ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року Справа № 901/2489/13

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Алєєвої І.В. - головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,представники позивачів та відповідачівне з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу1.Федерації незалежних професійних спілок Криму; 2.Підприємства "Господарське управління Федерації незалежних професійних спілок Криму"; 3.Підприємства Федерації незалежних професійних спілок Криму "Спортивно-оздоровчий комплекс "Дружба"на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 р.у справі № 901/2489/13 господарського суду Автономної Республіки Кримза позовом1.Федерації незалежних професійних спілок Криму; 2.Підприємства "Господарське управління Федерації незалежних професійних спілок Криму"; 3.Підприємства Федерації незалежних професійних спілок Криму "Спортивно-оздоровчий комплекс "Дружба"до1.Кримського республіканського підприємства "Вода Криму"; 2.Національної академії природоохоронного та курортного будівництвапровизнання недійсним договору

В С Т А Н О В И В:

Федерація незалежних професійних спілок Криму, підприємство "Господарське управління Федерації незалежних професійних спілок Криму", підприємство Федерації незалежних професійних спілок Криму "СОК "Дружба" звернулися до господарського суду АРК з позовом до Кримського республіканського підприємства "Вода Криму" та Національної академії природоохоронного та курортного будівництва про визнання недійсним договору від 06.03.2013 р., укладеного між підприємством "Господарське управління Федерації незалежних професійних спілок Криму", підприємством Федерації незалежних професійних спілок Криму "СОК "Дружба", КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" та Національною академією природоохоронного та курортного будівництва.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.10.2013 р у справі № 901/2489/13. (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 31.10.2013 р.) (суддя Ейвазова А.Р.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 р. (головуючий суддя Градова О.Г., судді Заплава Л.М., Проценко О.І.), позов задоволено частково. Визнано недійсним пункт 4 договору від 06.03.2013 р., укладеного між підприємством "Господарське управління Федерації незалежних професійних спілок Криму", підприємством Федерації незалежних професійних спілок Криму "СОК "Дружба", КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" та Національною академією природоохоронного та курортного будівництва, а також положення пункту 5 відповідного договору щодо солідарного обов'язку Національної академії природоохоронного та курортного будівництва по сплаті пені.

Мотивуючи прийняті судові акти, суди попередніх інстанцій виходили з того, що пункт 4 спірного договору суперечить вимогам статті 601 Цивільного кодексу України, а відтак в силу статей 215, 203 Цивільного кодексу України є недійсним, так само як і пункт 5 спірного договору, який є пов'язаним з ним в частині встановлення солідарного обов'язку Національної академії природоохоронного та курортного будівництва сплачувати пеню за несвоєчасну сплату платежів, визначених у пункту 4 договору. Водночас суди зазначили, що недійсність вказаних пунктів договору, виходячи з приписів статті 217 Цивільного кодексу України, не має своїм наслідком недійсності спірного договору в цілому, відхиливши при цьому посилання позивачів на те, що спірний договір від імені підприємства Федерації незалежних професійних спілок Криму "СОК "Дружба" було підписано директором Степановим В.М. без відповідних на те повноважень, а від імені підприємства "Господарське управління Федерації незалежних професійних спілок Криму" - директором Баргесяном Г.А. з перевищенням наданих йому повноважень.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, позивачі звернулися до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просять їх скасувати та прийняти у даній справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, визнавши спірний договір недійсним в цілому, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.02.2014 р. касаційну скаргу позивачів прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.03.2014р.

17.02.2014 р. до Вищого господарського суду України від Національної академії природоохоронного та курортного будівництва надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він проти доводів скаржників заперечує та просить оскаржувані судові акти у даній справі залишити без змін.

Ухвалами Вищого господарського суду України від 05.03.2014 р. та від 12.03.2014 р. на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд касаційної скарги у даній справі відкладався.

Згідно з розпорядженням в.о. голови Вищого господарського суду України від 18.03.2014 р. № 03-05/256 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Корсака В.А. для розгляду касаційної скарги у даній справі було сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Алєєва І.В., судді - Данилова Т.Б., Данилова М.В.

Представники сторін своїм правом бути присутніми у судовому засіданні касаційної інстанції не скористались.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга позивачів не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.02.2013 р. між підприємством "Господарське управління ФНПК" та Національною академією природоохоронного та курортного будівництва було укладено договір оренди № 3, за умовами якого Національній академії природоохоронного та курортного будівництва передається в строкове платне користування будівля - спортивна частина культурно-оздоровчого комплексу, площею 6 219,9 кв. м, розташована у м. Сімферополі по вул. Київська, 115.

Пунктом 3.4 вказаного договору оренди орендна плата встановлена у розмірі 6 220 грн. за місяць. Строк сплати орендної плати - не пізніше 5 числа кожного поточного місяця (пункт 3.2 договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору оренди його строк визначений до 25.01.2016 р., з можливим продовженням договору (пункт 4.2 договору оренди).

Судами також встановлено, що 06.03.2013 р. між первісним боржником - підприємством Федерації незалежних професійних спілок Криму "Спортивно-оздоровчий комплекс "Дружба", новим боржником - підприємством "Господарське управління Федерації незалежних професійних спілок Криму", платником - Національною академією природоохоронного та курортного будівництва, та кредитором - КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" (назва якого змінена на Кримське республіканське підприємство "Вода Криму") у простій письмовій формі був укладений спірний договір, згідно з пунктом 1 якого первісний боржник визнає існування боргових зобов'язань перед кредитором у розмірі 627 41,27 грн., що складається з:

- 589 365,88 грн. заборгованості за послуги з водопостачання та відведення стоків (водовідведення) за період з 07.06.2010 р. по 18.02.2013 р., які надані згідно з договором № 374 від 07.06.2010 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію, укладеним між підприємством Федерації незалежних професійних спілок Криму "СОК "Дружба" та КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя";

- 29 876,91 грн. пені;

- 461, 74 грн. інфляційних втрат;

- 6 327,22 грн. процентів річних;

- 1 609,50 грн. судового збору, покладеного на підприємство Федерації незалежних професійних спілок Криму "Спортивно-оздоровчий комплекс "Дружба".

Відповідно до пункту 2 договору боргові зобов'язання переводяться на нового боржника - підприємство "Господарське управління Федерації незалежних професійних спілок Криму", який зобов'язується виконувати їх у повному обсязі до повного погашення заборгованості перед кредитором.

Пункт 3 спірного договору передбачає, що новий боржник, починаючи з березня 2013 року, проводить розрахунки з кредитором, сплачуючи щомісячно 6 220 грн. протягом 8 років та 4 місяців, а за останній розрахунковий місяць (липень 2021 року) сплачує 5 641 грн.

Згідно з умовами пункту 4 спірного договору платник - Національна академія природоохоронного та курортного будівництва здійснює за нового боржника - підприємство "Господарське управління ФНПК" перерахування грошових коштів кредитору - КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" щомісячними платежами у сумі 6 220 грн. протягом 8 років 4 місяців та 5 641,27 грн. за останній розрахунковий місяць (липень 2021 року) в рахунок орендної плати платника - Національної академії природоохоронного та курортного будівництва, новому боржнику - підприємству "Господарське управління ФНПК", за орендовані приміщення по вул. Київській, 115.

У пункті 5 спірного договору встановлена солідарна відповідальність нового боржника та/або платника перед кредитором у вигляді сплати пені у разі несвоєчасної сплати щомісячних платежів (пункти 3 та 4 цього договору).

З пункту 6 договору слідує, що кредитор згоден на переведення боргу на нового боржника.

Вважаючи, що спірний договір від імені підприємства Федерації незалежних професійних спілок Криму "СОК "Дружба" підписаний директором Степановим В.М. без відповідних на те повноважень, а від імені підприємства "Господарське управління Федерації незалежних професійних спілок Криму" - директором Баргесяном Г.А. з перевищенням наданих йому повноважень, а саме без погодження з ФНПК, позивачі звернулися до суду з вимогою про визнання його недійсним.

Як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, в силу частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Проаналізувавши зміст спірного договору, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що останній, будучи змішаним договором, містить у собі елементи різних договорів, у тому числі й договору про переведення боргу.

Так, відповідно до статті 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі статтею 521 Цивільного кодексу України форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу, тобто у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, що переводиться на нового боржника.

Отже, виходячи з положень наведених норм та умов пунктів 1, 2 спірного договору, місцевий суд мотивовано зазначив, що правочин щодо переведення боргу (заміни боржника у зобов'язанні) з підприємства Федерації незалежних професійних спілок Криму "СОК "Дружба" на підприємство "Господарське управління Федерації незалежних професійних спілок Криму", який є одним із елементів спірного договору, вчинений сторонами з додержанням вимог, необхідних для чинності правочину, що виключає визнання його недійсним судом.

Дослідивши пункт 3 спірного договору, суди попередніх інстанцій вказали, що за своєю правовою природою останній є угодою про розстрочення заборгованості, укладеною сторонами з урахуванням принципу свободи договору, закріпленого частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України, та у відповідності з вимогами статті 203 Цивільного кодексу України.

Також, надавши правову оцінку положенню пункту 4 спірного договору, суди дійшли висновку, що за своїм змістом останній фактично є угодою про зарахування зустрічних однорідних зобов'язань, а саме: зобов'язання Національної академії природоохоронного та курортного будівництва перед підприємством "Господарське управління ФНПК" зі сплати орендної плати, що виникло з договору оренди № 3 від 01.02.2013 р., та зобов'язання підприємства "Господарське управління ФНПК" перед Національною академією природоохоронного та курортного будівництва з відшкодування сплачених нею коштів в рахунок погашення переведеного на підприємство боргу за умовами пункту 2 спірного договору.

За приписами частини 1 статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки, боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому.

При цьому вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають обов'язково відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними, тобто кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим;

2) бути однорідними, тобто зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, зокрема, грошей. Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, проте не стосується підстави виникнення такої вимоги, а відтак допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Хоча частиною 2 вищезазначеної норми й передбачена можливість здійснення зарахування зустрічних вимог за заявою лише однієї із сторін, разом з тим не буде незаконним оформлення зарахування двостороннім актом, тобто замість заяви однієї із сторін сторони можуть оформити двосторонній акт зарахування зустрічних однорідних вимог, який також буде легітимним.

Виходячи з наведеного, а також беручи до уваги обумовлені пунктом 3 спірного договору строки погашення заборгованості, так само як і передбачені пунктом 3.2 договору оренди строки сплати орендної плати, суди попередніх інстанцій встановили, що укладаючи угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, Національна академія природоохоронного та курортного будівництва та підприємство "Господарське управління ФНПК" порушили обов'язкову умову про те, що строк виконання вимог, які зараховуються, на момент укладення відповідної угоди вже має бути таким, що настав (або ж невстановленим, або ж визначатися моментом пред'явлення вимоги), у зв'язку з чим обґрунтовано вказали, що правочин стосовно припинення зобов'язання шляхом зарахування, який є одним з елементів спірного договору, суперечить вимогам статті 601 Цивільного кодексу України.

В силу частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За приписами частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вказаної вимоги є підставою недійсності правочину.

З огляду на викладене, місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правомірного висновку про визнання недійсним пункту 4 спірного договору, як такого, що за своїм змістом суперечить приписам Цивільного кодексу України, так само як і пункту 5 останнього, який є пов'язаним з ним в частині встановлення солідарного обов'язку Національної академії природоохоронного та курортного будівництва сплачувати пеню за несвоєчасну сплату платежів, визначених у пункті 4 договору, водночас мотивовано зазначивши, що недійсність вказаних пунктів договору, виходячи з приписів статті 217 Цивільного кодексу України, не має своїм наслідком недійсності спірного договору в цілому.

При цьому, судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилені посилання позивачів на те, що спірний договір від імені підприємства Федерації незалежних професійних спілок Криму "СОК "Дружба" було підписано директором Степановим В.М. без відповідних на те повноважень, враховуючи приписи статті 105 Цивільного кодексу України, а також відсутність доказів повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про прийняття рішення щодо припинення юридичної особи, та внесення ним запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, так само як і доказів публікації відповідного повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Також зважаючи на пункт 4.4 Статуту підприємства "Господарське управління Федерації незалежних професійних спілок Криму", згідно з яким директор підприємства без довіреності представляє інтереси підприємства у відносинах з іншими підприємствами, органами державної влади та місцевого самоврядування, у судових органах та укладає від його імені господарські договори, крім договорів, які укладаються на підставі постанови президії Ради ФНПК, встановивши при цьому, що спірний договір не входить до переліку останніх, суди мотивовано не прийняли до уваги посилання позивачів на те, що спірний договір від імені підприємства "Господарське управління Федерації незалежних професійних спілок Криму" було підписано директором Баргесяном Г.А. з перевищенням наданих йому повноважень.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані судові акти у даній справі прийняті судами попередніх інстанцій при повному з'ясуванні фактичних обставин справи у відповідності з нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх зміни чи скасування не вбачається. Натомість, доводи, викладені у касаційній скарзі, судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та матеріалами справи.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Федерації незалежних професійних спілок Криму, Підприємства "Господарське управління Федерації незалежних професійних спілок Криму", Підприємства Федерації незалежних професійних спілок Криму "Спортивно-оздоровчий комплекс "Дружба" залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 р. у справі № 901/2489/13 господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.

Головуючий суддя І. Алєєва

Судді: М. Данилова

Т. Данилова