ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року Справа № 915/1467/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Самусенко С.С.,

Татькова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-житло-юг"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30 червня 2015 року

та на ухвалу господарського суду Одеської області від 26 травня 2015 року

у справі № 915/1467/14

господарського суду Одеської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-житло-юг"

за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на

стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "САКИ"

про звернення стягнення заборгованості та пені за кредитним договором від 25.07.2008 р. № 11КБ/2008 у загальній сумі 346.622.336 російських рублів 26 копійок, що за офіційним курсом російського рубля по відношенню до гривні становить 129.900.186 грн. 74 коп., на предмет іпотеки

за участю представників

позивача не з'явився

відповідача не з'явився

.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-ЖИТЛО-ЮГ" про звернення стягнення за укладеним між ними іпотечним договором від 29 вересня 2011 року № 1342 на предмет іпотеки, а саме, земельну ділянку площею 17,0394 га кадастровий номер 4810137200:07:004:0020, - шляхом реалізації предмета іпотеки з прилюдних торгів, за початковою ціною, що буде встановлена під час судового розгляду, в рахунок задоволення вимог Банку про стягнення коштів за договором про надання мультивалютної невідновлювальної відкличної кредитної лінії від 25 липня 2008 року № 11КБ/2008, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна фірма "XXI вік - Миколаїв", зобов'язання позичальника за яким переведені на нового боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "САКИ" за договором про заміну боржника у зобов'язанні та переведення боргу від 04 березень 2010 року №02/КБ/2010, у загальній сумі 346622336 російських рублів 26 копійок, що за офіційним курсом російського рубля по відношенню до гривні станом на 29 серпня 2014 року становить 129900186 грн. 74 коп., із яких:

1) 309360062 російських рублів 29 копійок, що за офіційним курсом по відношенню до гривні становить 115935776 грн. 94 коп. - прострочена заборгованість по кредиту станом на 29 серпня 2014 року;

2) 2728978 російських рублів 88 копійок, що за офіційним курсом по відношенню до гривні становить 1022712 грн. 12 коп. - строкова заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25 по 28 вересня 2014 року;

3) 14935986 російських рублів 81 копійка, що за офіційним курсом по відношенню до гривні становить 5597410 грн. 42 коп. - прострочена заборгованість по сплаті відсотків станом на 29 серпня 2014 року;

4) 877422 російських рублів 66 копійок, що за офіційним курсом по відношенню до гривні становить 328822 грн. 92 коп. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків, нарахована за період з 5 березня по 29 вересня 2014 року;

5) 16385584 російських рублів 83 копійок, що за офіційним курсом по відношенню до гривні становить 6140661 грн. 77 коп. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, нарахована за період з 12 березня по 29 вересня 2014 року;

6) 2208341 російських рублів 76 копійок, що за офіційним курсом по відношенню до гривні становить 827598 грн. 16 коп. - 3% річних за прострочення повернення кредиту, нарахованих за період з 12 березня по 29 вересня 2014 року;

7) 125959 російських рублів 03 копійки, що за офіційним курсом по відношенню до гривні становить 47204 грн. 40 коп. - 3% річних за прострочення сплати процентів, нарахованих за період з 5 березня по 29 вересня 2014 року, а також про стягнення судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 73080 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "Санаторний комплекс "САКИ" не виконано грошові зобов'язання щодо своєчасного та в повному обсязі повернення отриманих кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними, у зв'язку з чим виникла заборгованість у спірній сумі, на котру за умовами договору та цивільного законодавства України здійснено відповідні нарахування.

Під час розгляду справи, Банком подано клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26 травня 2015 року (суддя Коваль Ю.М.) залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30 червня 2015 року (судді Ліпчанська Н.В., Мацюра П.Ф., Лисенко В.А.) клопотання Банку про призначення судової експертизи - задоволено.

Призначено у справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київській незалежній судово-експертній установі: 04050, вул. Пимоненка, 5, м. Київ.

На вирішення експертизи поставлено наступні запитання:

яка на час проведення експертизи вартість предмета іпотеки за іпотечним договором від 29 вересня 2011 року №1342, а саме: земельної ділянки площею 17,0394 га кадастровий номер 4810137200:07:004:0020, розташованої в м. Миколаєві, територія Лагерного поля в Центральному районі, і належної на праві приватної власності ТОВ "ПРИВАТ-ЖИТЛО-ЮГ" на підставі Державного акту на право власності на землю серії ЯЛ №636011, виданого Миколаївською міською радою від 15 червня 2011 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04 лютого 2005 року, зареєстрованого в реєстрі за № 528, заява від 15 квітня 2011 року № 541.

Провадження у справі зупинено.

Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалою та постановою Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-житло-юг" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26 травня 2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30 червня 2015 року скасувати, справу напрвити до господарського суду Миколаївської області для продовження розгляду.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Банком та ТОВ "ПРИВАТ-ЖИТЛО-ЮГ" укладено в якості забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Санаторний комплекс "САКИ" за зазначеним кредитним договором договір іпотеки від 29 вересня 2011 року, згідно якого передано в іпотеку Банку належну ТОВ "ПРИВАТ-ЖИТЛО-ЮГ" земельну ділянку площею 17,0394 га, кадастровий номер 4810137200:07:004:0020, розташовану в м. Миколаєві, територія Лагерного поля Центральний район.

Сторони у п. 6.2.3.2 договору іпотеки передбачили, зокрема, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодержателем і іпотекодавцем або на підставі оцінки майна акредитованим іпотекодержателем незалежним суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Позивачем у справі подано клопотання про призначення експертизи, з якого вбачається, що згоди про початкову вартість предмета іпотеки на день розгляду справи між сторонами немає.

Як зазначалось вище клопотання позивача задоволене та призначено експертизу.

Зупиняючи провадження у справі господарський суд зазначив, що згідно цивільного законодавства України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави (чч.1,2 ст.591 ЦК України).

Законом України "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (ст.39 Закону).

Суд першої інстанції зазначив, що сторони не досягли згоди щодо вартості предмета іпотеки та для визначення його вартості потребує спеціальні знання.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про призначення судова експертизи у відповідності із ст.41 ГПК України.

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зазначено, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Водночас за приписами пункту 1 частини другої статті 79 названого Кодексу господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною п'ятою цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Отже, у вирішенні питань, пов'язаних з оскарженням відповідних ухвал, господарським судам необхідно враховувати таке.

Якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 111-13 ГПК не може бути розглянута господарським судом.

У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (згаданий пункт 1 частини другої статті 79 ГПК).

Якщо в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26 травня 2015 року місцевим господарським судом була призначена судова земельно-технічна експертиза та зупинено провадження по даній справі.

Відповідно до частин першої та другої статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають під час вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

За приписами частини п'ятої статті 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

У відповідності до вимог п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд зупинив провадження у справі.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-житло-юг" в касаційній скарзі на ухвалу про зупинення провадження фактично зводяться до обґрунтування відсутності обставин необхідних для проведення експертизи.

Господарським процесуальним кодексом не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи.

Водночас за приписами пункту 1 частини другої статті 79 названого Кодексу господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною п'ятою цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Згідно з статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-житло-юг" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09 липня 2015 року зі справи № 910/14713/14 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді С. С. Самусенко

В. І. Татьков