Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" червня 2014 р. м. Київ К/800/20651/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

при секретарі судового засідання Кошелєві С.В.

з участю представників сторін :

позивача - Горлач В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аллан Плюс» на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 17.01.2013р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013р. у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Слай-Універсал»

до відповідача Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)

з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Аллан Плюс»

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В :

10.12.2012р. до суду з позовом про визнання протиправними дій Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (далі Управління земресурсів) звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Слай-Універсал» (далі Товариство «Слай»). Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідач здійснив реєстрацію договору оренди земельної ділянки, розташованої за адресою : м. Київ, вул. Ревуцького,1, укладеного товариством з обмеженою відповідальністю «Аллан Плюс» (далі Товариство «Аллан»). Оскільки позивач експлуатує паркувальний майданчик, розташований на цій же земельній ділянці, Товариство «Слай» вважає, що діями відповідача порушено його законні права та інтереси. На цій підставі позивач просив визнати дії посадових осіб Управління земресурсів протиправним, скасувати державну реєстрацію договору оренди та зобов'язати відповідача проінформувати про це Товариство «Слай».

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 17.01.2013р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013р., позов задоволено частково : скасовано запис щодо державної реєстрації договору оренди. В задоволенні решти позову відмовлено.

Не погодившись з судовими рішеннями, Товариство «Аллан» звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.

У своїх запереченнях Товариство «Слай» вважає, що рішення судів є законними та обґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі укладеного з КП «Київтранспарксервіс» 7.12.2011р. договору Товариство «Слай» здійснювало діяльність з організації та експлуатації місць для паркування транспортних засобів на паркувальному майданчику по вул. Ревуцького,1 м. Києва.

8.08.2012р. відповідачем розглянуто заяву Товариства «Аллан» та проведено реєстрацію договору оренди земельної ділянки за адресою : м. Київ, вул. Ревуцького,1. Вказані дії Управлінням земресурсів здійснено на підставі рішення господарського суду м. Києва від 16.03.2010р., яким задоволено позов Товариства «Аллан» та визнано укладеним договір оренди між вказаним Товариством та Київською міською радою. Цим же рішенням Управління земресурсів зобов'язано зареєструвати договір.

Колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій зроблено помилковий висновок про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову з огляду на таке.

Адміністративний позов Товариства «Слай» обґрунтовано посиланням на те, що відповідачем порушено порядок реєстрації договору оренди земельної ділянки, та на те, що позивач на законних підставах користується паркувальним майданчиком, розташованим на земельній ділянці, отриманій Товариством «Аллан» в оренду.

Відповідно до статті 2442 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

В своїй постанові від 10.04.2012р. (справа №21-90а12) Верховний Суд України, проаналізувавши положення частини першої статті 2 та статті 17 КАС України, висловив наступну правову позицію : «суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням».

Аналогічна позиція викладена в пункті 21 Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 6.03.2008р. «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ».

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, визнано укладеним між Товариством «Аллан» та Київською міською радою договір оренди земельної ділянки та зобов'язано відповідача здійснити його реєстрацію.

Згідно зі статтями 125, 126 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час вчинення оскаржуваних рішень) документом, що підтверджує наявність права власності, права постійного чи тимчасового користування земельною ділянкою є відповідний державний акт чи договір оренди, зареєстровані у встановленому порядку. Позивач таких документів не має, отже Товариство «Слай» не є землекористувачем земельної ділянки, розташованої за адресою : м. Київ, вул. Ревуцького,1, в розумінні приписів Земельного кодексу України.

Наявність договору, укладеного 7.12.2011р. між КП «Київтранспарксервіс» та Товариством «Слай», з огляду на приписи статей 125, 126 Земельного кодексу України, не дає підстав вважати позивача землекористувачем земельної ділянки та не унеможливлює здійснення реєстрації договору оренди землі, укладеного між Товариством «Аллан» та Київською міською радою.

При цьому, при здійсненні на виконання рішення господарського суду реєстрації договору оренди земельної ділянки, відповідачем не приймалось ніяких рішень щодо дійсності та умов виконання договору від 7.12.2011р. та не вчинялось жодних дій щодо цього договору.

Відтак, дії відповідача з реєстрації договору земельної ділянки не порушили та не можуть порушити законні права та інтереси позивача, які виникають із господарського договору, укладеного з КП «Київтранспарксервіс».

Крім того, колегія суддів враховує, що за наявності судового рішення, яким Товариство «Аллан» визнано орендарем земельної ділянки, а Управління земресурсів - зобов'язано здійснити реєстрацію договору, дії відповідача з реєстрації договору мають похідний характер та обумовлюються обов'язковістю виконання судового рішення. Оскільки Товариство «Слай» не є учасником справи, розглянутої господарськими судами, добровільне виконання Управлінням земресурсів судового рішення, не впливає на законні права та інтереси позивача.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки обставини справи встановлено повно, а судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить висновку про те, що постанова окружного адміністративного суду м. Києва від 17.01.2013р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013р. повинні бути скасовані, а позов - залишено без задоволення.

Керуючись статтями 221, 223, 229, 230, 232, 254 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аллан Плюс» задовольнити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 17.01.2013р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013р. скасувати.

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Слай-Універсал» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз