ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 року Справа № 5023/321/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Погребняка В.Я.,суддів:Білошкап О.В., Жукової Л.В.,розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "РС-Центр"на ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 року у справі№ 5023/321/11 господарського суду Харківської областіза заявоюПриватного підприємства "РС-Центр"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс-Т"пробанкрутство

за участю представників сторін: від Генеральної прокуратури України - Савицька О.В., посвідчення № 041103,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.06.2013 року у справі № 5023/321/11 (суддя - Чистякова І.О.) задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо Солюшин" (далі - ТОВ "Кредо Солюшин") про заміну кредитора на правонаступника; замінено кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс-Т" (далі - ТОВ "Автосервіс-Т") - Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (далі - ПАТ "Сведбанк") на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредо Солюшин" (далі - ТОВ "Кредо Солюшин"); зобов'язано ліквідатора внести до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Автосервіс- Т" відомості про заміну кредитора ПАТ "Сведбанк" на його правонаступника - ТОВ "Кредо Солюшин".

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 року у справі № 5023/321/11 (головуючий суддя - Пуль О.А., суддя - Білоусова Я.О., суддя - Тарасова І.В.) в задоволенні клопотання Приватного підприємства "РС-Центр" (далі - ПП "РС-Центр") про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу ПП "РС-Центр" на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.06.2013 року у справі № 5023/321/11 повернуто заявнику.

Не погоджуючись з ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 року у справі № 5023/321/11, ПП "РС-Центр" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 року у справі № 5023/321/11, передати справу для подальшого розгляду до Харківського апеляційного господарського суду.

В обґрунтування доводів касаційної скарги ПП "РС-Центр" посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, ст. ст. 8, 55, 129 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", ст. ст. 42, 53, 91 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Ст. 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За приписами ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повертаючи без розгляду подану апеляційну скаргу ПП "РС-Центр" на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.06.2013 року у справі № 5023/321/11, суд апеляційної інстанції послався на те, що вона подана після закінчення строку, встановленого ст. 93 ГПК України, а в клопотанні про відновлення строку скаржник не навів поважних причин пропуску такого строку.

Дані висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам процесуального закону та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання було відхилено.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник звернувся з заявою про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що заявник перебуває у стані стійкої неплатоспроможності, а на рахунку боржника були відсутні будь-які кошти для сплати судового збору, а отже, апелянт не мав змоги скористатись своїм правом на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області. На підтвердження зазначених доводів заявником апеляційної скарги було додано копію постанови господарського суду Полтавської області від 12.12.2013 року у справі № 18/1139/11, якою, крім іншого, визнано банкрутом ПП "РС-Центр", відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора ПП "РС-Центр".

При цьому, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, заявником не надано жодних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі, а той факт, що стосовно заявника введено ліквідаційну процедуру, не може слугувати приводом для відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги.

Крім того, згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 року роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник не скористався своїм правом та з заявою про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору з моменту винесення оскаржуваної в апеляційній інстанції, ухвали господарського суду Харківської області від 03.06.2013 року, протягом тривалого часу не звертався.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що у даному випадку можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України право апеляційного оскарження мають сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Відповідно до ст. 53 ГПК України відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску.

Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). Відповідна позиція відображена в п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року.

Розглянувши клопотання ПП "РС-Центр" про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не надано доказів існування поважних причин неподання у встановлені процесуальні строки апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин та враховуючи те, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність повернення апеляційної скарги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України. У зв'язку з чим, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "РС-Центр" залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 року у справі № 5023/321/11 залишити без змін.

Головуючий: Погребняк В.Я. Судді:Білошкап О.В. Жукова Л.В.