Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року Справа № 910/20487/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенко М.М. (головуючий), Вовк І.В. (доповідач), Нєсвєтова Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу дворового автокооперативу "Центр" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2015 року у справі № 910/20487/14 за позовом комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району" до дворового автокооперативу "Центр", треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Кийградсервіс", ОСОБА_4, Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, про зобов'язання вчинити дії, за участю прокуратури Шевченківського району міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про зобов'язання за свій рахунок встановити огорожу за адресою: будинок АДРЕСА_1 в м. Києві на попереднє місце її встановлення.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем самовільно без надання дозвільної документації захоплено частину прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 з метою влаштування заїзду та виїзду автомобілів дворового автокооперативу "Центр", чим порушено вимоги законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, державних стандартів, норм і правил.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.12.2014 року (судді: Смирнова Ю.М., Ващенко Т.М., Спичак О.М.) позов задоволено та зобов'язано відповідача за свій рахунок встановити огорожу за адресою: будинок АДРЕСА_1 в м. Києві на попереднє місце її встановлення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2015 року (судді: Суховий В.Г., Мальченко А.О., Жук Г.А.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом апеляційної інстанції порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, та справу передати на новий розгляд.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що судові рішення у справі є законними, та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

У відзиві на касаційну скаргу третя особа ОСОБА_4 вважає, що судові рішення у справі є законними, та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Відзиви на касаційну скаргу від інших третіх осіб до суду не надходили.

У судовому засіданні 17.02.2016 року оголошувалася перерва до 24.02.2016 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб ОСОБА_4, Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, та прокурора, дослідивши доводи касаційної скарги і відзивів на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що будинок АДРЕСА_2 є адресою розташування Дворового автокооперативу "Центр", а будинок АДРЕСА_1 належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

На підставі п.4.4 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 року № 1112 "Про питання організації управління районами з місті Києві", додатку № 3 до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.01.2011 року № 121 "Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень", розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.02.2011 року № 80 "Про закріплення майна за Комунальним підприємством "Керуюча дирекція Шевченківського району", будинок АДРЕСА_1 закріплено на праві господарського відання за Комунальним підприємством "Керуюча дирекція Шевченківського району", правонаступником якого є позивач.

Між КП "Керуюча дирекція Шевченківського району" (позивач) та ТОВ "Київградсервіс" було укладено договір на утримання житлових будинків і споруд, об'єктів благоустрою і прибудинкових територій.

За наслідками проведення комісійних обстежень прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 представниками балансоутримувача та обслуговуючої організації складено акти від 25.06.2014 року, 07.07.2014 року та від 15.07.2014 року про виявлення факту самовільного, без надання дозвільної документації, заняття прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 Дворовим автогаражним кооперативом "Центр".

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 24.06.2014 року № 851/10, який складено Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), земельна ділянка площею 0,2053 га на АДРЕСА_2 за даними міського земельного кадастру обліковується за Дворовим автокооперативом "Центр". Рішення стосовно відведення вказаної земельної ділянки за поданням Департаменту земельних ресурсів Київська міська рада не приймала. Документи, що посвідчують право оренди (власності) земельною ділянкою станом на 31.12.2012 року у Департаменті земельних ресурсів не зареєстровані. Під час обстеження вказаної земельної ділянки встановлено, що з території дворового автокооперативу "Центр" прибула будівельна техніка (екскаватор). Паркан, що розділяв територію автокооперативу та земельної ділянки, яка згідно з даними міського земельного кадастру обліковується за комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківського району АДРЕСА_3 (код ділянки 91:165:047), зруйновано. Також встановлено, що територію земельної ділянки (код ділянки 91:165:047) орієнтовною площею 30 кв.м. зрито та проводяться роботи по облаштуванню дороги (виїзду) через неї з території автокооперативу до земельної ділянки, яка рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 року № 419-24/1829 (зі змінами та доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 14.06.2007 року № 803/1464) передана в оренду центральному територіальному управлінню капітального будівництва. Дозвільні документи на проведення будівельних робіт представники дворового автокооперативу "Центр" не пред'явили.

Згідно з протоколом виїзної наради, що відбулася 09.07.2014 року з питання виконання будівельних робіт з влаштування проїзду до Дворового автокооперативу "Центр" (за адресою: вул. Тургенєвська, 64-68) без наявної дозвільної документації та документів на право користування земельною ділянкою за участю Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, членів автогаражного кооперативу "Центр", мешканців будинків № 74 та № 70-72 на вул. Тургенєвській, вирішено відновити до попереднього стану огорожу, яка була демонтована автокооперативом, в термін до 17.07.2014 року силами автогаражного кооперативу "Центр", відповідальним визначено голову автокооперативу "Центр" ОСОБА_5

09.07.2014 року відділом контролю за благоустроєм Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації складено протокол про адміністративне правопорушення № 162-14 на працівника відповідача ОСОБА_6, в якому зафіксовано порушення правил благоустрою, а саме: самовільне зайняття прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1.

Приписом Відділу контролю за благоустроєм Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 16.07.2014 року № 001228 відповідача зобов'язано терміново припинити будівельні роботи з прокладанням та асфальтуванням виїзду з автокооперативу.

Відповідно до акту обстеження прибудинкової території від 03.12.2014 року, який складений комісією у складі представників балансоутримувача, обслуговуючої організації, відділу контролю за благоустроєм Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, встановлено, що найманими робітниками автокооперативу "Центр" демонтовано частину бетонної огорожі, встановлено полегшену огорожу з профнастилу, а також перенесено одну секцію бетонної огорожі на прибудинкову територію житлового будинку АДРЕСА_1. За даним актом дозвільної документації на вчинення таких дій, а також на право користування земельною ділянкою головою автокооперативу "Центр" не надано, огорожу у попередній стан повернено не було.

Предметом даного судового розгляду є вимоги балансоутримувача про зобов'язання автокооперативу за свій рахунок встановити огорожу по АДРЕСА_1 на попереднє місце її встановлення.

Суди обох інстанцій задовольняючи позовні вимоги виходили з доведеності порушення відповідачем правил благоустрою внаслідок самовільного зайняття прибудинкової території житлового будинку № АДРЕСА_1 у м. Києві.

Тоді як відповідно до абз. 4 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Крім того, в п.п. 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" зазначено, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

При цьому господарські суди повинні зазначати, зокрема, у рішенні про вчинення певних дій або про припинення певних дій - відповідний припис, наприклад: "Такому-то звільнити таке-то приміщення (із зазначенням його найменування, місцезнаходження згідно з поштовою адресою, площі)", "Такому-то припинити такі-то дії, які перешкоджають доступу такого-то у приміщення (із зазначенням тих же даних про приміщення)", строк виконання відповідних дій та/або про видачу наказу про примусове виконання рішення (п. 9.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення")

Зазначеним вимогам оскаржені судові рішення не відповідають.

Так, дійшовши висновку про задоволення позову про зобов'язання відповідача встановити огорожу на попереднє місце її встановлення, суди попередніх інстанцій не дослідили змісту позовної заяви щодо наведення в ній обгрунтування предмета позову та його правових підстав.

Зокрема, не звернули увагу, що в прохальній частині позову не конкретизовано ознаки об'єкта щодо якого позивач просить вчинити певні дії, а саме, точне місце розташування, розмір, ознаки огорожі, звідки та куди її необхідно перенести тощо.

Наведені неточності відображені й у резолютивній частині судового рішення.

Водночас, ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України визначено способи захисту цивільних прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Проте, суд першої інстанції взагалі не визначив правову природу спірних правовідносин сторін та належним чином не сформулював спосіб судового захисту, а суд апеляційної інстанції зазначив про те, що позивач, як балансоутримувач будинку № 70/72 та прибудинкової території, має право звернутись з позовом про захист свого порушеного права, зокрема, про зобов'язання відповідача вчинити дії шляхом встановлення (відновлення) огорожі. В той же час, суди обох інстанцій достеменно не встановили зміст правовідносин сторін, якими нормами права вони регулюються, не з'ясували обставин справи щодо дійсних прав та обов'язків сторін, а звідси яке ж саме порушене право позивача підлягає захисту.

До того ж, судами попередніх інстанцій не було з'ясовано наявності в обох сторін прав на відповідні земельні ділянки та правовстановлюючих документів на них, із визначенням їх розмірів і меж, а також не встановлено місця розташування спірної огорожі, як на час її попереднього розміщення, так і на час виникнення спору.

Отже, господарські суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору не встановили обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору у справі, не дослідили повно і всебічно спірні правовідносини між сторонами, не надали вказаним правовідносинам належної правової оцінки, та дійшли передчасного висновку про задоволення позову.

За таких обставин, прийняті судові рішення не можна визнати законними й обгрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати наведене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу дворового автокооперативу "Центр" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2015 року та рішення господарського суду міста Києва від 25.12.2014 року скасувати, і справу № 910/20487/14 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий суддя М.Черкащенко

Судді І.Вовк

Н.Нєсвєтова