Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" липня 2015 р. м. Київ К/800/38900/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Бутенка В.І. (головуючий),

Кобилянського М.Г.,

Рецебуринського Ю.Й.,

секретар судового засідання Крапивка Л.А.,

за участю представника відповідача Казанецької М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Державної митної служби ( далі - ДМС України), Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2012 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив скасувати наказ ДМС України від 16.03.2012 року №530-к «Про припинення перебування на державній службі», яким за порушення Присяги державних службовців припинено перебування позивача на державній службі в митних органах України, поновити на посаді інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Смільниця» Львівської митниці та стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 3 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів і задовольнити позов.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач знаходився на службі в митних органах з 05.08.1997 року і цього ж дня ним прийнято Присягу державного службовця.

Наказом від 16.03.2012 року № 530-к було припинено перебування позивача на державній службі за порушення Присяги державних службовців, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу».

Підставою для видання зазначеного наказу стало подання Львівської митниці та Закон України «Про державну службу».

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, позивач несумлінно виконував свої службові обов'язки, порушив вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів. За наявності наведених порушень службових обов'язків, ОСОБА_5, на думку судів попередніх інстанцій, обґрунтовано звільнено за порушення Присяги, відповідно до пункту 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-ХІІ.

Колегія суддів з цим не погоджується, оскільки суди дійшли такого висновку з порушенням норм матеріального права. Відповідно до статті 413 Митного кодексу України (який був чинний на час виникнення спірних відносин; далі - МК) посадові особи митної служби України, вперше прийняті на службу до митних органів, приймають Присягу.

Пунктом 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII передбачено, що державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої у статті 17 цього Закону.

Зі змісту Присяги, тест якої наведено у ч.2 ст. 17 Закону № 3723-XIІ, вбачається, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв'язку з цим, як порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Таким чином, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення може бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) норм, а дисциплінарне правопорушення пов'язується лише з порушенням правових вимог щодо проходження публічної служби.

Статтею 14 Закону № 3723-XII визначено, що за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення (частина перша). До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність і затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду (частина друга).

Регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів митного контролю, здійснюється згідно з цим Законом, якщо інше не передбачено законами України( ч.2 ст. 9 Закону № 3723-XII).

У відповідності зі статтею 408 МК правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом і лише в частині, що ним не регулюється, - Законом № 3723-XII.

Згідно частини другої статті 410 зазначеного Кодексу у митній службі України діє Статут, який затверджується законом.

В абзаці першому преамбули Статуту зазначено, що цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень.

При цьому, в абзаці другому преамбули Статуту зазначено, що регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону № 3723-XII.

Порушення службової дисципліни - це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема, невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.( ст. 21 Статуту)

Статтею 22 Статуту передбачень, що до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать: 1) порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; 2) порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України.

З метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування.( ст. 31 Статуту).

Наказом Державної митної служби України від 13 серпня 2010 року № 918 затверджено Інструкцію про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України (далі - Інструкція). Пунктом 1.1 Інструкції визначено приводи, підстави, мета, порядок призначення і проведення службового розслідування, прийняття за ним рішень, виконання цих рішень, формування матеріалів службового розслідування у справі, а також права та обов'язки посадових осіб митної служби України під час їх проведення.

Відповідно до абз. 9 п. 1.2 Інструкції службове розслідування - це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї Інструкції з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчинення посадовою особою дисциплінарного або іншого правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли його вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з'ясування під час проведення таких заходів. За пунктом 1.4 Інструкції з'ясування обставин порушення трудової дисципліни посадовими особами митної служби здійснюється відповідно до вимог Кодексу законів про працю України, Закону № 3723-XII, Статуту та правил внутрішнього трудового розпорядку митного органу.

Системний аналіз спеціальних і загальних норм, наведених у статті 21, частині першій статті 22, статті 31 Статуту, статтях 14, 17, 30 Закону № 3723-XII, свідчить, що за вчинення посадовими особами митної служби України порушень службової дисципліни, дисциплінарних правопорушень допускається застосування дисциплінарних стягнень, визначених у частині другій статті 22 Статуту, частині другій статті 9 Закону № 3723-XII, найбільш суворим з яких є звільнення. У пункті 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII визначено не окремий вид відповідальності державних службовців за порушення Присяги, а спеціальну підставу для припинення державної служби. Саме ж припинення державної служби відбувається у формі звільнення.

З огляду на викладене порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення може бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби. Таким чином, припинення державної служби у зв'язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність державних службовців може бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення державним службовцем достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушення.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності повинен бути не меншим, ніж під час звільнення з митного органу за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарна відповідальність посадових осіб митної служби України врегульована спеціальним законодавством, у тому числі й нормами Статуту. Норми Закону № 3723-XII можуть застосовуватися щодо посадових осіб митної служби України у тій частині, що не врегульована спеціальним митним законодавством. Оскільки припинення державної служби на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII є крайнім заходом відповідальності державного службовця за порушення службової дисципліни, який входить за межі дисциплінарної відповідальності, то неможливість застосування до посадової особи митної служби України дисциплінарних стягнень аж до звільнення з митного органу має бути мотивовано.

Передумовою такого звільнення є ретельне службове розслідування, порядок проведення якого регулюється Інструкцією. При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення може бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з митного органу, які є санкціями різних рівнів відповідальності й не можуть застосовуватися як альтернативні. Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Оскільки у спірних правовідносинах відповідач безпідставно кваліфікував порушення позивачем службової дисципліни як порушення Присяги, чим позбавив права на належний захист своїх законних прав та інтересів, колегія суддів приходить до висновку про протиправність рішення відповідача про припинення перебування позивача на державній службі та необхідність скасувати це рішення.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на те, що в частині позовних вимог ОСОБА_5 про поновлення його на роботі суди попередніх інстанцій повно та правильного встановили обставини справи, але порушили норми матеріального права, внаслідок чого ухвалили незаконні рішення, то прийняті цими судами рішення підлягають скасуванню, з постановленням в даній частині нового рішення про задоволення позовних вимог.

В частині позовних вимог ОСОБА_5 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу обставини справи судами попередніх інстанцій не встановлювалися та не досліджувалися, а тому справа в цій частині підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 січня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2013 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити частково.

Скасувати наказ Державної митної служби України № 530-к від 16 травня 2012 року про припинення перебування ОСОБА_5 на державній службі в митних органах України.

Поновити ОСОБА_5 на посаді інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Смільниця» Львівської митниці з 16 травня 2012 року .

В частині позовних вимог ОСОБА_5 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

С у д д і : В.І. Бутенко

М.Г. Кобилянський

Ю.Й. Рецебуринський