Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 року Справа № 910/3113/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Ходаківської І.П., Сибіги О.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиКиївської міської радина постановувід 05.07.2016 Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/3113/16господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Соул"доКиївської міської радипровизнання права та визнання недійсним рішення

в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:Прокопенко Б.О. (довіреність від 04.11.2015) Баранов М.С. (довіреність №225-КНГ-2632 від 15.03.2016)В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Комарова О.С.) від 05.04.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Дикунська С.Я., судді - Мартюк А.І., Алданова С.О.) від 05.07.2016, у справі №910/3113/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Соул" задоволено повністю. Визнано недійсним рішення Київської міської ради від 25.12.2014 №733/733 "Про надання статусу скверу земельній ділянці площею 0,94га на проспекті Героїв Сталінграда, 44-б в Оболонському районі м. Києва"; визнано право Товариства з обмеженою відповідальністю "Соул" на користування земельною ділянкою площею 0,94га, кадастровий номер - 8000000000:78:028:0091 відповідно до договору оренди земельної ділянки від 01.04.2005 №78-6-00268.

В касаційній скарзі Київська міська рада просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.35 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Позивачем надано заперечення на касаційну скаргу .

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Соул" (далі ТОВ "Соул") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача - Київської міської ради про відновлення порушеного права, а саме: про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 25.12.2014 №733/733 "Про надання статусу скверу земельній ділянці площею 0,94га на проспекті Героїв Сталінграда, 44-б в Оболонському районі м. Києва", а також про визнання права на користування земельною ділянкою площею 0,94га, кадастровий номер - 8000000000:78:028:0091 відповідно до договору оренди земельної ділянки від 01.04.2005 року №78-6-00268.

Позов обґрунтований тим, що прийняття спірного рішення порушує права позивача як законного землекористувача орендованої земельної ділянки на її використання відповідно до цілей договору оренди землі.

Судами встановлено таке.

Рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 №419/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" затверджено проект відведення земельної ділянки та передано ТОВ "Соул" в короткострокову оренду на п'ять років земельну ділянку площею 0,94га для будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземною автостоянкою на проспекті Героїв Сталінграда, 44-б в Оболонському районі м. Києва (п.54).

28.03.2005 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), за умовами п.1.1. якого орендодавець на підставі п.54 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №419/1829 за Актом приймання-передачі передав, а орендодавець прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором.

Договором (п.2.1.) сторони визначили, що об'єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: - місце розташування - на проспекті Героїв Сталінграда, 44-б в Оболонському районі м. Києва; - розмір - 9 376 кв. м; - цільове призначення - для будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземною автостоянкою; - кадастровий номер - 8000000000:78:028:0091.

Договір укладено на 5 (п'ять) років (п.3.1. Договору).

За умовами п.4.2. Договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5 % від її нормативної оцінки.

Відповідно до п.4.5. Договору орендна плата вноситься орендарем за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок 33217812800006 КЕКД 13050200 у УДК у м. Києві, МФО 820019. Отримувач: ФУ у Оболонському р-ні м. Києва, ідентифікаційний код 26077916.

Положеннями п.11.1. Договору передбачено, що всі зміни та/або доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін. Згодою або запереченням відповідача на зміни та/або доповнення до цього договору, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку.

01.04.2005 сторонами складено та підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, згідно якого позивач прийняв у володіння та користування від відповідача земельну ділянку, а саме: - місце розташування - на проспекті Героїв Сталінграда, 44-б в Оболонському районі м. Києва; - розмір - 9 376 кв. м; - цільове призначення - для будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземною автостоянкою; - кадастровий номер - 8000000000:78:028:0091.

Рішенням Київської міської ради від 23.04.2009 №415/1471 "Про відміну рішення Київської міської ради від 24.05.2007 №529/1190 та внесення змін до рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №419/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" внесено зміни до абзацу 2 пункту 54 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №419/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", а саме: слова та цифри "в короткострокову оренду на 5 років" замінено словами та цифрами "в довгострокову оренду на 15 років".

29.11.2012 Київською міською радою ухвалено рішення від №643/8927 "Про визнання такими, що втратили чинність, пункту 54 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №419/1829 та рішення Київської міської ради від 23.04.2009 №415/1471.

В подальшому позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Київської міської ради, третя особа - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійним зазначеного рішення Київської міської ради від 29.11.2012 №643/8927; визнання укладеним договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №78-6-00268 від 01.04.2005, укладеного між сторонами в редакції позивача.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.05.2015 у справі № 910/8109/15-г, яке набрало законної сили, визнано недійсним рішення Київської міської ради від 29.11.2012 № 643/8927 "Про визнання такими, що втратили чинність, пункту 54 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №419/1829 та рішення Київської міської ради від 23.04.2009 №415/1471"; визнано укладеним договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №78-6-00268 від 01.04.2005, укладеного між ТОВ "Соул" та Київською міською радою, у викладеній за текстом рішення редакції.

25.12.2014 Київська міська рада прийняла рішення №733/733 "Про надання статусу скверу земельній ділянці площею 0,94га на проспекті Героїв Сталінграда, 44-б в Оболонському районі м. Києва".

Зазначаючи про те, що у зв'язку із винесенням Київською міською радою 25.12.2014 рішення №733/733 "Про надання статусу скверу земельній ділянці площею 0,94га на проспекті Героїв Сталінграда, 44-б в Оболонському районі м. Києва", порушуються права ТОВ "Соул" як законного землекористувача орендованої на підставі договору земельної ділянки, останній звернувся до суду з цим позовом.

Суди правомірно задовольнили позов, виходячи із такого.

За приписами п.п.1,10 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду (ст.144 Конституції України).

Згідно абзаців 5 та 6 п.5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (ст. 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Попередні судові інстанції з урахуванням приписів ст.35 ГПК України та обставин встановлених у справі №910/8109/15-г встановили, що рішення Київської міської ради від 25.12.2014 № 733/733 "Про надання статусу скверу земельній ділянці площею 0,94 га на проспекті Героїв Сталінграда, 44-б в Оболонському районі м. Києва", прийнято під час дії договору оренди земельної ділянки від 01.04.2005 №78-6-00268, на підставі якого ТОВ "Соул" набуло в оренду земельну ділянку площею 0,94 га на просп. Героїв Сталінграда, 44-6 в Оболонському районі м. Києва.

Отже, оскільки спірне рішення прийнято відповідачем під час дії договору оренди земельної ділянки від 01.04.2005 №78-6-00268, без врахування прав останнього як законного користувача орендованої земельної ділянки, адже таке рішення унеможливлює використання останнім земельної ділянки для цілей визначених умовами договору оренди, тобто порушує право позивача на подальше землекористування, що по своїй суті є скасуванням попереднього рішення міської ради від 15.07.2004 №419/1829, колегія суддів зазначає про наявність підстав для визнання недійсним спірного рішення відповідача через неврахування останнім при його прийнятті висновків Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009.

Крім того, прийняттям відповідачем спірного рішення від 25.12.2014 №733/733 "Про надання статусу скверу земельній ділянці площею 0,94 га на проспекті Героїв Сталінграда, 44-б в Оболонському районі м. Києва", змінено правовий режим використання земельної ділянки, що не є можливим без зміни її цільового призначення.

За приписами ч.1 ст.20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Разом з тим, зі спірного рішення не вбачається, що відповідачем було затверджено проект землеустрою щодо її відведення. Крім цього, відсутність відомостей зі зміни цільового призначення в Державному земельному кадастрі даної земельної ділянки свідчить про те, що розроблення відповідної документації із землеустрою не здійснювалось.

Доводи відповідача про недотримання приписів законодавства при відведенні земельної ділянки позивачу та про порушення останнім умов договору оренди землі, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки встановлення таких обставин не відноситься до предмета доказування у даній справі, яким є з'ясування відповідності рішення Київської міської ради від 25.12.2014 №733/733 вимогам законодавства та наявність підстав для визнання права користування спірною земельною ділянкою, та, відповідно, не впливає на правильність вирішення спору.

Крім того, можливість та доцільність відведення земельної ділянки для землекористування позивачеві при розміщенні на ній артезіанських свердловин вирішувалася відповідачем під час прийняття ним рішення від 15.07.2004 №419/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", на підставі якого і виникли орендні правовідносини між сторонами. Відповідач вважав за можливе надати в оренду позивачеві спірну земельну ділянку без жодних зауважень та застережень не зважаючи на наявні артезіанські свердловини.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 у справі № 910/3113/16 залишити без змін.

Головуючий-суддя С.Бакуліна

Судді І.Ходаківська

О.Сибіга