Постанова ВГСУ від 02.03.2017 року у справі №905/5689/13

Друк

Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року Справа № 905/5689/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Маріупольський комбінат ім. Ілліча"на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.01.2017у справі№ 905/5689/13 Господарського суду міста Києваза позовом1. ОСОБА_4 2. ОСОБА_5 3. ОСОБА_6 4. ОСОБА_7 5. ОСОБА_8 6. ОСОБА_9 7. ОСОБА_10 8. ОСОБА_11до 1. Фонду державного майна України 2. Публічного акціонерного товариства "Маріупольський комбінат ім. Ілліча" 3. Приватного акціонерного товариства "Ілліч-Сталь" 4. ОСОБА_12третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів 1. Донецьке територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 2. Приватна компанія з обмеженою відповідальністю ОСОБА_13 (METINVEST B.V.)прозобов'язання вчинити певні дії та визнання права на акціїза участю представників сторін:

позивачів: 1. ОСОБА_4

2. не з'явилися

3. не з'явилися

4. не з'явилися

5. не з'явилися

6. не з'явилися

7. не з'явилися

8. не з'явилися

відповідача-1: ОСОБА_14

відповідача-2: не з'явилися

відповідача-3: не з'явилися

відповідача-4: не з'явилися

третьої особи-1: не з'явилися

третьої особи-2: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.01.2017 у справі № 905/5689/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Будко Н.В., судді Ушенко Л.В., Склярук О.І.) відмовлено Публічному акціонерному товариству "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.09.2013 у справі № 905/5689/13; апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.09.2013 у справі № 905/5689/13 повернуто без розгляду, а справу - Господарському суду міста Києва.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.01.2017 у справі № 905/5689/13, справу передати на розгляд Донецького апеляційного господарського суду.

В касаційній скарзі заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вказуючи про неправильне застосування судом ст. 97 Господарського процесуального кодексу України щодо визначення поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження. .

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивачі-2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, відповідачі-2, 3, 4 та треті особи не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Як передбачено ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції була винесена Господарським судом Донецької області 10.09.2013.

З апеляційною скаргою на вказану ухвалу Приватне акціонерне товариство "Маріупольський комбінат ім. Ілліча" звернулося 13.12.2016, тобто з пропуском передбаченого законом процесуального строку на подання апеляційної скарги, заявивши клопотання про його відновлення.

В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку скаржник посилався на те, що позивачі виклали свої позовні вимоги таким чином, що не було зрозуміло до кого з відповідачів вони адресовані та не зрозуміло дійсний правовий зміст цих вимог, а фактичний зміст вимог позивачів став зрозумілий скаржнику лише після неодноразового уточнення судами та самими позивачами їх вимог. На думку скаржника Господарський суд Донецької області при винесенні оскаржуваної ухвали не з'ясував дійсний зміст вимог позивачів та склад учасників справи, а саме - не встановив за якими позовними вимогами відповідачем є Фонд державного майна України та чи підвідомчі ці вимоги господарським судам. Скаржник стверджував, що не знав та не міг з'ясувати реальної суті вимог позивачів (їх підсудності та підвідомчості), не міг надати належну правову оцінку оскаржуваній ухвалі суду, а тому не міг і скористатися правом на її оскарження у строк, встановлений ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Відновлення пропущеного процесуального строку відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України можливе при визнанні поважною причини пропуску встановленого законом строку.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

При цьому обґрунтування поважності обставин, що зумовили пропуск строку на касаційне оскарження, в силу приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.

Згідно із ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи правомірність відмови апеляційного господарського суду у поновленні строку на касаційне оскарження, колегія суддів касаційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені, зокрема у справі Пономарьов проти України №. 3236/03 від 03.04.2008, у якій Судом зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши доводи скаржника, наведені в обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку, дійшов висновку про недоведеність скаржником поважності причин пропуску п'ятиденного строку, встановленого для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.09.2013, відхиливши за необґрунтованістю вказане клопотання ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча".

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції правомірно повернув Приватному акціонерному товариству "Маріупольський комбінат ім. Ілліча" апеляційну скаргу без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм законодавства при прийнятті оскаржуваного судового акту не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України