ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2015 року м. Київ К/800/42256/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої судді: Калашнікової О.В.,

суддів: Васильченко Н.В.,

Єрьоміна А.В.

секретар судового засідання - Маджар О.

за участю

представника відповідача - Маковій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року у справі №826/20720/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтехнікамонтаж" до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про скасування постанови і зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газтехнікамонтаж" звернулось в суд з позовом до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, в якому просило, з урахуванням уточнення позовних вимог: скасувати постанову №3-0702/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 7 лютого 2013 року; зобов'язати відповідача прийняти рішення (винести постанову) про закриття справи щодо ТОВ "Газтехнікамонтаж".

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова відповідача є неправомірною, оскільки позивачем не було допущено порушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року, позовні вимоги задоволені частково. Визнана протиправною та скасована постанова інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області №3-0702/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 7 лютого 2013 року.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, на підставі звернення Ірпінського міського голови №01-16/175 від 15.01.2013 року, інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівельних робіт на об'єкті будівництва газопроводу середнього тиску в м. Ірпені, вул. Д. Попова, 8-го Березня та вул. Грибоєдова, Київської області, за наслідками якої складений Акт перевірки від 24.01.2013 року.

За результатами проведеної перевірки встановлено, що за вказаною адресою будівельні роботи виконує ТОВ "Газтехнікамонтаж". Робітники та будівельна техніка наявні, відповідальні особи відсутні. Документів, які надають право на виконання будівельних робіт з будівництва газопроводу середнього тиску до офісної будівлі за адресою: м. Ірпінь, вул. Грибоєдова, 2, Київська область, не надано, що є порушенням вимог статей 29, 31 та 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Виявлення зазначених порушень стало підставою для складення протоколу №1-Л-З-3001/102 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24 січня 2013 року та винесення постанови №3-0702/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.02.2013 року, якою на позивача накладене стягнення за вчинене правопорушення у вигляд штрафу у розмірі 103230,00 грн., передбачене абз. 3 п.4 ч.3 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Частково задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що відповідачем не надано достатніх доказів на підтвердження, викладених у акті перевірки обставин, а саме здійснення позивачем будівельних робіт з будівництва газопроводу, які зафіксовані на фотознімках, приєднаних до акту. Крім того, дії відповідача під час проведення перевірки, та винесення постанови про накладення штрафу, вчинені з порушенням чинного законодавства, та не відповідають вимогам, які регламентуються Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності постанови відповідача №3-0702/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 7 лютого 2013 року.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини другої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Таким чином, звернення Ірпінського міського голови №01-16/175 від 15 січня 2013 року про порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівельних робіт гр. ОСОБА_3 на об'єкті будівництва газопроводу середнього тиску в м. Ірпені, вул. Д. Попова, 8-го Березня та вул. Грибоєдова Київської області, є обґрунтованою підставою для проведення Інспекцією позапланової перевірки.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Пунктом 6 частини першої статті 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.

Згідно із пунктом 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Пунктом 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції та інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно з частиною четвертою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Також, посадові особи Інспекції мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до пункту 4 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244, підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис.

Пунктом 2 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244, встановлено, що справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Накладати штраф від імені інспекцій мають право керівник Держархбудінспекції та його заступники, керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступники.

Штрафи накладаються на юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - суб'єкт містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, складення протоколів про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, приписів про усунення цих порушень, а також винесення постанов про притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відноситься до повноважень посадових осіб Інспекції, у зв'язку з чим дії інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області щодо прийняття постанови №3-0702/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 7 лютого 2013 року, вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, колегія суддів зазначає що посилання судів на формальні порушення, що мали місце при проведенні позапланової перевірки, зокрема, перевищення строку її проведення, є неспроможними, оскільки вони жодним чином не вплинули на існування встановлених порушень вчинених позивачем у сфері містобудівної діяльності.

У відповідності до частини першої статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Як зазначено судами попередніх інстанцій, в даному випадку, об'єктом будівництва є газопровод середнього тиску в м. Ірпені, вул. Д.Попова, 8-го Березня та вул. Грибоєдова, Київської області.

За результатами проведеної перевірки відповідачем виявлена відсутність документів, які надають право на виконання будівельних робіт з будівництва газопроводу середнього тиску до офісної будівлі за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Грибоєдова, 2. встановлено, що за вказаною адресою будівельні роботи виконує ТОВ "Газтехнікамонтаж".

Разом із тим, колегія суддів не погоджується із висновками судів стосовно того, що відповідачем не надано доказів у підтвердження обставин викладених у Акті перевірки від 24.01.2013 року, оскільки такий висновок не підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Згідно з ч. 1 ст. 36 вказаного закону, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

П. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачена відповідальність, за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт.

Так, відповідно до змісту п. 4 ч. 2 ст. 2 вказаного закону, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Таким чином, постанова інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області №3-0702/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 7 лютого 2013 року є такою, що винесена відповідачем правомірно, при цьому колегія суддів зазначає, що справа переглядається в межах касаційної скарги.

Отже, з огляду на наведене колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин, але невірно застосували норми матеріального права до їх вирішення, що потягло за собою ухвалення незаконних рішеннь.

Відповідно до ст.229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Враховуючи наведене, відповідно п.4 ст.223 КАС України ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні із скасуванням в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області №3-0702/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 7 лютого 2013 року, з відмовою в задоволенні позову в цій частині. В решті постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року скасувати.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2014 року змінити, скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області №3-0702/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 7 лютого 2013 року, в задоволенні позову в цій частині відмовити. В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя

Судді: