Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/3844/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівЗайця В.С. (суддя-доповідач), Єрьоміна А.В., Голяшкіна О.В.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року у справі за позовом повного товариства «ПП «Альтєрнатіва» і компанія «Ломбард помощь» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2013 року повне товариство «ПП «Альтєрнатіва» і компанія «Ломбард помощь» (далі - ПТ «ПП «Альтєрнатіва» і компанія «Ломбард помощь») пред'явило позов до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг) про визнання незаконним розпорядження Нацкомфінпослуг від 14 лютого 2013 року № 515 «Про відмову ПТ «ПП «Альтєрнатіва» і компанія «Ломбард помощь» у внесенні інформації до Державного реєстру фінансових установ, зобов'язання Нацкомфінпослуг внести інформацію про ПТ «ПП «Альтєрнатіва» і компанія «Ломбард помощь» до Державного реєстру фінансових установ.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року, позовні вимоги задоволено.

Визнано незаконним розпорядження Нацкомфінпослуг від 14 лютого 2013 року № 515 «Про відмову ПТ «ПП «Альтєрнатіва» і компанія «Ломбард помощь» у внесенні інформації до Державного реєстру фінансових установ».

Зобов'язано Нацкомфінпослуг внести інформацію про ПТ «ПП «Альтєрнатіва» і компанія «Ломбард помощь» до Державного реєстру фінансових установ.

рішення № 1247/16-8 від 19 лютого 2013 року про відмову у внесенні інформації до Державного реєстру фінансових установ інформацію на підставі поданих документів.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі Нацкомфінпослуг, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що 13 березня 2012 року позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення інформації до Державного реєстру фінансових установ.

Розпорядженням № 294 від 13 червня 2012 року заява позивача була залишена без розгляду у зв'язку з тим, що додані до заяви документи подані до заяви надані не в повному обсязі, зокрема позивачем не додано засвідчених в установленому законодавством порядку копії установчих документів та всіх змін до них на дату подання заяви, що не відповідає вимогам Положення про порядок

внесення інформації про ломбарди до Державного реєстру фінансових установ, що затверджене наказом розпорядженням Держкомфінпослуг України від 18 грудня 2003 року № 170 (далі Положення № 170).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2012 року у справі № 2а/0570/8991/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року, визнано незаконним рішення відповідача про залишення без розгляду заяви позивача про внесення інформації до Державного реєстру фінансових установ від 13 лютого 2012 року і документів до неї та зобов'язано відповідача повторно розглянути вищезазначені заяву та документи до неї.

На виконання зазначеного рішення суду відповідачем було розглянуто заяву та додані до неї документи.

14 лютого 2013 року Нацкомфінпослуг прийнято розпорядження № 515 «Про відмову ПТ «ПП «Альтєрнатіва» і компанія «Ломбард Помощь» у

внесенні інформації до Державного реєстру фінансових установ».

Рішення обґрунтоване тим, що документи, подані позивачем, не відповідали вимогам законодавства, а саме:

- в порушення вимог абзацу 4 пункту 3.3 та абзацу 5 підпункту 33.1 пункту 3.3 розділу 3 Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 26 квітня 2005 № 3981, примірний договір про надання ломбардом фінансового кредиту, затверджений наказом директора № 1-НА від 09 лютого 2012 року, не містить інформації про права однієї із сторін, а саме «Кредитодавця»;

- в порушення підпункту 2.2.6 пункту 2.2 розділу ІІ Положення № 170 примірний договір про надання ломбардом фінансового кредиту, затверджений наказом директора № 1-НА від 09 лютого 2012 року, не містить відмітки про ознайомлення позичальника з внутрішніми правилами чи положеннями про надання фінансових послуг ломбардом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, послався на положення Цивільного кодексу України та зазначив, що пунктом 6 у договорі про надання ломбардом фінансового кредиту визначені права «Кредитодавця», які відповідають вимогам пункту 3.33 Положення № 170.

Також суд першої інстанції зазначив, що позивач має внутрішні правила надання фінансових послуг та у примірному договорі є відповідна відмітка, яка відповідає вимогам пп. 3.3.1 п. 3.3 Положення № 170.

Суд апеляційної інстанції із висновками суду першої інстанції погодився та залишив постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанції не погоджується із огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 пункту 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» кредитна установа - фінансова установа, яка відповідно до закону має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.

Згідно статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

Статтею 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється, зокрема, щодо інших ринків фінансових послуг - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції, зокрема, здійснює реєстрацію та веде Державний реєстр фінансових установ, а у визначених ним випадках - реєстри осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги; здійснює контроль за достовірністю інформації, що надається учасниками ринку

фінансових послуг.

Розпорядженням Держфінпослуг від 18 грудня 2003 року № 170 прийнято Положення про порядок внесення інформації про ломбарди до Державного реєстру фінансових установ (далі - Положення № 170).

Розділом ІІІ Положення № 170 визначені документи, які подаються для внесення інформації про ломбард та його відокремлений підрозділ до Державного реєстру фінансових установ (далі - Реєстр).

Відповідно до підпункту 3.1.11 пункту 3.1. Положення № 170 копія примірного договору про надання фінансового кредиту обов'язково подається ломбардом до Нацкомфінпослуг для набуття статусу фінансової установи.

Підпунктом 1.10.1 пункту 1.10. Положення № 170 передбачено, що документи, які подаються ломбардом до Нацкомфінпослуг для внесення інформації про нього до Реєстру, мають відповідати вимогам законодавства.

Згідно підпункту 2.2.6. пункту 2.2. Положення № 170 Нацкомфінпослуг уносить інформацію про ломбард до Реєстру та видає йому Свідоцтво в разі наявності примірного договору про надання фінансового кредиту, що затверджений відповідно до установчих документів та відповідає вимогам законодавства, у тому числі Цивільному кодексу України, статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору.

Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: назву документа; назву, адресу та реквізити суб'єкта господарювання; прізвище, ім'я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу; найменування, місцезнаходження юридичної особи; найменування фінансової операції; розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту; інші умови за згодою сторін; підписи сторін.

Згідно пункту 3.3 Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26 квітня 2005 року № 3981 (далі - Положення № 3981), договір про надання фінансового кредиту ломбардом повинен відповідати вимогам, установленим законодавством, та відповідно до статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» має містити: найменування, місцезнаходження та реквізити - для ломбарду, прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, дані паспорта (номер, серія, дата видачі, орган, що видав) або іншого документа, що посвідчує особу, та дані про місце проживання - для фізичних осіб; предмет договору; права та обов'язки сторін; суму фінансового кредиту; дату надання фінансового кредиту; строк користування фінансовим кредитом; дату повернення фінансового кредиту; відповідальність сторін; підстави для пролонгації, припинення дії та розірвання договору; підписи сторін.

Підпунктом 4.5.2 пункту 4.5. Положення № 170 передбачено, що Нацкомфінпослуг приймає рішення про відмову щодо внесення інформації про відокремлений підрозділ ломбарду до Реєстру якщо документи оформлені з порушенням вимог законодавства, у тому числі цього Положення.

Як вбачається із матеріалів справи примірний договір про надання ломбардом фінансового кредиту, затверджений наказом директора № 1-НА від 09 лютого 2012 року, що був доданий до заяви позивача про внесення інформації до Державного реєстру фінансових установ, не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме положенням Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Положенню № 3981, зокрема не містить інформації про права «Кредитодавця».

Враховуючи зазначене колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до невірного висновку, що Нацкомфінпослуг, приймаючи розпорядження від 14 лютого 2013 року № 515 «Про відмову ПТ «ПП «Альтєрнатіва» і компанія «Ломбард помощь» у внесенні інформації до Державного реєстру фінансових установ», діяла не на підставі, поза межами повноважень та у спосіб, що суперечить Конституції та законам України.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки судами були повно і правильно встановлені обставини справи однак при ухваленні рішень судами першої та апеляційної інстанцій було допущено порушення норм матеріального права при задоволенні позовних вимог, ухвалені рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог повного товариства «ПП «Альтєрнатіва» і компанія «Ломбард помощь» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання дій протиправними відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: