Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2014 року м. Київ К/800/59756/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого судді суддів:Загороднього А.Ф., Білуги С.В., Заїки М.М., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 лютого 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області, третя особа - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про визнання протиправною відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області, третя особа - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про визнання протиправною відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області 12 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року, позову ОСОБА_4 задоволено. Визнано рішення колегіального органу з призначення пенсії Управління Пенсійного України в м. Кременчуці від 06 лютого 2012 року №105 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання протиправним. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці здійснити перерахунок довічного грошового утримання з 01 січня 2012 року до 01 січня 2013 року та до подальшої зміни суддівської винагороди працюючого на такій же посаді судді з врахуванням стажу його роботи, що дає право на відставку та на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 84 відсотка заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання та з врахуванням довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, наданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України Полтавській області за від 19 січня 2012 року № 143, від 02 жовтня 2012 року № 194, від 05 грудня 2012 року № 2450.

Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами було встановлено, що з травня 1997 року по квітень 2008 року ОСОБА_4 працював суддею Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області. Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про звільнення суддів» від 20 березня 2008 року №242-УІ, ОСОБА_4 звільнено у відставку з посади судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області.

Позивач отримує довічне щомісячне грошове утримання судді у відставці, що призначено позивачу на підставі Закону України «Про статус суддів» в редакції від 15 грудня 1992 року.

У січні 2012 році позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області з вимогою про перерахунок з 01 січня 2012 року щомісячного грошового утримання у зв'язку із змінами суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області від 6 лютого 2012 року №105, відмовлено у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання та повідомлено, що розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці визначено статтею 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». У зазначеній статті не передбачено можливості перерахунку довічного грошового утримання, у зв'язку з підвищенням заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді.

Відповідно до частини третьої статті 138 Закону України від 7 липня 2010 року №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» який набрав законної сили з 30 липня 2010 року, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Аналогічне правило було закріплене у частині четвертій статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року №2862-XII «Про статус суддів» (в редакції Закону України від 24.02.1994 року №4015-XII), яке діяло на час роботи позивача на посаді судді.

Із зазначених норм законів йому нараховане та виплачувалося довічне грошове утримання.

Проте, Законом України від 8 липня 2011 року №3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011 року, частини третю та п'яту статті 138 Закону України ««Про судоустрій і статус суддів»» викладено в новій редакції, відповідно до яких щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.

Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

За Рішенням Конституційного Суду України №3-рп/2013 від 3 червня 2013 року частина третя, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» не підлягають застосуванню, як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Аналіз вище згаданих норм Законів та рішення Конституційного Суду України, дає підстави до висновку, що до 01 жовтня 2011 року довічне грошове утримання судді у відставці визначалося у розмірах, передбачених частиною третьою статті 138 у редакції Закону України «Про судоустрій і статус суддів». З 01 жовтня 2011 року до 03 червня 2013 року розмір зазначених виплат визначався правилами статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Предметом цього спору є перерахунок довічного грошового утримання судді з 1 січня 2012 року по 01 січня 2013 року.

З урахуванням наведеного, суди попередніх інстанцій прийшли до помилкового висновку, що з 01 січня 2012 року позивач має право на нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 84% від суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді.

При вирішенні питання колізії правових норм, які мають однакову юридичну силу, слід виходити з принципу дії закону у часі, відповідно до якого втрата юридичної сили акта (чи певної його норми) пов'язується, зокрема, з прийняттям нового акта, що встановлює інші правила, ніж були встановлені попереднім актом.

За правилами частини п'ятої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір щомісячного грошового утримання судді у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Саме ця норма Закону діяла на час виникнення спірних правовідносин та постановлення судових рішень, тому суди прийшли до переконливого висновку, що максимальний розмір довічного грошового утримання позивача з 01 січня 2012 року повинен не перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Виходячи з положень Законі України «Про судоустрій і статус суддів», та «;Про державну службу», розмір щомісячного грошового утримання судді у відставці і розмір пенсії колишнього державного службовця залежать від суми грошового утримання діючого судді (заробітної плати працюючого на відповідній посаді державного службовця), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,та виходячи з принципу єдності статусу суддів, у разі підвищення розміру грошового утримання діючого судді має здійснюватись перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Так, відповідно частини першої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінкам - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу» , або за його вибором помісячне довічне грошове утримання.

В силу частини першої статті 37, статті 37-1 Закону України «Про державну служу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. У разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Таким чином суддя у відставці має право на перерахунок довічного горового утримання у випадку зміни розміру суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді.

Конституційний Суд України в Рішенні №3-рп/2013 від 3 червня 2013 року зазначає, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення: суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу суддів у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх:компетентності і неупередженості.

Статтею 225 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині. При цьому, за правилами пункту 4 частини 1 статті 223 цього Кодексу у випадку зміни рішення суду першої інстанції, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

постановила:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року скасувати.

Постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області 12 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області, третя особа - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про визнання протиправною відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та зобов'язання вчинити певні дії - змінити.

Виклавши абзац 3 резолютивної частини постанови Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області 12 лютого 2013 року в наступній редакції:

«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області провести нарахування і виплату ОСОБА_4 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 80% заробітної плати судді місцевого суду, що працює на відповідній посаді з 01 січня 2012 року по 01 січня 2013 року з урахуванням вимог частини п'ятої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

В іншій частині постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області 12 лютого 2013 року - залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: А.Ф. Загородній С.В. Білуга М.М. Заїка