ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року № 910/14324/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гончарука П.А.суддів Кондратової І.Д. Стратієнко Л.В.за участі представників: позивача: відповідача: Мицько Р.М. Гринько О.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на рішення та постановуГосподарського суду м.Києва від 22 липня 2015 р. Київського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2015 р. у справі№ 910/14324/15за позовомдочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"допублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"про зобов'язання вчинити діїВСТАНОВИВ:

У червні 2015 р. позивач звернувся в суд з позовом про зобов'язання відповідача списати заборгованість ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" з оплати 18 036 525,78 грн. інфляційних нарахувань та 10 223 396,37 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду м.Києва від 22.07.2015 р. (суддя Чинчин О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 р. (головуючий - Чорна Л.В., судді - Сітайло Л.Г., Смірнова Л.Г.), у позові відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 12.06.2009 року між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (покупець) було укладено договір поставки природного газу №06/09-413-Р, за якого постачальник передає покупцеві в 2009 році у власність природний газ власного видобутку з ресурсу IV кварталу 2006 року для виробничо- технологічних витрат та нормованих втрат газорозподільних підприємств, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього Договору. /а.с. 10/.

Згідно з п.2.1 договору постачальник передає у власність природний газ власного видобутку з ресурсу IV кварталу 2006 року в обсязі 335 596 918 куб. м.

Відповідно до п.3.4 договору факт передачі газу підтверджується актами приймання - передачі, які підписують уповноважені представники сторін виключно в обсязі, який зазначений у письмовому замовленні Покупця протягом 3 робочих днів з дня надання покупцем такого замовлення. Акти приймання - передачі газу складаються у 2 оригінальних примірниках.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що ціна за 1000 куб. м. газу становить 535,30 грн., крім того, ПДВ - 20% - 107, грн., ціна газу разом з ПДВ - 642,36 грн.

Згідно з п. 5.1 договору розрахунки за газ здійснюються покупцем грошовими коштами у гривнях шляхом перерахування на рахунок постачальника вартості обсягу газу, що передається, протягом 20 банківських днів з дати постачання зазначеного у п.3.4 акту приймання - передачі газу.

За актами приймання-передачі природного газу №12/06-НГУ-ВТВ-2 від 26.11.2009 р., №12/06-НГУ-ВТВ від 31.08.2009 р., №11/06-НГУ-ВТВ-2 від 26.11.2009 р., №11/06-НГУ-ВТВ від 31.08.2009 р., №10/06-НГУ-ВТВ-2 від 26.11.2009 р., №10/06-НГУ-ВТВ від 31.08.2009 р. відповідач передав, а позивач прийняв природний газ на загальну суму в розмірі 100 073 277,89 грн. 89 коп. /а.с. 14-19/.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Рішенням господарського суду м. Києва від 16.04.2015 р. у справі №910/6860/13 позовні вимоги ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково. Стягнуто з ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 100 073 277,89 грн. заборгованості, 17 565 177,60 грн. інфляційних та 10 223 396,37 грн. 3% річних.

04.06.2011р. набрав чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № 3319-VI від 12.05.2011р.

Дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

Згідно з пунктом 2.2 статті 2 вказаного Закону підлягає списанню заборгованість, у тому числі встановлена судовим рішенням, з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року до 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Пунктом 2.5 статті 2 цього ж Закону визначено, що списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм списання заборгованості, у тому числі реструктуризованої, за природний газ та електричну енергію, зокрема із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, визначається Порядком списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.11 № 894 (надалі - Порядок). Механізм списання, встановлений цим Порядком, передбачає вчинення учасниками процедури списання низки дій, направлених на здійснення списання заборгованості, зокрема, утворення повноважних комісій, складання відповідних протоколів та актів, а також укладення відповідних договорів.

Згідно з пунктом 4 вказаного Порядку обсяг заборгованості, у тому числі реструктуризованої, за природний газ визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується: учасниками процедури списання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом або виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, перед дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників; - компанією "Газ України" у сумах, що обліковуються в її бухгалтерському обліку, включаючи заборгованість ліквідованих підприємств, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію.

Відповідно до пункту 5 названого Порядку учасники процедури списання, крім тих, що зазначені у пункті 4 Порядку, списують заборгованість за природний газ в узгоджених сумах, що обліковуються в їх бухгалтерському обліку та підтверджується актом звіряння заборгованості, який включає загальний обсяг заборгованості та обсяг заборгованості, яку передбачається списати. При цьому списання заборгованості учасниками процедури списання, яким належать 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, здійснюється за погодженням з органами, уповноваженими управляти такими учасниками.

Згідно п. 6 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника, як голова комісії, та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Пунктом 8 вказаного Порядку передбачено, що учасники процедури списання подають упродовж 10 днів після затвердження зазначеного в пункті 6 цього Порядку протоколу, але не пізніше 31.12.2011 кредиторам інформацію про суми списаної заборгованості (основної суми заборгованості, пені, штрафних та фінансових санкцій) в розрізі договорів щодо постачання природного газу, а також видів заборгованості. Отже, протокол комісії є підставою для списання заборгованості, у тому числі і щодо пені, штрафних та фінансових санкцій.

09.09.2011 р. дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" видано наказ про організацію роботи з виконання Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", яким затверджено склад комісії з питань списання заборгованості ДК "Газ України", затверджено Положення про порядок роботи зі списання заборгованості ДК "Газ України", керівникам філій ДК "Газ України" зобов'язано утворити робочі комісії з питань списання заборгованості та до 16.09.2011 р. надати копії наказів до ДК "Газ України".

Відповідно до п.4.1 цього Положення щомісячно, після прийняття рішення про списання заборгованості учасникам процедури списання, фінансове управління протягом 3-х робочих днів направляє до НАК "Нафтогаз України" повідомлення про суми списаної заборгованості. У повідомленні зазначається пропозиція щодо договорів, за якими пропонується списати заборгованість ДК "Газ України"

Проте, позивачем відповідні дії вчинені не були.

Позивач, в порушення вимог Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, не затвердив протокол комісії з питань списання та не звернувся до кредитора протягом 10 днів після затвердження протоколу, але не пізніше 31 грудня 2011 р., в розрізі договорів щодо постачання природного газу, а також видів заборгованості.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правильно виходив з того, що в цьому випадку протокол комісії з питань списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію є єдиною та достатньою підставою для списання заборгованості. Оскільки на момент набрання чинності Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" між сторонами не існувало процедури судового врегулювання спору про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних, або рішення суду, яке набрало законної сили, то процедура списання заборгованості з інфляційних та 3 % річних, нарахованих на суму основного боргу за договором поставки природного газу №06/09-413-Р від 12.06.2009 року мала відбуватися без укладення відповідного договору про списання, а шляхом утворення комісії з питань списання заборгованості, складення нею відповідного протоколу, а також дотримання строків - 10 днів після затвердження протоколу комісії з питань списання заборгованості, але не пізніше 31.12.2011 р.

Лише у разі невизнання кредитором права боржника на списання заборгованості боржник має право вимагати її списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Доводи касаційної скарги про те, що позов підлягає задоволенню, оскільки згідно п.2.2 ст. 2 Закону для списання трьох відсотків річних та індексу інфляції достатньо встановити факт їх нарахування на заборгованість за природний газ, спожитий у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року та несплату на дату набрання чинності Законом (04.06.2011 р.), а не наявність чи відсутність протоколу комісії (а в цій справі цей факт встановлено), є безпідставними, адже всупереч вказаній нормі Закону, позивач просить списати нараховані йому рішенням господарського суду м. Києва від 16.04.2015 р. у справі №910/6860/13 інфляційні нарахування та 3% річних на основний борг з моменту виникнення боргу за відповідними актами приймання - передачі природного газу і по 18.03.2013 р., в той час коли вказана норма передбачає можливість списання цих нарахованих і не сплачених сум лише до набрання чинності законом (04.06.2011р.)

Отже, висновки господарських судів про відсутність підстав для задоволення позову є законними та обгрунтованими.

Доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують і підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м.Києва від 22 липня 2015 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2015 року у справі за № 910/14324/15 - без змін.

Головуючий, суддя П. Гончарук Суддя І. Кондратова Суддя Л. Стратієнко