ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року Справа № 904/7205/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І., - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпротурист"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 у справі№ 904/7205/16Господарського судуДніпропетровської областіза позовомФонду державного майна УкраїнидоПриватного акціонерного товариства "Дніпротурист"проусунення перешкод у користуванні державним майном шляхом виселення,

за участю представників позивачане з'явився відповідачане з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Дніпротурист" подало до господарського суду зустрічну позовну заяву про стягнення з Фонду державного майна України витрат, пов'язаних з проведенням відновлювальних будівельних ремонтних робіт у розмірі 1084857,60 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2016 (суддя Євстигнеєва Н.М.) зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Дніпротурист" повернуто без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 (судді Антонік С.Г.- головуючий, Дмитренко Г.К., Чимбар Л.О.) ухвалу господарського суду залишено без змін.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Приватне акціонерне товариство "Дніпротурист" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного та ухвалу місцевого господарського суду, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення та неправильне застосування судами норм процесуального права, оскільки суди не врахувавши передбаченого статтею 60 Господарського процесуального кодексу України права скаржника на звернення до суду з зустрічним позовом, безпідставно повернули заявнику позовну заяву, не врахувавши при цьому доводів щодо пов'язаності зустрічного позову про стягнення вартості відновлювального ремонту та робіт (що проводились заявником протягом 1984-2016 років та значно збільшили вартість будівлі готелю) з позовом Фонду державного майна про усунення перешкод у користуванні державним майном шляхом виселення.

Сторони не скористались процесуальним правом на участь у судовому засіданні своїх представників та правом направлення відзиву на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2016 зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Дніпротурист" повернуто без розгляду на підставі пункту 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України. Повертаючи зустрічний позов, місцевий господарський суд вказав, що вимоги за первісним та зустрічним позовом взаємно не пов'язані, вимога зустрічного позову про стягнення вартості відновлювального ремонту з Фонду державного майна України витрат, пов'язаних з проведенням відновлювальних робіт у будівлі готелю, є відмінною та не пов'язаною з вимогою первісного позову про усунення перешкод у користуванні державним майном, шляхом виселення. Разом з тим, місцевий господарський суд вказав про передбачене право заявника на подання окремого позову за загальними правилами подання позовів у встановленому законодавством порядку.

Переглядаючи справу відповідно до приписів статей 101, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції визнав законним та обґрунтованим повернення зустрічної позовної заяви з підстав непов'язаності позовів. Суд апеляційної інстанції вказав, що заявник не довів, яким чином його вимоги можуть вплинути на результати розгляду первісного позову та що позови пов'язані між собою, яким чином зустрічний позов спростовує частково або повністю позов про усунення перешкод у користуванні державним майном, шляхом виселення.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Відтак, вказаною нормою процесуального кодексу передбачено, що зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним, обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним (за підставами цих позовів та/або поданими доказами; можливістю зарахування вимог за усіма позовами; у зв'язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві.

Якщо у позовній заяві не вказано відповідних обставин, на яких, зокрема, ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують ці обставини, то зустрічна позовна заява повертається без розгляду з посиланням на пункт 3 частини першої статті 63 та статтю 60 Господарського процесуального кодексу України.

Частина друга статті 54 Господарського процесуального кодексу України містить чіткі вказівки щодо змісту позовної заяви. Зокрема, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов (пункт 5 частини другої статті 57 вказаного вище Кодексу).

Суди встановили, що зустрічний позов подано про стягнення вартості відновлювального ремонту, проведеного Приватним акціонерним товариством "Дніпротурист" протягом 1984-2016 років, натомість, первісний позов подано Фондом державного майна України до Приватного акціонерного товариства "Дніпротурист" про усунення перешкод у користуванні державним майном (будівлею) шляхом виселення, оскільки відповідач безпідставно продовжує користування приміщенням та унеможливлює діяльність державних органів приватизації виконувати покладені на них законодавством обов'язки та реалізовувати право як власника об'єкту.

За статями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, суди дійшли обґрунтованого висновку про недоведеність обставин зустрічного позову щодо пов'язаності позовів, скаржником відповідно до змісту касаційної скарги, висновки судів попередніх інстанцій не спростовано, а доводи про необґрунтоване повернення зустрічної позовної заяви не знайшли свого підтвердження та не спростовують вірних висновків суду апеляційної інстанції.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що прийнята постанова відповідає положенням статей 43, 84, 105 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

Таким чином, викладені в касаційній скарзі доводи скаржника не доводять порушення чи неправильного застосування судами норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали та постанови та не можуть бути підставою для їх скасування.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпротурист" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 у справі № 904/7205/16 Господарського суду Дніпропетровської області та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2016 залишити без змін.

Головуючий Л. Рогач

Судді: І. Алєєва

Т.Дроботова