Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2015 р. м. Київ К/9991/78100/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Ємельянова В.І., Рецебуринський Ю.Й.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області на постанову Теплодарського міського суду Одеської області від 25.05.2010р. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 28.07.2011р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням середнього коефіцієнту за 2008 рік в розмірі 1573,99 грн. та зобов'язання перерахувати понаднормативний стаж роботи з 12.01.2005р. відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і сплатити недоотриману виплату в розмірі 4777,89 грн.

Постановою Теплодарського міського суду Одеської області від 25.05.2010р., яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 28.07.2011р., позов задоволено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000р., незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000р.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку УПФУ у Біляївському районі Одеської області та отримує пенсію за віком з 20.07.2004р.

Розпорядженням 145508 від 27.08.2004р. пенсія за віком призначена позивачу у розмірі 406,21 грн. з урахуванням коефіцієнту стажу 0,41333 - 496 місяців із загальним стажем 41 рік 4 місяці. Для розрахунку взята заробітна плата за період 1996-2001 років згідно довідки міського комунального підприємства «Міська теплоелектроцентраль №2» №31 від 03.06.2004р. За даними персоніфікованого обліку зараховано заробітну плату за період з 01.07.2000р. по 31.12.2008р.

Після призначення пенсії позивач продовжував працювати.

28.01.2009р. позивач звернувся до УПФУ у Біляївському районі Одеської області із заявою про перерахунок пенсії.

Листом УПФУ у Біляївському районі Одеської області від 09.06.2009р. повідомлено, що з 01.02.2009р. позивачу проведено перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівника за 2007 рік (1197,91 грн.).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач протиправно перерахував позивачу пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік.

З висновками судів про задоволення позовних вимог колегія суддів не погоджується з наступних мотивів.

Так, частиною 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що в разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

В ході розгляду справи встановлено, що позивач своїм правом на звернення за перерахунком пенсії скористався та такий перерахунок був проведений.

Аналіз частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.

За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.

При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання у цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону).

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000р., незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000р.

Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзп);

К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

На підставі наведеного можна дійти висновку, що заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний пропрацьований місяць після призначення пенсії.

Таким чином, у формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками будуть (Ск : К).

У частині 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не зазначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.

Виходячи з буквального тлумачення частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 30.09.2014р. у справі № 21-260а14.

Таким чином, при перерахунку раніше призначеної пенсії на підставі статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повинен враховуватись показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за рік, що передував року звернення за її призначенням, а тому висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог не можна визнати обґрунтованими.

В ході розгляду справи встановлено, що при перерахунку пенсії позивачу відповідно до положень частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховано понаднормативний стаж його роботи, а тому в цій частині підстави для задоволення позовних вимог також відсутні.

Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування судових рішень, які прийняті з порушенням норм матеріального права та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області задовольнити.

Постанову Теплодарського міського суду Одеської області від 25.05.2010р. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 28.07.2011р. у даній справі скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: В.І. Ємельянова

Ю.Й. Рецебуринський