вважається день зарахування грошових коштів за товар на розрахунковий рахунок постачальника (п. 2.2 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору, за умови попередньої оплати за товар, покупець зобов'язаний сплатити вартість товару відповідно до виставленого постачальником рахунку протягом 3-х календарних днів з моменту його отримання. За умови оплати товару після його отримання, сторони у відповідній специфікації, встановлюють ціну та загальну вартість товару в гривнях, а також визначають їх еквівалент в доларах США за курсом, що склався на Міжбанківському валютному ринку України (п. 3.2 Договору).

У пункті 3.3 Договору сторони погодили, що в тому випадку, якщо встановлений Національним банком України курс долара США до гривні на момент здійснення платежу за товар вищий ніж курс долара США зазначений у специфікації на момент укладання цього Договору, то для визначення суми яка підлягає сплаті покупцем за товар використовується формула:

Вт= (Ко/Кп)хВгрн,

де Вт - вартість товару до сплати з врахуванням різниці між встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США, згідно умов Договору;

Вгрн. - вартість товару у національній валюті України, зазначена у відповідній специфікації;

Ко - офіційний курс гривні до долара США встановлений Національним банком України на дату оплати (визначається за даними сторінки http.//www.bank.gov.ua або з будь - яких інших офіційних джерел, а у разі її недоступності визначається як курс готівкового продажу долара США у банку ПАТ КБ "Приватбанк";

Кп - курс гривні до долара США, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на момент підписання Договору (зазначається у відповідній специфікації).

Пунктом 4.2 Договору, сторони погодили, що товар повинен бути поставлений покупцю в термін до 4 квітня 2014 року, якщо інші строки поставки не вказані у специфікаціях, і за умови належного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим Договором. У випадку невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором, постачальник має право в односторонньому порядку відмовитись від поставки або здійснити поставку встановлюючи обсяг товару на власний розсуд. Допускається поставка товару окремими партіями.

Крім вищевказаного договору, сторони узгодили наступні специфікації про поставку товару:

за специфікацією № 1 від 31.03.2014, загальна вартість товару становить 92 942,00 грн. Еквівалент загальної вартості товару відповідно до п. 3.2 Договору складає 7 745,17 доларів США. Згідно даної специфікації покупець оплачує товар наступним чином: перша частина оплати за товар у розмірі 30% загальної вартості товару в сумі 27 882,6 грн. - до початку поставлення товару; решта вартості товару у розмірі 70% загальної вартості товару в сумі 65 059,40 грн. - оплачується у термін до 10.10.2014 (включно). Курс долара США на дату укладання даної специфікації складає 12,0 грн. за 1 долар США;

за специфікацією № 2 від 22.05.2014, загальна вартість товару становить 272 638,40 грн. Еквівалент загальної вартості товару відповідно до п. 3.2 Договору складає 22 719,87 доларів США. Згідно даної специфікації покупець оплачує товар наступним чином: оплата у розмірі 30% загальної вартості товару в сумі 81 791,52 грн. - до 15 липня 2014 року;оплата у розмірі 70% загальної вартості товару в сумі 190 846,88 грн. - до 10 жовтня 2014 року. Курс долара США на 22 травня 2014 року складає 12,0 грн. за 1 долар США;

за специфікацією № 3 від 26.05.2014, загальна вартість товару становить 5 280,00 грн. Еквівалент загальної вартості товару відповідно до п. 3.2 Договору складає 440,00 доларів США. Згідно даної специфікації покупець оплачує товар наступним чином: оплата у розмірі 30% загальної вартості товару в сумі 1 584,00 грн. - до15 липня 2014 року; оплата у розмірі 70% загальної вартості товару в сумі 3 696,00 грн. - до 10 жовтня 2014 року. Курс долара США на 26 травня 2014 року складає 12,0 грн. за 1 долар США.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України).

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч.4 ст.179 Господарського кодексу України).

Статтями 525, 526 ЦК України та статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 370 860,40 грн. (з ПДВ), що підтверджується належним чином завіреними копіями видаткових накладних № РТ-0000291 від 01.04.2014 на суму 92 942,00 грн., № РТ-0001080 від 22.05.2014 на суму 91 872,00 грн., № РТ-0001105 від 26.05.2014 на суму 186 046,40 грн.

Відповідач в свою чергу, розрахувався за поставлений товар на загальну суму 443 485,95 грн. наступними платежами:

- 01.04.2014 - 27 945,00 грн.;

- 18.07.2014 - 70 000,00 грн.;

- 23.02.2015 - 120 000,00 грн.;

- 25.02.2015 - 60 000,00 грн.;

- 16.03.2015 - 90 000,00 грн.;

- 17.03.2015 - 75 543,95 грн.

Однак, в порушення умов зазначеного договору поставки № ЦЮМ-11 відповідач не розрахувався з позивачем в повному обсязі у встановлений договором строк.

Посилання скаржника у скарзі, на ту обставину, що ним здійснено повний розрахунок за поставлений товар в сумі 443 485,95 грн. з урахуванням п. 3.3 Договору, спростовується наступними.

Статтею 524 ЦК України встановлено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно з частиною другою статті 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно - правовим актом.

В п.3.3 договору сторони передбачили, що у випадку, якщо встановлений Національним банком України курс долара США до гривні на момент здійснення платежу за товар вищий ніж курс долара США зазначений у специфікації на момент укладання цього Договору, то для визначення суми яка підлягає сплаті покупцем за товар використовується формула: Вт= (Ко/Кп)хВгрн.

Колегія суддів враховуючи свободу договору, умови договору та приписи ст.ст. 524, 533 ЦК України, вважає, що волевиявлення сторін при визначені сторін суми, яка підлягає сплаті покупцем було спрямовано саме на врахування курсової різниці, яка була дійсна на момент фактичної сплати покупцем коштів за отриманий товар по договору поставки, а тому колегія суддів вважає, що зроблений судом апеляційної інстанції розрахунок щодо оплати основного боргу відповідно до п. 3.3. договору є обґрунтованим і таким, що відповідає умова договору та нормам чинного законодавства.

А саме такий розрахунок заборгованість відповідача перед позивачем. Станом на 22.02.2015 року заборгованість становила 272918,40 грн., проте 23.02.2015 року відповідачем в рахунок погашення заборгованості з порушенням умов договору сплачено 120 000 грн., отже позивачем нараховано курсову різницю відповідно до п. 3.3 Договору, яка розрахована наступним чином:

Коефіцієнт: (курс НБУ на дату оплати)28,35 / (курс долару США у специфікації) 12,00 = 2,3625

Належна сума до сплати: 120 000,00 грн.*2,3625= 283 500,00 грн., судова колегія встановила, що розмір належної суми до сплати на вказану дату перевищує суму належної суми оплати, заявлену до стягнення позивачем. Враховуючи, що у суду відсутні повноваження щодо збільшення позовних вимог, а таке право - відповідно до ст. 22 ГПК України - належить виключно позивачу, суд не виходив за межі позовних вимог та прийняв заявлену позивачем суму належної суми до сплати на 23.02.2015 у розмірі - 216 121 50 грн.

Різниця між фактичною оплатою та належною сумою до сплати: 216 121,50 грн. - 120 000,00 грн. = 96 121 50 грн.

25.02.2015 року сплачено 60 000 грн.

Коефіцієнт: (курс НБУ на дату оплати)28,05 / (курс долару США у специфікації) 12,00 = 2,3375

Належна сума до сплати: 60 000,00 грн.*2,3375=140 250,00 грн., судова колегія встановила, що розмір належної суми до сплати на вказану дату перевищує суму належної суми оплати, заявлену до стягнення позивачем. Враховуючи, що у суду відсутні повноваження щодо збільшення позовних вимог, а таке право - відповідно до ст. 22 ГПК України - належить виключно позивачу, суд не виходив за межі позовних вимог та прийняв заявлену позивачем суму належної суми до сплати на 23.02.2015 у розмірі - 118 745,00 грн.

Різниця між фактичною оплатою та належною сумою до сплати: 118 745,00 грн. - 60 000,00 грн. = 58 745,00 грн.

16.03.2015 року сплачено 90 000 грн.

Коефіцієнт: (курс НБУ на дату оплати)21,77/ (курс долару США у специфікації) 12,00 = 1,814167

Належна сума до сплати: 90 000,00 грн.*1,814167=163275,00 грн., судова колегія встановила, що розмір належної суми до сплати на вказану дату відповідає сумі заявленій позивачем, тому суд прийняв заявлену позивачем суму належної суми до сплати на 16.03.2015 у розмірі - 163275,00 грн.

Різниця між фактичною оплатою та належною сумою до сплати: 163 275,00 грн. - 90 000,00 грн. = 73 275,00 грн.

17.03.2015 року сплачено 75 543,95 грн., проте основна заборгованість за договором становить 2918,40 грн.

Коефіцієнт: (курс НБУ на дату оплати)22,25/ (курс долару США у специфікації) 12,00 = 1,854167

Належна сума до сплати: 2918,40 грн.*1,854167=5411,20грн., судова колегія встановила, що розмір належної суми до сплати на вказану дату відповідає сумі заявленій позивачем, тому суд прийняв заявлену позивачем суму належної суми до сплати на 17.03.2015 у розмірі - 5411,20 грн.

Різниця між фактичною оплатою та належною сумою до сплати: 5411,20грн. - 2918,40 грн. = 2492,80 грн.

Отже, відповідно до зазначених розрахунків зроблених апеляційною інстанцією курсова різниця відповідно до умов договору становить - 230634,30 грн.

Таким чином, сума заборгованості становить 370 860,40 грн. (сума поставленого товару) + 230634,30 (сума курсових різниць) = 601 494,70 грн. - 443 485,95 грн. (сума сплачених відповідачем коштів за договором) = 158 008,75 грн.

Отже, визначена судом апеляційної інстанції сума основного боргу за поставлений товар в сумі з урахуванням розрахунку відповідно до п. 3.3. договору є законною та обґрунтованою, а тому правомірно була стягнута судом апеляційної інстанції з відповідача на користь позивача.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до п. 6.2 Договору, у випадку порушення строків або умов оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити останньому пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла на час порушення зобов'язання) за кожний день прострочення оплати. При простроченні оплати на термін понад 3 календарних дні, покупець окрім пені сплачує штраф у розмірі 20 % від суми простроченої заборгованості.

Відповідно до п. 6.6 Договору, сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за даним Договором не припиняється строком, визначеним п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, і здійснюється до моменту повного розрахунку, а строк позовної давності щодо стягнення таких санкцій, відповідно до положень ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до трьох років.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи зазначених вище статей та неналежне виконання відповідачем своїх зобов"язань за договором щодо оплати вартості товару, колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про стягнення з відповідача 54 583, 68 грн. штрафу у розмірі 20% від суми заборгованості та 29 496,26 грн. інфляційних втрат за весь час прострочення, розрахунок яких є правомірним та вірним.

Перевіривши зроблені судом апеляційної інстанції розрахунки щодо нарахування пені та 20% річних від простроченої суми за договором, колегія суддів не погоджується з останнім, оскільки вони містять арифметичні помилки, у зв'язку з невірно зазначеними апеляційною інстанцією періодами, що беруться до уваги для нарахування.

Таким чином для нарахування необхідно взяти фактичні дати проплати відповідачем суми заборгованості, що впливає на розмір суми заборгованості на яку нараховується пеня та 20% річних та на періоди прострочення, а саме є вірним на наступні періоди: 10.10.2014 року - 22.02.2015 року (нараховуються на суму 272 918,40 грн.), 23.02.2015 - 24.02.2015 (на суму 152918,40 грн.), 25.02.2015 - 15.03.2015 (на суму 92918,40 грн.) та 16.03.2015 (на суму 2 918,40 грн.). Отже, пеня, яка підлягає стягненню з відповідача - 45 577,37 грн. але враховуючи межі позовних вимог, дана сума становить - 29 496,26 грн., аналогічному розрахунку підлягають і 20 % річних, які відповідно становлять - 21474,58 грн., а підлягають до стягнення у сумі - 20 113,84 грн.

Отже, враховуючи допущені судом апеляційної інстанції зазначені вище помилки, що вплинули на арифметичний розрахунок сум пені та 20 % річних, які підлягають до стягнення, то за вказаних обставин постанова суду апеляційної інстанції підлягає зміні в цій частині.

Згідно з приписами ч.6 ст. 49 ГПК України, суд апеляційної або касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фермерського господарства "Іволга" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року, з урахуванням додаткової постанови Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 року у справі №915/250/15 змінити, виклавши пункт другий його резолютивної частини постанови в наступній редакції:

"Стягнути з фермерського господарства "ІВОЛГА" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РОСКО ТРЕЙД":

158 008,75 грн. - суми основного боргу;

54 583,68 грн. - штрафу у розмірі 20% від суми заборгованості;

29 246,90 грн. - пені;

20 113,14 грн. - 20% річних;

29 496,26 грн. - індексу інфляції.

Стягнути з фермерського господарства "Іволга" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РОСКО ТРЕЙД" 5 161,03 грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору за розгляд позовної зави та 400,10 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги."

Виключити з резолютивної частини постанови від 23.04.2015 року пункт 4.

Виключити з резолютивної частини додаткової постанови від 24.06.2015 року абз.1, 2 постанови.

В іншій частині постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року з даної справи залишити без змін.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "РОСКО ТРЕЙД" з Державного бюджету України 10 325,42 грн. надмірно сплаченого судового збору за подання позовної заяви згідно з платіжним дорученням № 1497 від 18.02.2015 року.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "РОСКО ТРЕЙД" з Державного бюджету України 7 343,13 грн. надмірно сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги згідно з платіжним дорученням № 1876 від 05.05.2015 року.

Повернути фермерському господарству "Іволга" з Державного бюджету України 2864,52 грн. надмірно сплаченого судового збору за подання касаційної скарги згідно з платіжним дорученням № 937 від 10.07.2015 року.

Головуючий М.М.Черкащенко

Судді І.В.Вовк

Н.М.Нєсвєтова