ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року Справа № 910/11535/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Ходаківської І.П.суддівФролової Г.М. (доповідача), Яценко О.В. за участю представників:позивача Буркова О.М., дов. від 20.11.15 Левченко Д.Ю., дов. від 14.01.15відповідачаЗаремба С.В., дов. від 01.09.15розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.09.2015у справі№910/11535/15 Господарського суду міста Києва за позовомДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"доТовариства з обмеженою відповідальністю "НТП Континент"простягнення 606257,23 грнВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Секретаря другої судової палати від 25.11.2015 для розгляду касаційної скарги у справі №910/11535/15 Господарського суду міста Києва сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Фролова Г.М. (доповідач), Яценко О.В.

Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НТП Континент" про стягнення 377490,55 грн. пені та 228766,68 грн. штрафу. Позовні вимоги мотивовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "НТП Континент" не здійснило поставку трансформаторів в обумовлений договором поставки строк, а тому відповідно до п.5.2.4 договору повинно сплатити згідно з частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1% ціни товарів, з яких допущено прострочення поставки, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - штраф у розмірі 7% від вказаної ціни.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2015 року у справі №910/11535/15 (суддя Ломака В.С.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 року (судді: Яковлєв М.Л. - головуючий, Ільєнок Т.В., Тарасенко К.В.), в задоволенні позовних вимог відмовлено. Судові рішення мотивовані, зокрема, тим, що відповідачем доведено перед судом, що порушення зобов'язань відбулось через обставини непереборної сили, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та постанову у справі і прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами попередніх інстанцій статей 614, 617, 629 Цивільного кодексу України, статей 218, 193 Господарського кодексу України. Зокрема, заявник посилається на те, що суд не надав належної оцінки доводам та доказам позивача.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 15.11.2013 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НТП Континент" (постачальник) було укладено договір поставки № 03-0/5028-13 (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язався поставити покупцю 54 штуки трансформаторів, виробництва фірми Trench (Siemens AG), за номенклатурою, марками (типами), цінами, з технічними, якісними характеристиками, зазначеними у специфікації, яка є додатком № 1 до договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити такі товари на умовах Договору.

Відповідно до п.2.1. договору його ціна (сума) визначена у специфікації та становить 15 500 364,00 грн.

Згідно з пунктом 2.7. договору розрахунки за договором здійснюються покупцем шляхом перерахування ним авансу з подальшими розрахунками (оплатою) після поставки товарів (партії товарів) та їх прийняття покупцем на підставі підписаних обома сторонами актів приймання-передачі товарів.

В пункті 3.1. договору сторони передбачили, що поставка (передача) товарів здійснюється постачальником на умовах DDP (Міжнародні правила Інкотермс в редакції 2010 року) партіями, одержувачам товарів згідно з рознарядкою покупця; одержувачами товарів виступають відокремлені підрозділи покупця, які забезпечують приймання товарів та надають довіреність для прийняття-передачі товарів.

Строк поставки (передачі) товарів визначається на підставі Графіку планових поставок товарів, який є додатком № 2 до Договору.

Відповідно до пункту 3.10. договору передачі покупцю (одержувачам) товарів, що відповідають умовам договору, нормативним актам (по кількості, якості, включаючи тару, маркуванню, комплектності, з належними документами щодо товарів), засвідчуються підписами кожної із сторін (їх повноважних представників) в акті приймання-передачі товарів (партії товарів), який складається постачальником відповідно до вимог щодо складання первинних документів та передається покупцю (одержувачу) одночасно з передачею товарів.

Згідно з пунктом 5.2.4. договору у разі порушення строків поставки товарів, порушення строків виконання гарантійних зобов'язань постачальник повинен сплатити покупцю згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0, 1 % ціни товарів, з яких допущено прострочення поставки, за кожний день прострочення пеню у розмірі 0,1 % ціни товарів, щодо яких допущено прострочення виконання гарантійних зобов'язань, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник повинен додатково сплатити покупцю штраф у розмірі 7 % від вказаної ціни.

Відповідно до пункту 5.12 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором у разі дії обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Сторона, що не може виконувати зобов'язання за Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 3 робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Доказом виникнення та строку дії обставин непереборної сили є документи (оригінали) Торгово-промислової палати України або іншого державного органу/установи, уповноважених на надання відповідних документів.

Договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє по 22.12.2014 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.6.1).

Додатком № 1 до договору сторони визначили специфікацію товарів, які мали бути поставлені позивачем на загальну суму 15 500 364,00 грн., та додатком № 2 до договору встановили графік поставок - четвертий квартал 2013 року.

Додатковою угодою № 1 від 30.12.2013 сторони змінили графік поставок та визначили його - квітень, травень 2014 року.

Після чого між сторонами було підписано ряд додаткових угод.

На виконання умов договору позивачем 27.11.2013 було перераховано відповідачу 4 650 109,20 грн. за трансформатори.

Судами встановлено, що 15.05.2014 відповідач передав відокремленому підрозділу позивача 6 трансформаторів на суму 2 135 296,80 грн., 19.05.2014 3 трансформатори на суму 1 067 648,40 грн., 19.05.2014 3 трансформатори на суму 411 307,20 грн., 19.05.2014 3 трансформатори на суму 746 769,60 грн., 20.05.2014 3 трансформатори на суму 1 079 319,60 грн., 20.05.2014 3 трансформатори на суму 1 061 816,40 грн., 20.05.2014 року 3 трансформатори на суму 1 061 816,40 грн., 21.05.2014 року 6 трансформаторів на суму 822 614,40 грн., 23.05.2014 року 3 трансформатори на суму 411 307,20 грн., 23.05.2014 року 3 трансформатори на суму 1 061 816,40 грн., 26.05.2014 року 1 трансформатор на суму 248 923,20 грн., 26.05.2014 року 6 трансформаторів на суму 2 123 632,80 грн., 03.06.2014 року 3 трансформатори на суму 1 073 848,00 грн., 04.06.2014 року 1 трансформатор на суму 375 330,00 грн., 04.06.2014 року 1 трансформатор на суму 351 993,60 грн., 04.06.2014 року 3 трансформатори на суму 1 055 980,80 грн., 26.08.2014 року 3 трансформатори на суму 411 307,20 грн.

У зв'язку з поставкою товару з порушенням строків покупець звернувся до продавця з претензією № 01/01-6/7011 від 03.07.2014, в якій покупець просив здійснити поставку трьох одиниць товару та сплатити нараховані позивачем штрафні санкції.

27.08.2014 продавець направив на адресу покупця відповідь, якою відхилив претензію, посилаючись на те, що порушення строків поставки відбулось внаслідок обставин непереборної сили, а саме: проведення бойових дій в зоні Донецької та Луганської областей.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НТП Континент" 377 490,55 грн. пені та 228 766,68 грн. штрафу за порушення строків поставки за договором № 03-0/5028-13 від 15.11.2013.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Кодексу).

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтями 610, 611 названого Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 231 цього Кодексу передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

За змістом частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 4 статті 219 Господарського кодексу України сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Відповідно до Указу Президента України від 14.04.2014 №405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" розпочато антитерористичну операцію на території Луганської та Донецької областей України.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" упродовж терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Судами попередніх інстанцій установлено, що сертифікатом №2141 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 10.12.2014 Торгово-промислова палата України на підставі наданих документів підтвердила, що вищевказані дії, які спричинили невиконання відповідачем обов'язків за договором №03-0/5028-13 від 15.11.2013, є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Торгово-промислова палата України засвідчила настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 14.04.2014, які продовжують діяти по теперішній час. В сертифікаті №2141 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) серед іншого зазначено, що з 14.04.2014 відповідач був позбавлений будь-яких правових механізмів щодо захисту товару та майнових прав щодо нього, а також реальної можливості виконати у строк свої зобов'язання щодо поставки товару, вказаного в додатку № 1 до договору поставки № 03-0/5028-13 від 15.11.2013.

Сертифікат Торгово-промислової палати України, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору) є достатнім документом для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань з огляду і на те, що сторони пунктом 5.12 договору передбачили, що доказом виникнення та строку дії обставин непереборної сили є документи (оригінали) Торгово-промислової палати України або іншого державного органу/установи, уповноважених на надання відповідних документів.

Суди встановили, що листом відповідач повідомив позивача про порушення строків поставки за спірним договором внаслідок обставин непереборної сили.

Доводи позивача щодо порушення відповідачем строків повідомлення про настання обставин непереборної сили суди обґрунтовано відхилили з посиланням на те, що наслідків спливу зазначеного строку (протягом 3 робочих днів з моменту їх виникнення) сторони не визначили.

З огляду на викладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки не спростовують встановленого судами та вони стосуються переоцінки доказів.

З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято рішення та постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 у справі №910/11535/15 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий І.Ходаківська

Судді Г.Фролова

О.Яценко