ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року Справа № 910/8799/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддів:С.Могил, Є.Борденюк, І. Вовка, розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на постановувід 23.12.2013Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/8799/13за позовомПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"доПриватного підприємства "Агроспецпроект"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне товариство "Арго"простягнення 656 032,13 грн, витребування майна та розірвання договору орендиВ судове засідання прибули представники сторін:позивачаТимощук Р.М. (дов. від 19.09.2011 № 010-01/7622), відповідачаГричина В.В. (дов. від 11.02.2014 № 19)Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося з позовом про: стягнення з Приватного підприємства "Агроспецпроект" 480 000 грн заборгованості, що утворилася внаслідок неналежного виконання умов договору оренди від 26.05.2006 № 67/07/01-08, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне товариство "Арго", вказуючи що його правонаступником є ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", і ПП "Агроспецпроект", 29 368,13 грн пені та 146 664 грн неустойки, а всього 656 032,13 грн; зобов'язання ПП "Агроспецпроект" повернути ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" за актом приймання-передачі орендоване майно, а саме автоматичний депалетайзер виробництва фірми "Clevertech", який знаходиться за адресою: вул. Жашківська, 32, у м. Золотоноша Черкаської області; розірвання договіру оренди від 26.05.2006 № 67/07/01-08.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2013 залучено до участі у справі ТОВ "ВКТ "Арго" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Представники відповідача 29.08.2013 подали відзив на позовну заяву, в якому заперечують проти позовних вимог в повному обсязі, зазначаючи про те, що: матеріали справи не містять жодних відомостей стосовно того, що позивач є правонаступником ТОВ "ВКТ "Арго"; під час укладення іпотечного договору від 23.08.2007 № 7107Z57 Банком допущені процесуальні порушення; позивач зобов'язаний був проводити перевірку наявності та стану депалетайзера не рідше одного разу на півроку, про що повинен складатися відповідний акт; ніяких доказів того, що Банк проводив такі перевірки депалетайзера до суду не надано; позивачем не наданий Договір та/або засвідчена належним чином його копія; акт опису арешту майна від 09.09.2011 № ВП 26940374 оформлений неправильно, а отже не може бути належним доказом, що підтверджує наявність у відповідача майна, зазначеного у позовній заяві.

28.10.2013 у судовому засіданні представник Банку подав до суду уточнення позовних вимог, в яких зазначає, що протиправна поведінка відповідача полягає в порушенні ПП "Агроспецпроект" умов Договору (неналежне збереження орендного майна), результат такої поведінки відображається у втраті майна. Причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та збитками полягає у тому, що майно було втрачено особою, яка повинна була забезпечити збереження орендного майна, вина відповідача полягає у порушенні умов Договору та втраті майна; клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з направленням повідомлення та матеріалів справи № 910/8799/13 до слідчих органів, до прийняття слідчими органами рішення за матеріалами перевірки, яке мотивовано тим, що представники Банку неодноразово намагалися перевірити в натурі наявність, стан і умови збереження та користування депалетайзера, але жодного разу керівництво ПП "Агроспецпроект" не допускало представників Банку на територію відповідача для перевірки стану майна, що перебувало у заставі. Позивач вважає, що службові особи відповідача не бажають рахуватися з покладеними на підприємство законом і Договором обов'язками та припускає, що відбувається приховуванням чи незаконне відчуження майна, що належить на праві власності державному банку та надане в користування відповідачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 (колегія суддів: О.Марченко, Є. Куркотова, О. Ониськів) провадження у справі № 910/8799/13 зупинене на підставі п.2 ч. 2 ст. 79 ГПК, вирішено надіслати матеріали справи № 910/8799/13 до прокуратури Черкаської області для прийняття рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України та надіслати повідомлення до прокуратури Черкаської області про виявлені обставини, які вказують на наявність у діях директора ПП "Агроспецпроект" Уса І.І. порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована наступним.

Судом при розгляді справи встановлено, що:

- 23.08.2007 між Банком і ТОВ "ВКТ "Арго" укладений договір іпотеки № 7107Z57, за умовами якого всі вимоги іпотекодержателя, що випливають з генеральної угоди, забезпечуються предметом іпотеки, яким є єдиний майновий комплекс ТОВ "ВКТ "Арго";

- рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.02.2010 у справі № 9/13, зміненим постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.03.2011, позов Банка до ТОВ "ВКТ "Арго" про стягнення 767 577 927,21 грн, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки задоволений;

- у ході виконавчого провадження, що проводилося на виконання наказу Господарського суду Чернівецької області від 28.04.2011 зі справи № 9/13, отриманий лист ТОВ "ВКТ "Арго" від 17.08.2011 № 617 з повідомленням про те, що між третьою особою і ПП "Агроспецпроект" укладений Договір, предметом оренди якого є депалетайзер, який знаходиться за адресою: вул. Жашківська, 32, у м. Золотоноша Черкаської області;

- за актом опису і арешту майна від 09.09.2011 № 26940374 депалетайзер знаходиться за тією ж адресою;

- доказом того, що депалетайзер переданий попереднім власником в користування ПП "Агроспецпроект", є протокол кінцевого приймання обладнання, складений 22.06.2006, підписаний та скріплений печатками сторін за Договором; відповідно до вказаного протоколу після монтажу та запуску обладнання в експлуатацію орендар та орендодавець підтверджують, що машини пройшли тестування та прийняті орендарем;

- протокол кінцевого приймання обладнання від 22.06.2006 засвідчує факт отримання майна, який відбувся на підставі Договору, тобто підтверджує виконання орендодавцем встановлених Договором зобов'язань.

Разом з тим, у судових засіданнях представники відповідача зазначили, що спірне майно в них відсутнє, на вимогу суду не надали жодного доказу передання майна іншій особі чи ж повернення орендодавцю; наголошували на тому, що більшість документів юридичної особи втрачено внаслідок залиття.

Суду поданий лише оригінал довідки за підписами директора ПП "Агроспецпроект" Уса І.І. та головного бухгалтера Ярового С.М., в якій зазначено, що на балансі ПП "Агроспецпроект" депалетайзер виробництва італійської фірми "Clevertech" не знаходиться; щодо фактичного перебування депалетайзера відповідач повідомляє, що на підприємстві дане устаткування відсутнє.

Відповідно до ст. 364 Кримінального кодексу України зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, - карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на вищевказане, зазначаючи про оцінку доказів за своїм внутрішнім переконанням, пояснення представника відповідача щодо відсутності у ПП "Агроспецпроект" спірного майна, а також ненадання належних доказів суду в підтвердження повернення цього майна, місцевий господарський суд дійшов висновку про порушення законності, що містить ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку та необхідність проведення слідчими органами перевірки дій посадових осіб відповідача та надання оцінки про наявність чи відсутність в їх діях складу злочину.

А тому, посилаючись на ч. 2 п. 2 ст. 79 ГПК України, відповідно до якої господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому засіданні або за своєю ініціативою у випадках надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування та, враховуючи необхідність з'ясування питань, що виникли у вирішенні даного спору, Господарський суд міста Києва для вирішення питання про наявність в діях директора ПП "Агроспецпроект" Уса І.І. складу злочину вирішив зупинити провадження у справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 (колегія суддів: О.Лобань, А. Майданевич, Р. Федорчук) ухвала Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 скасована, матеріали справи № 910/8799/13 повернуті до Господарського суду міста Києва для розгляду.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ні стаття 90 ГПК України, ні п. 2 ч. 2 ст. 79 ГПК України не пов'язують надіслання матеріалів справи до слідчих органів та зупинення у зв'язку із цим провадження у справі саме з неможливістю з'ясувати певні обставини при вирішенні господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; при чому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тобто викладені норми покладають обов'язок доведення відповідних обставин на кожну з сторін та не передбачають жодних повноважень суду на отримання доказів, натомість, положення ст.ст. 38, 75 ГПК України передбачають витребування господарським судом доказів, а у разі їх недостатності та у випадку їх неподання - розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Крім цього, апеляційний господарський суд зазначив, що позивач самостійно вже звертався з заявою до міліції з викладеними в ухвалі суду обставинами про проведення перевірки Приватного підприємства "Агроспецпроект" щодо наявності у останнього депалетайзера виробництва італійської фірми "Clevertech", що належить ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України". Докази порушення кримінальної справи та докази притягнення працівників ПП "Агроспецпроект" до кримінальної відповідальності суду не надані. Повторне звернення суду до правоохоронних органів з вказаних обставин та направлення матеріалів справи до прокуратури Черкаської області є недоцільним та може спричинити затягування розгляду господарської справи по суті.

А тому, за наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що прийнята Господарським судом міста Києва ухвала від 28.10.2013 у справі № 910/8799/13 є необґрунтованою і підлягає скасуванню, а справа направленню на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції при ухвалені оскаржуваного судового рішення норм права, просить постанову скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити без зміни.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Відповідно до положень ч.4 ст. 90 ГПК України, якщо при вирішенні господарського спору суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки кримінального правопорушення, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення прокурору або органу досудового розслідування.

Тобто повідомлення прокурору або органу досудового розслідування надсилається господарським судом на стадії вирішення спору - прийняття судового рішення.

Надсилання таких повідомлень на стадії розгляду спору, до меж якої входить і зупинення провадження у справі, суперечить вимогам ст. 90 ГПК України.

Відповідно до ч.2 п. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у судовому процесі або за своєю ініціативою, зокрема, у випадках надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів.

Тобто, зазначена норма передбачає порядок дій: 1) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів, яке за відсутності вказівки у законі не може бути пов'язане з ініціюванням господарським судом такого надсилання з метою добування доказів; 2) зупинення провадження у справі.

А тому зупинення провадження у справі та надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів є способом добування доказів у справі, що розглядається, наслідком якого є порушення рівності перед законом і судом (ст.4-2 ГПК України); змагальності (ст. 4-3 ГПК України); обов'язку доказування і подання доказів (ст. 33 ГПК України)

Виходячи з наведеного, постановою Київського апеляційного господарського суду правомірно скасована ухвала господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 у справі № 910/8799/13 залишити без зміни.

Судді: С. Могил

Є. Борденюк

І. Вовк