ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року Справа № 922/2902/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіШвеця В.О.,суддівДанилової М.В., Сибіги О.М.розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської областіна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 06.12.2016у справі№922/2902/16 Господарського суду Харківської областіза позовомЗаступника керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській областідо1. Вільхуватського навчально-виховного комплексу Великобурлуцької районної ради Харківської області; 2. Відділу освіти Великобурлуцької районної державної адміністрації; 3. Фермерського господарства "Джал"проповернення земельної ділянки

за участю представників сторін від:

прокуратури: Красножон О.М. (посв. №1250)

Представники позивача, відповідачів - 1, 2, 3 в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківської області звернувся з позовом до Вільхуватського навчально-виховного комплексу Великобурлуцької районної ради Харківської області, Відділу освіти Великобурлуцької районної державної адміністрації і Фермерського господарства "Джал", в якому просив витребувати у відповідача-3 земельну ділянку державної форми власності площею 50 га, розташовану на території Вільхуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області (за межами населеного пункту) загальною вартістю 1 658 963,50 грн. та повернути її Вільхуватському навчально-виховному комплексу Великобурлуцької районної ради Харківської області шляхом підписання акта прийому-передачі. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений 25.04.2014 між відповідачами договір про спільний обробіток землі є удаваним договором оренди землі, внаслідок чого Фермерське господарство "Джал" незаконно користується зазначеною земельною ділянкою. При цьому прокурор посилався на приписи статей 92, 203, 235, 387, 1130-1132 Цивільного кодексу України, статей 22, 92, 93, 95, 122 Земельного кодексу України, статті 13 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.10.2016, ухваленим суддею Кухар Н.М., у позові відмовлено. Вмотивовуючи рішення суд виходив з недоведеності матеріалами справи факту передачі відповідачу-3 спірної земельної ділянки. Окрім цього, судом враховано і те, що вказаний договір сторонами було припинено, як такий, що втратив свою силу, шляхом підписання письмової тристоронньої угоди від 17.08.2016. При цьому суд керувався приписами статей 203, 387, 1212 Цивільного кодексу України.

Харківський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Істоміна О.А. - головуючий, Білецька А.М., суддя Пушай В.І., постановою від 06.12.2016 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, заступник прокурора Харківської області звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги скаржник зазначає про неврахування судами порушення нормативно визначеної законодавством процедури постійного користування спірною земельною ділянкою, оскільки укладенням 25.04.2014 договору про спільний обробіток землі сторони договору фактично приховали укладення договору оренди без погодження з розпорядником земель сільськогосподарського призначення. При цьому скаржник посилається на порушення судами приписів статей 235, 1130, 1131 Цивільного кодексу України, статей 93, 122 Земельного кодексу України, статті 13 Закону України "Про оренду землі".

Ухвалою від 03.04.2017 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Швеця В.О., суддів - Данилової М.В., Сибіги О.М., касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 13.04.2017.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Вищий господарський суд України, заслухавши суддю Швеця В.О., пояснення представника прокуратури, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що предметом спору у даній справі є вимоги заступника керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області, заявлена в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківської області до Вільхуватського навчально-виховного комплексу Великобурлуцької районної ради Харківської області, Відділу освіти Великобурлуцької районної державної адміністрації і Фермерського господарства "Джал" про витребування у відповідача-3 земельної ділянки державної форми власності площею 50 га, розташованої на території Вільхуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області (за межами населеного пункту) загальною вартістю 1 658 963,50 грн. та повернення її Вільхуватському навчально-виховному комплексу Великобурлуцької районної ради Харківської області шляхом підписання акта прийому-передачі. Підставою позову визначено укладення відповідачами удаваного договору оренди землі з порушенням встановленого законом порядку передачі земельної ділянки у користування.Відмовляючи у задоволенні позову суди виходили з недоведеності прокурором порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Колегія суддів погоджується з такими висновками судів з огляду на наступне. Судами установлено, що спірна земельна ділянка площею 50 га перебуває у постійному користуванні Вільхувтського навчально-виховного комплексу Великобурлуцької районної ради Харківської області, згідно з державним актом на право постійного користування землею серії І-ХР № 000129 від 17.12.2001. Водноса судами установлено, що 25.04.2014 між Вільхуватським навчально-виховним комплексом, Відділом освіти Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області та Фермерським господарством "Джалбуло укладено договір про спільний обробіток землі у простій письмовій формі терміном до 25.04.2019. Відповідно до пункту 1 договору відповідач-1 передає, а відповідач-3 приймає у тимчасове користування на умовах спільної обробки 50 гектарів землі, що були виділені відповідачу-1 у постійне користування згідно з розпорядженням № 14 від 15.02.2002 Великобурлуцької районної державної адміністрації (державний акт 1-ХР № 000129). Зі змісту приписів цивільного законодавства убачається, що оскільки при вчиненні удаваного правочину настання його мети - приховати інший правочин, бажають досягти обидві сторони, то до відносин цих сторін застосовуються правила того правочину, якому відповідала внутрішня воля сторін і який вони насправді вчинили. Відповідно до частини 1 статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Згідно з частиною 2 статті 235 Цивільного кодексу України, якщо буде установлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, суди попередніх інстанцій визнали недоведеними обставини фактичної передачі Фермерському господарству "Джал" (у тому числі за актом приймання-передачі) спірної земельної ділянки площею 50 га, яка знаходиться в постійному користуванні Вільховатського навчально-виховного комплексу. Протилежного прокурором та позивачем не доведено. Окрім цього, судами установлено, що через закінчення терміну дії ліцензії Міністерства освіти і науки молоді та спорту України серія АД № 034603 про надання освітніх послуг Вільхуватським навчально-виховним комплексом, пов'язаних з одержанням професії "Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (категорія А)", та затримкою оформлення нової ліцензії, 17.08.2016 сторони підписали письмову трьохсторонню угоду, за якою визнали таким що втратив свою силу з дня підписання цієї угоди договір про спільний обробіток землі від 25.04.2014. За таких установлених обставин, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог визнається правомірним. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки спростовуються встановленими судами обставинами. Колегія суддів також зазначає, що скаржник в касаційній скарзі вказує і на питання, які стосуються оцінки доказів. Згідно з частиною другою статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Таким чином, підстав для скасування переглянутої постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 у справі №922/2902/16 Господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий суддя: В. Швець

Судді: М. Данилова

О. Сибіга