Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 року Справа № 910/19802/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Кривди Д.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної архітектурно-будівельної інспекції України на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.05.15у справі№910/19802/14господарського судум. Києваза позовомДержавної архітектурно-будівельної інспекції УкраїнидоТовариства з обмеженою відповідальністю "ТОВ Будінвест"треті особиБлагодійна організація "Благодійний фонд "Назарянин", Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікол"прозобов'язати виконати діїза участю представників від:позивачаПопович О.М. (дов. від 06.07.15)відповідачаКорж О.В. (дов. від 21.07.15), Титикало Р.С. (дов. від 08.04.15)третьої особи 1Гринюк В.Г. (дов. від 15.05.15)

В С Т А Н О В И В :

Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулась до господарського суду міста Києва з позовом про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВ Будінвест" здійснити перебудову об'єкта будівництва по вул. Артема, 84-а у Шевченківському районі міста Києва відповідно до затвердженого проекту шляхом знесення венткамери та вхідної групи підземного паркінгу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.01.15 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Смирнової Ю.М., суддів: Ващенко Т.М., Спичак О.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.15 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Пономаренка Є.Ю., суддів: Дідиченко М.А., Руденко М.А.), у задоволенні позову відмовлено повністю з огляду не недоведеність порушень та відхилень від затвердженого у встановленому законодавством порядку проекту при будівництві венткамери та вхідної групи підземного паркінгу. А щодо доводів про те, що спірні об'єкти збудовано на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, то суди зазначили, що оскільки суб'єктом права власності на таку земельну ділянку є територіальна громада, а користувачем - Благодійна організація "Благодійний Фонд Назарянин" в межах договору від 02.09.99, то саме їм, а не позивачу, належить право ініціювання подання позову про зобов'язання проведення відповідної перебудови.

Не погоджуючись із рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити. Скарга обґрунтована посиланням на те, що будівництво венткамери та вхідної групи підземного паркінгу було здійснено з відхиленням від затвердженого у встановленому законодавством порядку проекту та на земельній ділянці, яка не була йому для цього виділена.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на підставі звернення Благодійної організації "Благодійний Фонд "Назарянин" 29.10.13 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Товариством з обмеженою відповідальністю "Мікол" на об'єкті будівництва: будівництво багатоквартирного житлового будинку з підземним гаражем та приміщенням по вул. Артема, 84а у Шевченківському районі міста Києва, про що складено акт від 29.10.13. Перевіркою встановлено, що будівельні роботи виконуються з порушенням. За результатами перевірки ТОВ "Мікол" видано припис від 29.10.13 з вимогою зупинити виконання будівельних робіт з 29.10.13 до усунення виявлених порушень та до 29.11.13 усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства.

18.12.13 та 28.01.14 Інспекцією повторно видано припис товариству з обмеженою відповідальністю "ТОВ Будінвест" про зупинення виконання будівельних робіт до усунення допущених правопорушень.

За результатом розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.02.14 №51/14/2/7/26-60/0602/02/2, відповідно до якої відповідача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 21924,00 грн.

Згідно постанови Інспекції ДАБК про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.02.14 №51/14/3/7/26-60/0602/02/2 відповідача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацем 2 пункту 5 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 450660,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.14 у справі №826/3248/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.14 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.12.14 № К/800/38022/14, постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.02.14 №51/14/2/7/26-60/0602/02/2 та №51/14/3/7/26-61/0602/02/2 визнано протиправними та скасовано.

Позивач у своєму позові, посилаючись на положення ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України, просив зобов'язати відповідача здійснити перебудову об'єкта будівництва на вул. Артема, 84-а у Шевченківському районі м. Києва відповідно до затвердженого проекту шляхом знесення венткамери та вхідної групи підземного паркінгу. При цьому, в обґрунтування позовних вимог позивач посилав на те, що підставою для знесення спірних об'єктів є наступне: 1) збудовані відповідачем венткамера та вхідна група підземного паркінгу є самочинним будівництвом, оскільки при здійсненні будівництва мало місце відхилення від затвердженого у встановленому законодавством порядку проекту, з чим безпосередньо пов'язано дотримання державних стандартів, будівельних норм і правил; 2) об'єкт будівництва частково (венткамера та вхідна група підземного паркінгу) побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.

Судами в позові відмовлено з посиланням на відсутність відхилень від затвердженого у встановленому законодавством порядку проекту при будівництві венткамери та вхідної групи підземного паркінгу. Так, ТОВ "ТОВ Будінвест", як замовником об'єкта будівництва, отримано дозвіл на виконання будівельних робіт від 21.12.12 №КВ11412244435 на будівництво багатоквартирного житлового будинку з підземним гаражем і приміщенням загально будинкового сервісу та торгівельної сфери обслуговування на вул. Артема, буд. 84-а, у Шевченківському районі міста Києва, який видано Інспекцією ДАБК у місті Києві. З дозволу від 21.12.12 №КВ11412244435 вбачається, що його видано на підставі проектної документації, затвердженої наказом ТОВ "Будінвест" від 17.11.12 №50 та результатів експертизи проекту будівництва.

В пояснювальній записці до Проекту в розділі 2.2 "Генеральний план" (т. 1, а.с. 187) зазначено: "Паркінг, своєю конфігурацією і площею близький до габаритів ділянки. Для розміщення додаткових машиномісць використовується частина підземного паркінгу, яка розміщена на ділянці БФ "Назарянин" (згідно Інвестиційного контракту №1 між ТОВ "ТОВ Будінвест" та БФ "Назарянин" щодо передачі права користування земельною ділянкою та об'єктом нерухомості від 01.07.09) ".

Крім цього, у п. 7.4 розділу 7 "Опалення та вентиляція" пояснювальної записки проекту (т.1, а.с. 194) вказано зокрема наступне:"В паркінгу передбачається припливно-витяжна вентиляція з механічним спонуканням. Розміщення вентиляційного обладнання передбачається в приміщенні вентиляційної камери. В'їзди до паркінгу обладнуються електричними повітряно-тепловими завісами. Включення завіс зблоковано з відкриттям воріт".

Крім того, ТОВ "Мікол" розроблено проект (коригування) "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з підземним гаражем і приміщенням загально будинкового сервісу та торгівельної сфери обслуговування на вул. Артема, буд. 84-а, у Шевченківському районі міста Києва". Даний проект будівництва (коригування) пройшов комплексну державну експертизу та отримав позитивний висновок Державного підприємства "Укрдержбудекспертиза", що підтверджується його експертним звітом (т.1, а с. 197). На кресленні зазначеного плану (т. 1, а.с 196) передбачено розміщення венткамери та вхідної групи підземного паркінгу (спірні будови). Отже, у Проекті будівництва (коригування), який пройшов комплексну державну експертизу та отримав позитивний висновок, було передбачено будівництво спірних об'єктів.

У експертному звіті щодо розгляду проектної документації по проекту "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з підземним гаражем і приміщеннями загально будинкового сервісу та торговельної сфери обслуговування по вул. Артема, 84-а у Шевченківському районі м. Києва" (Коригування) (т.1, а.с. 197) вказано, що проектна документація розроблена з дотриманням необхідних вимог. Додатково, проектування будівництва спірних об'єктів: венткамери та вхідної групи підземного паркінгу та позитивна експертиза цієї частини проекту чітко підтверджується додатком до експертного звіту (т.1, а.с. 198-200, а також т.2, а.с. 40-43)

З огляду на викладене суди дійшли висновку, що будь-які відхилення від затвердженого у встановленому законодавством порядку проекту при будівництві венткамери та вхідної групи підземного паркінгу відсутні.

Стосовно доводів позивача про те, що спірні об'єкти збудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, то судами вони були проаналізовані, але відхилені з огляду на наступне.

Земельна ділянка, на якій розташовано спірні об'єкти, належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та перебуває у користуванні Благодійної організації "Благодійний Фонд Назарянин" на праві постійного користування згідно договору від 02.09.99, укладеного з Київською міською радою. За умовами цього договору Благодійній організації "Благодійний Фонд Назарянин" надано у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 986 кв.м строком на 24 роки для обслуговування жилого будинку і господарських будівель по вул. Студентська, 3 у Шевченківському районі м. Києва. Вказаний договір зареєстровано у книзі договорів на право тимчасового користування землею 02.09.99 за № 91-6-00056.

01.07.09 між БФ "Назарянин" та ТОВ "ТОВ Будінвест" укладено інвестиційний контракт, за умовами якого БФ "Назарянин" передав ТОВ "ТОВ Будінвест", як інвестицію, право використати частину земельної ділянки для будівництва на ній паркінгу згідно з проектною документацією, та отримати натомість паркомісце у власність і можливість користування вільними гостьовими паркомісцями.

З огляду на викладене та враховуючи наявність згоди БФ "Назарянин" на забудову земельної ділянки, суди дійшли висновку про те, що протиправність поведінки відповідача відсутня, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати таку правову позицію судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" проект - документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Частиною 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином, можна виділити наступні ознаки самочинного будівництва: 1) об'єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку; 2) відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва; 3) створення об'єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об'єкт нерухомого майна самочинним будівництвом.

Відповідно до п. 4 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем.

Частинами 3, 5 ст. 376 Цивільного кодексу України передбачено можливість визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно), а також передбачено можливість в судовому порядку на вимогу власника (користувача) земельної ділянки визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Отже, у разі, якщо об'єкт будівництва віднесено до самочинного будівництва за ознакою, що його збудовано на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети у встановленому порядку, право на звернення до суду із позовом про зобов'язання проведення відповідної перебудови належить власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 Цивільного кодексу України), а у випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 Цивільного кодексу України).

Судами встановлено, що в даному випадку відсутні вищевказані підстави для зобов'язання відповідача здійснити знесення вентиляційної камери та вхідної групи підземного паркінгу, оскільки будь-які відхилення від затвердженого у встановленому законодавством порядку проекту при будівництві венткамери та вхідної групи підземного паркінгу відсутні, об'єкт нерухомого майна будується на земельній ділянці, орендар якого дав згоду на використати частину земельної ділянки для будівництва на ній паркінгу.

Крім того, судами правильно вказано, що позивач не є ні власником, ні титульним володільцем земельної ділянки, на якій збудований об'єкт. Тому він не має права ставити питання про незаконність використання земельної ділянки, оскільки позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.15 у справі №910/19802/14 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

Д. С. Кривда