Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" березня 2014 р. м. Київ К/9991/74095/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого судді суддів:Загороднього А.Ф., Білуги С.В., Гаманка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24 квітня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосії Автономної Республіки Крим, Управління державного казначейства у м. Феодосії Автономної Республіки Крим, третя особа - Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, про стягнення примусово сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосії Автономної Республіки Крим, Управління державного казначейства у м. Феодосії Автономної Республіки Крим, третя особа - Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, про стягнення примусово сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційні скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно договору №114015-1717/12 від 16 грудня 2011 року позивач придбав у ПАТ «Таврія-Авто» легковий автомобіль KIA Sportage 1.7D, 2011 року випуску, вартістю 212800, 00грн., в тому числі ПДВ 35466, 67грн.

06 грудня 2011 року позивачем був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні легкового автомобіля в розмірі 3% у сумі 5320,00 грн., що підтверджується квитанцією №24160М0025

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що сплачена позивачем сума збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі легкового автомобіля не є помилково сплаченою та не підлягає поверненню.

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не може, з огляду на наступне.

Пунктом 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено вичерпний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Натомість, відповідно до пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року №1740, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на такі автомобілі, зокрема, шляхом їх купівлі, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).

Отже, на час виникнення спору положення Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій суперечили вимогам Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» у частині регулювання правовідносин зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 01 листопада 1996 року №9 (пункт 5), зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

З огляду на викладене, та виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при вирішенні цього спору пріоритетними є норми Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи, що Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено сплату збору при придбанні автомобіля, а сплата даного збору передбачена лише при його відчуженні, суд касаційної інстанції приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 5320, 00грн. з операції купівлі легкового автомобіля та стягнення з Державного бюджету через Управління державного казначейства у м. Феодосії Автономної Республіки Крим на його користь суми помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Аналогічна правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду України від 26 лютого 2013 року у справі №21-29а13.

Статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

Таким чином, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 108 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

З огляду на викладене та враховуючи, що судами повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, але неправильно застосовані норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалені у цій справі судові рішення підлягають скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24 квітня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосії Автономної Республіки Крим, Управління державного казначейства у м. Феодосії Автономної Республіки Крим, третя особа - Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, про стягнення примусово сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування - задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_4 через Управління державного казначейства у м. Феодосії Автономної Республіки Крим безпідставно сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 5320,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 108грн.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: А.Ф. Загородній С.В. Білуга О.І. Гаманко