Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" березня 2015 р. м. Київ К/800/64591/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Пасічник С.С. , Швець В.В. , розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Служби безпеки України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2013р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Служби безпеки України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Служби безпеки України з вимогами про визнання дій протиправними та зобов'язання зарахувати йому до вислуги років для призначення пенсії період проходження військової служби курсантом Далекосхідного вищого загальновійськового командного училища імені маршала Радянського Союзу Рокосовського К.К. з 01.08.1988р. по 17.08.1992р. на пільгових умовах.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2013р. позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії Служби безпеки України стосовно відмови ОСОБА_2 в зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії періоду проходження військової служби курсантом Далекосхідного вищого загальновійськового командного училища з 01.08.1998 р. по 17.08.1992 р. з коефіцієнтом 1,5. Зобов'язано Службу безпеки України при проведенні розрахунку вислуги років на пенсію ОСОБА_2 зарахувати строк служби курсантом Далекосхідного вищого загальновійськового командного училища з 01.08.1998 р. по 17.08.1992 р. з коефіцієнтом 1,5.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013р. апеляційну скаргу Служби безпеки України залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2013р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.05.2014р. касаційну скаргу у Служби безпеки України залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2013р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013р. залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 11.11.2014р. ухвалу Вищого адміністративного суду України від 27.05.2014р. скасовано, справу направлено на новий касаційний розгляд.

У касаційній скарзі представник Служби безпеки України з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судами, просить судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 проходив навчання в Далекосхідному вищому загальновійськовому командному училищі з 01.08.1988р. по 17.08.1992р., був курсантом. Наказом голови Служби безпеки України від 13.06.2013р. № 672-ОС позивача звільнено з військової служби за пп. «а» п. 61 та пп. «г» п. 63 (у зв'язку із скороченням штату та проведенням організаційних заходів) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України в запас Служби безпеки України та 17.06.2013р. виключено зі списків особового складу.

Не погоджуючись з розрахунком вислуги років для призначення пенсії, позивачем 27.06.2013р. було направлено звернення з вимогою переглянути розрахунок вислуги років на пенсію та зарахувати службу курсантом Далекосхідного вищого загальновійськового командного училища з 01.08.1988р. по 17.08.1992р. на пільгових умовах.

Листом від 31.07.2013р. № 11/1/8-Б-11/64 Служба безпеки України відмовила позивачу у проведенні зарахування служби курсантом Далекосхідного вищого загальновійськового командного училища на пільгових умовах.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що період навчання ОСОБА_2 у Далекосхідному загальновійськовому командному училищі має зараховуватись у вислугу років для призначення пенсії на пільгових умовах з посиланням на ст. 11 Закону СРСР від 12.10.1967р. № 1950 «Про загальний військовий обов'язок», абз. «а» п. 54 та абз. «д» п. 55 Положення про пенсійне забезпечена офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та їх сімей, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 10.10.1982р. № 986.

Відповідно до абз. 9 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам. військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17.07.1992р. №393 для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 09.04.1992р. №2262 особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховується дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

У пункті 3 Постанови №393 міститься виключний перелік підстав для зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, до яких не належить період навчання у Далекосхідному вищому загальновійськовому командному училищі з 01.08.1988р. по 17.08.1992р.

Пунктом 4 Постанови № 393 установлено, що строкова військова служба зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абз. 1 п. 1 цієї постанови, у календарному обчисленні, а в разі її проходження в умовах, визначених у пункті 3 цієї постанови, - у віддалених і високогірних місцевостях або в інших умовах, які згідно із законодавством колишнього СРСР були підставою для зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах. відповідному пільговому обчисленні.

Відповідно до додатку № 1 до Постанови № 1290 військову службу осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів та військовослужбовців надстрокової служби, зокрема, в Амурській області з 01.01.1985р. було віднесено до служби у віддаленій місцевості із пільговими умовами обчислення вислуги років - один місяць служби за півтора місяця.

Статтею 5 Закону від 12.10.1967р. № 1950 «Про загальний військовий обов'язок» передбачено, що військова служба складається з дійсної військової служби та служби у запасі Збройних Сил СРСР.

Згідно з ч. 2 ст. 11 цього Закону громадяни, прийняті до військово-учбових закладів, перебувають на дійсній військовій службі.

Таким чином, системний аналіз вищезгаданих норм права дає підстави вважати, що правовідносини щодо зарахування часу навчання ОСОБА_2 у Далекосхідному вищому загальновійськовому командному училищі мають бути врегульовані законодавством колишнього СРСР, яким не було передбачено обчислення вислуги років на пільгових умовах військовослужбовцям строкової служби, до яких прирівнювалися курсанти військово-учбових закладів, у тому числі й ті, котрі проходили службу у віддаленій місцевості

Отже, висновки судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, не ґрунтуються на правильному застосуванні ними норм матеріального права, тому судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню.

З огляду на зазначене, підстав для задоволення позовних вимог колегія суддів не вбачає.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального, що є підставою для ухвалення нового рішення у справі.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Служби безпеки України задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2013р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013р. у справі скасувати.

Ухвалити нове рішення. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237-244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Кочан В.М.

судді

Пасічник С.С.

Швець В.В.