ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року Справа № 925/1084/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Владимиренко С.В., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Тюран"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 31.01.2017у справі№ 925/1084/16 господарського суду Черкаської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Тюран"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ВСФ Технолоджіс"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП Спецполімер"проусунення перешкод у користуванні орендованим нежитловим приміщенням,за участю представників: від позивачане з'явивсявід відповідачаКаліжников А.В., Гартингер С.М.від третьої особиЩербатюк Б.А.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Тюран" (далі - ТОВ "Компанія "Тюран") звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСФ Технолоджіс" (далі - ТОВ "ВСФ Технолоджіс") про зобов'язання відповідача усунути перешкоди створені позивачу у користуванні орендованим нежитловим приміщенням площею 1 426,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Черкаси, проспект Хіміків 12/2, згідно договору оренди нежитлового приміщення № 01-12/06 від 29.12.2006 шляхом: припинення протиправних дій, що порушують право позивача на користування нежитловим приміщенням площею 1 426,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Черкаси, проспект Хіміків 12/2, повністю звільнивши їх і передати ключі від вхідних дверей до цих приміщень; надання позивачу безперешкодного доступу в будь-який час до вказаних приміщень; виконання відповідачем умов договору оренди приміщення, які передбачені вказаним договором для орендодавця.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.10.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП Спецполімер" (далі - ТОВ "НВП Спецполімер").

Рішенням господарського суду Черкаської області від 01.11.2016 у справі № 925/1084/16 (суддя Довгань К.І.) позов ТОВ "Компанія "Тюран" задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 (колегія суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуючий, Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.), з урахуванням ухвали Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 про виправлення описки, рішення господарського суду Черкаської області від 01.11.2016 у справі № 925/1084/16 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Компанія "Тюран" відмовлено.

Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 у справі № 925/1084/16, ТОВ "Компанія "Тюран" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд відновити строк на касаційне оскарження, скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі рішення господарського суду Черкаської області від 01.11.2016.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.04.2017 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р. відновлено ТОВ "Компанія "Тюран" строк подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 у справі № 925/1084/16, прийнято зазначену касаційну скаргу ТОВ "Компанія "Тюран" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 11.04.2017 о 10 год. 00 хв.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Компанія "Тюран", який надійшов до Вищого господарського суду України 11.04.2017, третя особа проти касаційної скарги заперечує і просить суд залишити оскаржувану постанову апеляційної інстанції без змін.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористався.

Заслухавши представників відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 29.12.2006 між ТОВ "НВП Спецполімер" (Орендодавець) та ТОВ "Компанія "Тюран" (Орендар) було укладено договір оренди будівлі № 01-12/06 (далі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування нежитлове приміщення площею 1 426,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Черкаси, проспект Хіміків, 12/2, нежитлова будівля цеху залізобетонних виробів (далі - Орендоване майно).

Згідно з п. 2.1 Договору будівля надається в оренду з 29.12.2006 по 01.03.2009 з наступною пролонгацією, у разі відсутності письмових заперечень сторін на той самий строк.

Пунктом 4.2 Договору передбачено обов'язки Орендодавця не перешкоджати господарській діяльності Орендаря та забезпечити Орендарю безперешкодний доступ до орендованого приміщення.

Відповідно до акта приймання-передачі об'єкта оренди від 29.12.2006 Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду вищевказане майно.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що з 14.02.2015 власником нежитлового приміщення площею 1 426,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Черкаси, проспект Хіміків 12/2, нежитлова будівля цеху залізобетонних виробів є ТОВ "ВСФ Технолоджіс", що підтверджується довідкою з реєстру нерухомого майна.

Зазначаючи про те, що ТОВ "ВСФ Технолоджіс", як новий власник Орендованого майна, до якого перейшли права та обов'язки орендодавця у розумінні ст. 770 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), чинить перешкоди позивачу (орендарю) у користуванні таким майном, ТОВ "Компанія "Тюран" звернулося з даним позовом.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що до відповідача в силу приписів ст. 770 ЦК України перейшли права та обов'язки наймодавця за Договором, оскільки ТОВ "ВСФ Технолоджіс" є новим власником Орендованого майна та ним, як орендодавцем, порушено п.п. 4.2, 4.3 Договору, а саме, чиняться перешкоди ТОВ "Компанія "Тюран" у користуванні Орендованим майном.

Апеляційна інстанція, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення про відмову у позові виходила з того, що договір оренди будівлі № 01-12/06 від 29.12.2006 є неукладеним та таким, що не породжує для сторін договору прав та обов'язків.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 203 ЦК України (в редакції, чинній станом на 29.12.2006) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з ч. 1 ст. 209 ЦК України (в редакції, чинній станом на 29.12.2006) правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Частиною 1 ст. 210 ЦК України (в редакції, чинній станом на 29.12.2006) передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно з ч. 3 ст. 640 ЦК України (в редакції, чинній станом на 29.12.2006) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 793 ЦК України (в редакції, чинній станом на 29.12.2006) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно з ст. 794 ЦК України (в редакції, чинній станом на 29.12.2006) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше одного року, підлягає державній реєстрації.

Як зазначалось вище та встановлено апеляційною інстанцією, пунктом 2.1 Договору визначено, що будівля надається в оренду з 29.12.2006 по 01.03.2009, тобто, строк оренди будівлі складає більше одного року, а саме, 2 роки і 2 місяці.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку, що договір оренди будівлі № 01-12/06 від 29.12.2006, строк дії якого визначався більше ніж на 1 рік, підлягав обов'язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Апеляційна інстанція, встановивши, що договір оренди будівлі № 01-12/06 від 29.12.2006 є неукладеним, оскільки не здійснено його нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію, а тому вказаний договір не породжує будь-яких прав та обов'язків для сторін, що його уклали, дійшла обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні майном, яке є предметом вищезазначеного договору.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Тюран" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 у справі № 925/1084/16 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

С.Р. Шевчук