ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року Справа № 911/4674/15

Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Студенця В.І.,суддів:Васищака І.М., Грека Б.М.,за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача - Пигиця С.Г.; третьої особи - Васильєв О.С.; прокурора - Коркішко В.М.;розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський текстильний комбінат"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від10.03.2016та на ухвалуГосподарського суду Київської областівід14.12.2015у справі № 911/4674/15за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Київський текстильний комбінат"доВійськової частини 1471 Державної прикордонної служби Українитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Адміністрація Державної прикордонної служби Україниза участюВійськової прокуратури Центрального регіону Українипроповернення безпідставно набутого майна

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський текстильний комбінат" (далі - ТОВ "Київський текстильний комбінат") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Військової частини 1471 Державної прикордонної служби України про зобов'язання повернути безпідставно отримані 4 100 спальних мішка загальною вартістю 2 665 000, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.10.2015 порушено провадження у справі № 911/4674/15 а позовом ТОВ "Київський текстильний комбінат" до Військової частини 1471 Державної прикордонної служби України про стягнення 2 665 000, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.11.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Адміністрацію Державної прикордонної служби України.

До прийняття рішення по суті спору ТОВ "Київський текстильний комбінат" подало заяву про уточнення позовних вимог, в якій просило зобов'язати Військову частину 1471 Державної прикордонної служби України повернути товариству безпідставно отримані 4 100 спальних мішка або повернути 4 100 подібних (еквівалент) спальних мішка, які за своїми технічними і якісними характеристиками відповідають Технічним вимогам Державної прикордонної служби і виготовлені відповідно до затвердженого Державною прикордонною службою зразку-еталону.

Рішенням Господарського суду Київської області (суддя Чонгова С.І.) від 14.12.2015 у задоволенні позову відмовлено.

На адресу Київського апеляційного господарського суду 09.02.2016 надійшло клопотання про вступ у справу військової прокуратури Центрального регіону України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Буравльов С.І., судді Шапран В.В., Андрієнко В.В.) від 10.03.2016 рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2016 та рішенням Господарського суду Київської області від 14.12.2015, ТОВ "Київський текстильний комбінат" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і прийняти нове, яким зобов'язати Військову частину 1471 Державної прикордонної служби України повернути в натурі товариству безпідставно отримані 4 100 спальних мішка.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права, а саме ст.ст. 208, 1212 ЦК України, і процесуального права, зокрема ст. 35 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.04.2016 касаційну скаргу ТОВ "Київський текстильний комбінат" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.04.2016.

Адміністрація Державної прикордонної служби України та Військова частина 1471 Державної прикордонної служби України подали відзиви на касаційну скаргу ТОВ "Київський текстильний комбінат", в яких просили відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами з 28.03.2014 по 04.04.2014 ТОВ "Київський текстильний комбінат" здійснило відвантаження військовій частині 1471 Державної прикордонної служби України 4100 шт. спальних мішків загальною вартістю 2 665 000, 00 грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними.

Крім того, факт передачі вказаного майна підтверджується актами про приймання матеріалів, складених відповідачем в односторонньому порядку.

Листом № 19/1-2/15 від 19.02.2015 ТОВ "Київський текстильний комбінат" звернулося до відповідача з вимогою повернути вищевказані спальні мішки у строк до 01.02.2015 у зв'язку з тим, що ТОВ "Київський текстильний комбінат" передало зазначене майно лише у борг на матеріальне зберігання з метою забезпечення підрозділів охорони кордону на прохання керівництва ДПС України.

ТОВ "Київський текстильний комбінат" 15.10.2015 звернулося до відповідача з вимогою про повернення спальних мішків, як безпідставно набутого майна.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ТОВ "Київський текстильний комбінат" до військової частини 1471 Державної прикордонної служби України про зобов'язання повернути товариству безпідставно отримані 4 100 спальних мішка або повернути 4 100 подібних (еквівалент) спальних мішка, які за своїми технічними і якісними характеристиками відповідають Технічним вимогам Державної прикордонної служби і виготовлені відповідно до затвердженого Державною прикордонною службою зразку-еталону.

При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач вважає, що передача вказаного товару здійснена без укладення договору, як благодійна допомога, а тому відсутні правові підстави для повернення вказаного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналізуючи правові передумови виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, необхідно встановити, чи присутня в цих правовідносинах хоча б одна з таких обставин:

- перехід матеріальних благ (майна) був юридично неправильним (наприклад, неправильно нарахована і виплачена грошова сума, передбачена договором);

- перехід майна не забезпечив досягнення поставленої перед зобов'язанням мети (наприклад, майно перейшло безоплатно внаслідок того, що контрагент з об'єктивних умов не в змозі надати зустрічне задоволення і про це вчасно не проінформував);

- перехід майна не відповідає юридичному змісту відповідного зобов'язання (наприклад, помилково здійснено повторну оплату наданого товару, виконаних робіт чи наданих послуг).

Судом апеляційної встановлено, що згідно з даними журналу реєстрації автотранспорту контрольно-пропускного пункту № 1 військової частини 1471 доставка спірних спальних мішків здійснювалась транспортом ТОВ "Київський текстильний комбінат".

Військова частина 1471 Державної прикордонної служби України прийняла зазначене у вказаних накладних майно, що надійшло від ТОВ "Київський текстильний комбінат", а саме спальні мішки у кількості 4100 шт. на свій склад, що підтверджується внутрішніми актами приймання-передачі матеріальних цінностей.

У письмовій формі договір на відповідальне зберігання матеріальних цінностей між сторонами не укладався. Відсутність зобов'язальних правовідносин між позивачем та відповідачем за договором зберігання встановлена рішенням Господарського суду Київської області від 06.07.2015 у справі № 911/1982/15, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами не виникло і цивільних правовідносин з купівлі-продажу, оскільки такі відносини в даному випадку могли виникнути лише в результаті проведення конкурсних торгів на підставі Закону України "Про здійснення державних закупівель". Проте такі торги не відбулись, про що вказано у вироку Дарницького районного суду м. Києва від 03.11.2015 у справі №753/15603/14-к.

Як зазначено у листі позивача № 19/1-2/15 від 19.02.2015 вказані спальні мішки передавались для їх безоплатної подальшої передачі підрозділам Міністерства оборони України, задіяним в АТО.

При цьому, судами попередніх інстанцій також встановлено, що відповідно до пояснень відповідача, вказане майно у кількості 2 708 шт. було терміново передано до органів охорони державного кордону, що приймали участь в АТО, частина спальних мішків у зв'язку з використанням за прямим призначенням була видана особовому складу для використання, а решта - пошкоджена чи знищена під час бойових дій.

В матеріалах справи, як встановлено господарськими судами, відсутні докази, які б підтверджували неправомірне набуття або незаконне заволодіння вказаним майном військовою частиною 1471.

З огляду на те, що як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Київський текстильний комбінат" з власної волі здійснило передачу майна відповідачу з метою подальшої передачі підрозділам, задіяним в АТО, а відповідач не заперечував та прийняв це майно, тому передача вказаного майна відбулась на підставі домовленості сторін на передачу-приймання майна для подальшої безоплатної передачі підрозділам, задіяним в АТО, а тому колегія суддів погоджується з висновками господарських судів про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки вказане майно не може бути повернуте, як набуте без достатніх правових підстав.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ТОВ "Київський текстильний комбінат", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положень ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський текстильний комбінат" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2016 та рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2015 у справі № 911/4674/15 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Васищак І.М.

Грек Б.М.