Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" січня 2015 р. м. Київ К/800/11406/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Пасічник С.С.,

Винокурова К.С.,

Головчук С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Військової частини А1604 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Військової частини А1604, голови житлової комісії Заговалко С.А., заступника голови житлової комісії Мартиненко С.В., членів житлової комісії Іванько О.П., Іванова С.В., Покотилюк А.В., третя особа - Квартирно-експлутаціний відділ м.Херсона про визнання неправомірними дій щодо зняття з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов,

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Військової частини А1604, голови житлової комісії Заговалка С.А., заступника голови житлової комісії Мартиненка С.В., членів житлової комісії: Іванька О.П., Іванова С.В., Покотилюка А.В. (залучених до участі у справі ухвалами Херсонського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2013 року та від 18 квітня 2013 року) за участю третьої особи - Квартирно-експлуатаційного відділу м.Херсона, в якому (з врахуванням заяви від 21 березня 2013 року про доповнення до позову) просив визнати неправомірними дії посадових осіб житлової комісії Військової частини А1604 щодо виключення майора запасу ОСОБА_4 з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у Військовій частині А1604 з 01 жовтня 2012 року; скасувати рішення житлової комісії Військової частини А1604 щодо виключення майора запасу ОСОБА_4 з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у Військовій частині А1604 з 01 жовтня 2012 року; зобов'язати житлову комісію Військової частини А1604 зарахувати ОСОБА_4 та членів його сім'ї на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, з 22 грудня 1999 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року, позов задоволено частково: визнано неправомірними дії посадових осіб житлової комісії Військової частини А1604 Заговалка Станіслава Анатолійовича, Іванька Олександра Петровича, Іванова Сергія Віталійовича щодо виключення майора запасу ОСОБА_4 з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у Військовій частині А1604 з 01 жовтня 2012 року; скасувати рішення житлової комісії Військової частини А1604 щодо виключення майора запасу ОСОБА_4 з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у Військовій частині А1604 з 01 жовтня 2012 року; зобов'язати Військову частину А1604 зарахувати ОСОБА_4 та членів його сім'ї на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов з 22 грудня 1999 року; в задоволенні позовних вимог щодо визнання неправомірними дій Мартиненка Сергія Віталійовича та Покотилюка Андрія Володимировича відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів, відповідач (Військова частина А1604) звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просив рішення судів скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 проходив військову службу у Збройних Силах України з 28 липня 1995 року й відповідно до наказу Командувача Сухопутних військ ЗСУ від 09 липня 2010 року №335 був звільнений з лав Збройних Сил України у запас за підпунктом «д» пункту 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (припинення (розірвання) контракту через сімейні обставини), а на підставі наказу командира Військової частини А1604 по стройовій частині №159 від 02 серпня 2010 року - виключений із списків особового складу Військової частини А1604 з 04 серпня 2010 року.

На момент звільнення зі складу Збройних Сил України у запас через сімейні обставини позивач мав 15 років календарної та 25 років пільгової вислуги.

Пенсійне посвідчення отримав 31 серпня 2010 року.

01 жовтня 2012 року на засіданні житлової комісії Військової частини А1604 за результатами розгляду питання правомірності перебування на квартирному обліку у Військовій частині А1604 військовослужбовців, які звільнені з лав Збройних Сил України в запас по закінченню строку контракту та за сімейними обставинами, прийнято рішення (оформлене протоколом №12 житлової комісії Військової частини А1604 від 01 жовтня 2012 року) щодо виключення з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у Військовій частині А1604 у зв'язку із втратою права перебування на квартирному обліку з 01 жовтня 2012 року, зокрема, майора запасу ОСОБА_4.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, задовольняючи позов, прийшов до висновку, що п.30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03 серпня 2006 року, не містить у переліку випадків зняття військовослужбовця з обліку потребуючих поліпшення житлових умов такої підстави для зняття з квартирного обліку як звільнення військовослужбовця з лав Збройних Сил України у запас через сімейні обставини; до того ж, позивач при виході на пенсію мав право на залишення на квартирному обліку за попереднім місцем роботи відповідно до п.29 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року №470.

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, здійснивши касаційний перегляд справи, вважає за необхідне вказати таке.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Так, згідно з частиною 1 статті 12 Закону №2011-XII держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами; порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, а також розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.

На виконання приписів вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року за №1081 було затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, відповідно до п.24 якого військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини; у рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Частиною 9 статті 12 Закону №2011-XII передбачено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування -у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

Аналогічні приписи закріплені й в пункті 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.

Таким чином, вказаними нормами законодавства чітко передбачено, у яких випадках військовослужбовці залишаються на квартирному обліку у військовій частині після свого звільнення, й залишення на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, військовослужбовців, звільнених з лав Збройних Сил України у запас у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту через сімейні обставини чинним законодавством не передбачено.

До того ж, пунктом 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями передбачено, що військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.

При цьому, вказаний пункт Порядку не містить вичерпних підстав для зняття військовослужбовця з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, оскільки передбачає можливість зняття особи з обліку й в інших передбачених законодавством випадках, а тому суди попередніх інстанцій при розгляді даної справи дійшли помилкового висновку про часткове задоволення позову з огляду на відсутність серед встановленого п.30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03 серпня 2006 року, переліку випадків зняття військовослужбовця з обліку потребуючих поліпшення житлових умов такої підстави для зняття з квартирного обліку як звільнення військовослужбовця з лав Збройних Сил України у запас у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту через сімейні обставини.

Також, відповідно до абзацу 1 пункту 2.17 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 30 листопада 2011 року №737 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 року за №24/20337, військовослужбовці, які перебувають на обліку, під час звільнення з військової служби в запас або відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, за неможливості використання на військовій службі, а також після закінчення строку контракту при досягненні 20 років вислуги на військовій службі в календарному обчисленні, залишаються (за їх бажанням) на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду за останнім місцем проходження служби, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і КЕВ (КЕЧ) району, на території обслуговування яких знаходилася розформована військова частина, та користуються правом позачергового одержання житла.

Згідно ж з пунктом 2.19 цієї ж Інструкції військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, знімаються з обліку за місцем служби (за місцем звільнення з військової служби) у разі: поліпшення житлових умов, унаслідок чого зникла потреба в наданні житла; переміщення військовослужбовця до нового місця служби в інший населений пункт; звільнення з військової служби за підставами, які не зазначені в абзаці першому пункту 2.17 цього розділу; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; звільнення в запас або відставку до досягнення 20 років вислуги на військовій службі особами, які зараховані на облік після 01 січня 2005 року (крім випадків, вказаних у пункті 2.18 цього розділу); обрання для місця проживання іншого населеного пункту особами, які звільнені у запас або у відставку; в інших випадках, передбачених законодавством.

Отже, наведені норми Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями також не передбачають підстав для залишення позивача на обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, у Військовій частині А1604 з огляду на його, як вже вказувалось, звільнення у запас у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту через сімейні обставини й наявність лише 15 років календарної вислуги.

Підсумовуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про законність рішення житлової комісії Військової частини А1604 щодо виключення майора запасу ОСОБА_4 з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у Військовій частині А1604 й, як наслідок, відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного суду України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції згідно зі ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій й ухвалює нове рішення.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Військової частини А1604 задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді: Пасічник С.С.

Винокуров К.С.

Головчук С.В.