ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року Справа № 916/2244/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПолянського А.Г.суддівКравчука Г.А., Мачульського Г.М. (доповідач),розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуІзмаїльської міської радина постановуОдеського апеляційного господарського судувід29.07.2015у справі№916/2244/14Господарського суду Одеської областіза позовомІзмаїльської міської радидоПриватного підприємства "Спортивно-оздоровчий клуб "Котигорошко"треті особи1. Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області 2. Виконавчий комітет Імаїльської міської радипрозобов'язання знести самовільно збудовані будівлі

за участю

- відповідача:1) Лаврук Т.П. (довіреність від 05.01.2015) 2) Папушенко І.Г. (довіреність від 05.01.2015),

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Ізмаїльська міська рада (далі - позивач) просила зобов'язати Приватне підприємство "Спортивно-оздоровчий клуб "Котигорошко" (далі - відповідач) знести за власний рахунок самовільно збудовані будівлі: адміністративну будівлю, лабораторію, продовольчий павільйон, аптеку, магазин, м'ясний павільйон, продовольчий магазин, контейнери металеві (34), кіоски, торгові лотки, що знаходяться за адресою м. Ізмаїл, пр. Леніна, 8.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями статті 376 Цивільного кодексу України з посиланням на те, що відповідачем не було дотримано вимог законодавства щодо отримання всіх необхідних дозволів для будівництва вищеназваних об'єктів.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.05.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Гут С.Ф., судді Зайцев Ю.О., Демешин О.А.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Аленін О.Ю., Жеков В.І.), в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати вказані вище судові рішення і прийняти нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач, вказуючи на законність і обґрунтованість прийнятих рішень, просить їх залишити без змін.

Постанову прийнято 25.11.2015 у зв'язку з оголошеною у судовому засіданні 18.11.2015, відповідно до приписів статей 77, 1115 Господарського процесуального кодексу України, перервою.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 14.11.1994 попередником позивача було прийнято рішення №938 «Про попереднє погодження місцезнаходження земельної ділянки під будівництво тимчасового ринку».

28.12.1994 рішенням №1089 «Про дозвіл проектування будівництва тимчасового ринку по торгівлі промисловими і сільськогосподарськими товарами» виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради народних депутатів надав згоду на проектування та будівництво тимчасового ринку по торгівлі промисловими та сільськогосподарськими товарами по пр. Леніна.

Рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міськради народних депутатів №467 від 20.06.1995 «Про організацію ринка «Росинка» по пр. Леніна було організовано ринок «Росинка».

Для розміщення і експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель і споруд (тимчасовий ринок) ПП «СВ-888» рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради народних депутатів №512 від 04.07.1995 «Про надання в довгострокову оренду земельної ділянки ПП «СВ-888» було надано в оренду (довгострокову) строком на 5 років земельну ділянку площею 0,2846га по пр. Леніна.

03.09.1996 виконкомом Ізмаїльської міської ради народних депутатів прийнято рішення №760 «Про надання в тимчасове користування на умовах оренди земельної ділянки по проспекту Леніна Спортивно - оздоровчому комплексу «Котигорошко».

Згідно п. 2 вищевказаного рішення право оренди земельної ділянки по пр. Леніна площею 0,2845га, яка раніше була передана в користування ПП «СВ-888», перейшло відповідачу.

26.11.1996 виконкомом міської ради прийнято рішення №1057 «Про надання відповідачу в тимчасове користування на умовах оренди земельної ділянки по пр. Леніна, відповідно до якого відповідач на умовах оренди надана земельна ділянка площею 0,0532га для розміщення ринку «Росинка» по пр. Леніна. Строк оренди встановлювався до 29.08.2000.

Інспекцією Державного архітектурно - будівельного контролю видано дозволи від 15 серпня 1995р. за №8/1 та від 20 липня 1998р. за №18 на ведення будівельно - монтажних робіт з будівництва будівель ринку «Росинка» (дана інформація також зазначена в акті від 10.06.1999 про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації).

На підставі рішень виконкому №760 від 03.09.1996 та №1057 від 26.11.1996 між попередником позивача та відповідачем 06.09.1996 було укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) для розміщення і експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд.

Розпорядженням міського голови №681 від 31.12.1997 земельній ділянці для організації тимчасового ринку «Росинка» було присвоєно адресний номер - пр. Леніна, 8. Режим роботи тимчасового ринку «Росинка» було встановлено розпорядженням міського голови №741р від 30.09.1998.

10.06.1999 державною технічною комісією тимчасовий ринок «Росинка» по торгівлі промисловими та сільськогосподарськими товарами по пр. Леніна, 8 було прийнято в експлуатацію. Відповідний акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 10.06.1999 був затверджений рішенням виконкому Ізмаїльської міської ради №601 від 26.07.1999.

Рішенням виконкому Ізмаїльської міської ради від 11.09.2000 за №990 «Про продовження строку оренди земельної ділянки по пр. Леніна, 8, відповідачу строк оренди зазначеної ділянки було продовжено на 2 роки. На підставі цього рішення 08.02.2001 було укладено відповідний договір оренди земельної ділянки.

Позивач рішенням №290-ХХІV від 23.05.2003 «Про продовження приватному підприємству спортивно - оздоровчому клубу «Котигорошко» строку оренди земельної ділянки на 1 (один) рік по пр. Леніна, 8» продовжив строк оренди на один рік. На підставі цього рішення 16.07.2003 було укладено договір оренди земельної ділянки.

17.09.2004 позивачем було прийнято рішення №730-ІV відповідно до п. 1 якого затверджено проект відведення земельної ділянки у довгострокову оренду відповідачу строком на 49 років для розміщення та експлуатації торгового комплексу «Росинка» по пр. Леніна, 8. На підставі цього рішення 25.11.2004 було укладено договір оренди земельної ділянки.

Таким чином судами обох інстанцій встановлено, що земельну ділянку, на якій розміщено вказане майно, було передано відповідачу у довгострокову оренду строком на 49 років для розміщення та експлуатації торгового комплексу «Росинка» по пр. Леніна, 8.

Згідно висновку судового експерта №01/11/14 від 17.04.2015:

1.Двоповерхова адміністративна будівля (літ. "Б") по пр. Леніна, 8 в м. Ізмаїлі загальною площею 85,2 м2, є однією будівлею і має цілісні єдині конструктивні елементи (фундаменти, стіни, перекриття, покрівлю). Приміщення лабораторії розташовано на першому поверсі будівлі літ. "Б", та не є окремою будівлею.

2.Двоповерхова адміністративна будівля літ. "Б" по пр. Леніна, 8 в м. Ізмаїлі розміщена на земельній ділянці, яка відводилась під забудову торгового комплексу «Росинка», та за генпланом проекту входить до складу торгового комплексу «Росинка», як існуюча будівля, що не підлягає знесенню.

3.При співставленні генплану проекту тимчасового ринку в 1998 (а.с.13 том 4) з генпланом проекту торгового комплексу «Росинка», виконаного МП «ПІК» у 2004 році (див. арк. справи 184 том 3), встановлено, що передбачалось збереження тільки двоповерхової адмінбудівлі з лабораторією, всі інші існуючі будівлі та споруди на території тимчасового ринку передбачались до знесення.

Під час будівництва торгового комплексу «Росинка» по пр. Леніна, 8 в м. Ізмаїлі відповідно до проекту будівництва підлягають знесенню об'єкти ринку «Росинка» позначені на генплані МП «ПІК» перекресленими контурами, а саме: продовольчий павільйон, аптека, магазини, молочний павільйон, всі металеві контейнери, всі кіоски, всі торгові ряди.

4.Затвердженою проектною документацією не передбачалось виділення черг під час будівництва торгового комплексу «Росинка» по пр. Леніна, 8 в м. Ізмаїлі, та не визначалась послідовність знесення об'єктів ринку «Росинка».

5.При обстеженні на місці та вивченні матеріалів технічної інвентаризації встановлено, що на період обстеження на території ринку знаходяться три капітальні будівлі: Літ. «А» кафетерій-магазин, літ. «Б» адміністративна будівля, літ. «К» торговий комплекс. Всі інші споруди на території ринку «Росинка» виконані як тимчасові об'єкти торгівлі - контейнерного типу без облаштування фундаментів (див. фото додатку №4), та їх можливо переміщувати за допомогою спеціальних транспортних засобів.

6.Дослідженням по третьому питанню, встановлено, що при проектуванні торгового комплексу «Росинка» в 2004 році передбачалось збереження тільки двоповерхової адмінбудівлі з лабораторією, всі інші існуючі будівлі та споруди на території ринку передбачались генпланом проекту МП «ПІК» до знесення, а саме позначені на генплані перекресленими контурами: продовольчий павільйон, аптека, магазини, молочний павільйон, всі металеві контейнери, всі кіоски, всі торгові ряди.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до генплану проекту МП «ПІК» (а.с. 2 т. 6) на території по пр.Леніна, 8, в м. Ізмаїлі повинні знаходитись:

запроектований двоповерховий блок «А» площею забудови 288,1кв.м;

запроектований триповерховий блок «Б» площею забудови 1217,5кв.м;

запроектований одноповерховий блок «В» площею забудови 576,3кв.м;

існуюча двоповерхова будівля (адмінбудівля за техпаспортом).

Звертаючись із позовом у даній справі позивач просив на підставі положень статті 376 Цивільного кодексу України знести як самовільно збудовані: адміністративну будівлю, лабораторію, продовольчий павільйон, аптеку, магазин, м'ясний павільйон, продовольчий магазин, контейнери металеві (34), кіоски, торгові лотки за адресою: м.Ізмаїл, пр.Леніна, 8, які відповідно до акту державної технічної комісії прийняті в експлуатацію як тимчасовий ринок «Росинка».

Відмовляючи у позові місцевий господарський суд, із висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, своє рішення мотивував тим, що підстави вважати, що об'єкти, про які зазначено у позові, є самочинним будівництвом, відсутні. Крім того, суди обох інстанцій свої рішення мотивували тим, що частина об'єктів, зазначених у позові, вже була знесена, а частина - підлягає знесенню під час будівництва нового торгового комплексу.

Розглянувши касаційну скаргу суд касаційної інстанції виходить із наступного.

Відповідно до приписів статті 376 Цивільного кодексу України, якою позивач обґрунтовував свій позов, а суди прийняті у справі рішення, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (ч.1).

Отже положення наведеної норми права визначають, що самочинне будівництво стосується нерухомого майна, разом з тим, застосовуючи до спірних правовідносин приписи статті 376 Цивільного кодексу України, суди обох інстанцій не навели доказів, які б давали підстави вважати, що, зокрема, контейнери металеві (34), кіоски, торгові лотки, є нерухомим майном.

Не наведено таких доказів і щодо інших, зазначених у позові, приміщень при тому, що судові рішення не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а з огляду на приписи статей 47, 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд повинен з'ясувати усі обставини справи, що входять до предмету доказування в ній та мають значення для її розгляду.

Відтак судові рішення прийняті при неповному з'ясуванні усіх обставин справи.

Крім того, відповідно до ч.1 п."б" пп.1 Закону України від 21.05.1997 "Про місцеве самоврядування" у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством, а згідно частини 2 цієї норми у тій же редакції, до відання виконавчих органів міських рад (за винятком міст районного значення), крім повноважень, зазначених у пункті "б" частини першої цієї статті, належить також видача забудовникам архітектурно-планувальних завдань та технічних умов на проектування, будівництво, реконструкцію будинків і споруд, благоустрій територій та надання дозволу на проведення цих робіт.

Отже, правильно встановивши, що Інспекцією Державного архітектурно - будівельного контролю було видано дозволи від 15.08.1995 за №8/1 та від 20.07.1998 за №18 на ведення будівельно - монтажних робіт з будівництва будівель ринку «Росинка» (дана інформація також зазначена в акті від 10.06.1999 про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації) і, як зазначено у позові та встановлено місцевим господарським судом, 26.07.1999 Виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради прийнято рішення №601 "Про затвердження акту державної технічної комісії по прийому до експлуатації тимчасового ринку "Росинка", яким прийнято в експлуатацію ринок "Росинка" по пр.Леніна, суди обох інстанцій не врахували, що Цивільний кодекс України, статтю 376 якого застосовано ними при вирішенні спору та зазначено позивачем як підставу для задоволення позову, набирав чинності з 1 січня 2004 року, тобто після здійснення будівництва.

Таким чином судами обох інстанцій не повно з'ясовано обставини справи щодо дійсних прав та обов'язків сторін, у зв'язку з чим судові рішення, з урахуванням вимог статей 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій постанові, всебічно, повно й об'єктивно встановити обставини справи та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.3, 11110 ч.1, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Ізмаїльської міської ради задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 та рішення Господарського суду Одеської області від 25.05.2015 у справі №916/2244/14 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.А. Кравчук

Г.М. Мачульський