ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року Справа № 904/4654/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіШвеця В.О. (доповідач),суддівКравчука Г.А., Мачульського Г.М.розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії - Газопромислового управління "Полтавагазвидобування"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.10.13у справі№ 904/4654/13 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомПрокурора Царичанського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації доЦаричанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1. Відділ Держземагентства у Царичанському районі Дніпропетровської області 2. Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування"провизнання незаконними та скасування розпоряджень

за участю представників сторін від:

прокурора: Сіромашенко Р.Л. (посв. № 020951),

третьої особи 2: Бондаренко А.М. (дов. від 17.12.13).

Представники позивача, відповідача та третьої особи-1 в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Царичанського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся з позовом до Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання незаконними та скасування розпоряджень Царичанської райдержадміністрації від 05.06.09 № 309-р "Про надання дозволу ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками на території Михайлівської сільської ради", від 02.12.10 № 466-р "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" та розпорядження від 24.12.10 № 534-р "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України". В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на обставини перевищення Царичанською райдержадміністрацією повноважень при прийнятті оспорюваних розпоряджень щодо земельних ділянок, які знаходяться за межами населених пунктів. При цьому прокурор посилався на приписи статей 122, 152 Земельного кодексу України, статей 2, 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.13, ухваленим суддею Загинайко Т.В., позов задоволено частково, визнано незаконними оспорювані розпорядження Царичанської райдержадміністрації. В частині вимог щодо визнання спірних розпорядження недійсними судом відмовлено. Вмотивовуючи оскаржуване рішення, суд виходив з того, що приймаючи спірні розпорядження Царичанська райдержадміністрація вийшла за межі своєї компетенції за відсутності повноважень щодо розпорядження землями за межами населених пунктів. Водночас судом враховано і те, що прокурором не оспорюється право третьої особи у справі - Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" щодо користування спірними земельними ділянками, що перебували у постійному користуванні правопопредника третьої особи. Відмовляючи у позові в частині скасування спірних розпоряджень, суд виходив з відсутності такого способу захисту. При цьому суд керувався приписами статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, статті 152 Земельного кодексу України.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Березкіної О.В. - головуючого, Іванова О.Г., Подобєда І.М., постановою від 23.10.13 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, третя особа у справі - Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії - Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову та рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник зазначає про помилковий висновок судів щодо відсутності повноважень у райдержадміністрації з розпорядження спірними земельними ділянками. Водночас зазначає, що спірні земельні ділянки були надані у користування під розміщеними на них об'єктами газовидобувної промисловості, які пов'язані з обслуговуванням жителів територіальної громади цього району. При цьому посилається на порушення судами приписів статей 38, 122 Земельного кодексу України, статті 11110 Господарського процесуального кодексу України

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення прокурора та представника третьої особи-2, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 05.06.09 Царичанською райдержадміністрацією прийнято розпорядження №309-р "Про надання дозволу ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками на території Михайлівської сільської ради", яким Дочірній компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками загальною площею 1,892 га за межами населеного пункту на території Михайлівської сільської ради, для експлуатації існуючих установок, комплексної підготовки газу, газових свердловин №9, №22, №24 з задавочними вузлами та амбарами для аварійного згорання газу і кранових площадок на газопроводах. В подальшому 02.12.10 відповідачем - Царичанською райдержадміністрацією о прийнято розпорядження №466-р "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" для промисловості на території Михайлівської сільської ради", яким було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками для промисловості: свердловин №9, №22 з задавочними вузлами та амбрами для аварійного згорання газу, УКПГ ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" загальною площею 1,696 га за межами населеного пункту на території Михайлівської сільської ради Царичанського району; надано ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" дозвіл на отримання державного акту на право постійного користування земельними ділянками промисловості: свердловин №9, 22 з задавочними вузлами та амбарами для аварійного згорання газу, УКПГ загальною площею 1,696 га за межами населеного пункту на території Михайлівської сільської ради. Також 24.12.10 Царичанською райдержадміністрацією прийнято розпорядження №534-р "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" для промисловості на території Михайлівської сільської ради", яким було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельною ділянкою для промисловості: свердловина №24 з задавочним вузлом та амбаром для аварійного згорання газу ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" загальною площею 0,0618 га за межами населеного пункту на території Михайлівської сільської ради Царичанського району; надано ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" дозвіл на отримання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою для промисловості: свердловина №24 з задовочним вузлом та амбаром для аварійного згорання газу загальною площею 0,0618 га за межами населеного пункту на території Михайлівської сільської ради. Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимоги прокурора Царичанського району Дніпропетровської області заявлені в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Царичанської райдержадміністрації Дніпропетровської області про визнання незаконними та скасування розпоряджень Царичанської райдержадміністрації: від 05.06.09 № 309-р, від 02.12.10 № 466-р від 24.12.10 № 534-р. Підставою позову прокурором, з посиланням на приписи статті 122 Земельного кодексу України, визначено обставини щодо перевищення Царичанською райдержадміністрацією повноважень при прийнятті оспорюваних розпоряджень щодо земельних ділянок, які знаходяться за межами населених пунктів. Статтею 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи та посадові особи місцевого самоврядування приймають акти, причому рада в межах своїх повноважень приймає нормативні акти. Вказаною нормою встановлюється, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 Земельного кодексу України, відповідно до частини 4 якої (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) обласним державним адміністраціям надано право передавати земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті. Водночас, згідно з приписами частини 3 статті 122 вказаного Кодексу (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті. З правового аналізу вказаної норми убачається, що об'єктами, пов'язаними з обслуговуванням жителів територіальної громади району відповідно до Земельного кодексу України можуть бути не тільки перелічені у зазначеній статті (школи, заклади культури, лікарні, підприємства торгівлі), а й інші об'єкти. Водночас відповідно до статті 65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. До обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача. У предмет доказування включається також факт приводу для позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб'єктивного права позивача. Частиною 1 статті 33 вказаного Кодексу встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до статті 43 цього Кодексу наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Отже, суди повинні навести зміст всіх заперечень та викласти обставини, з огляду на які ці заперечення не взято до уваги, адже викладення у судовому акті лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Проте, здійснюючи судовий розгляд справи, судами першої та апеляційної інстанції оцінка доводам відповідача щодо фактичного забезпечення потреб територіальної громади жителів Царичанського району Дніпропетровської області (с.Петриківка, с.Михайлівка, смт Царичанка) у природному газі, що видобувається із свердловин, розташованих на спірних земельних ділянках не надавалась. При цьому судами не наведено правового обґрунтування в частині відхилення наданих відповідачем доказів на підтвердження вказаних обставин, а саме - висновку Українського науково-дослідного інституту природних газів від 04.04.13 № 51/948. Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судом чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у даній справі підлягають скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії - Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.10.13 у справі № 904/4654/13 Господарського суду Дніпропетровської області і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.13 скасувати.

Матеріали справи скерувати для нового розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя: В. Швець

Судді: Г. Кравчук

Г. Мачульський