Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2015 року м. Київ К/800/48285/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого:Штульман І.В. (доповідач), суддів:Бутенка В.І., Олексієнка М.М., -

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання нарахувати і сплатити щомісячне підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2014 рік, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області на постанову Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 липня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2014 року, -

в с т а н о в и в :

У червні 2014 року ОСОБА_4 звернувся в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання відповідача провести нарахування і виплату підвищення до пенсії, встановленого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV (далі - Закон № 2195-ІV), в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2014 року.

Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2014 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області провести ОСОБА_4 нарахування і виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 1 січня 2014 року по 29 липня 2014 року з відрахуванням фактично проведених виплат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.

У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно частин 1, 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області та отримує пенсію за віком.

Відповідно до статті 6 Закону № 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Статтею 7 цього Закону визначено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16 січня 2014 року № 719-VIІ на час розгляду справи судом першої інстанції не було встановлено будь-яких обмежень щодо застосування статті 6 Закону № 2195-IV.

Таким чином, задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив з того, що з 1 січня 2014 року дітям війни підвищення до пенсії має здійснюватися в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.

При цьому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку в частині зазначення кінцевої дати, до якої суб'єкт владних повноважень має здійснювати перерахунок пенсійних виплат.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-ІV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону № 1058-IV непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Отже, пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі.

Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати.

Отже, вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі дітям війни, суди, у разі відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не мають підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.

Станом на дату ухвалення рішення судом першої інстанції будь-яких змін у законодавстві щодо нарахування та виплати дітям війни підвищення до пенсії не відбулося, а тому підстав обмежувати виплати конкретною датою не було.

На зазначені порушення суд апеляційної інстанції уваги не звернув та не виправив їх.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право змінити судове рішення суду першої інстанції, скасувавши судове рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області - задовольнити частково.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2014 року - скасувати.

Постанову Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 липня 2014 року - змінити, в абзаці другому резолютивної частини постанови слова та цифри «по 29 липня 2014 року» - виключити. В іншій частині постанову Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 липня 2014 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Штульман І.В.

Судді: Бутенко В.І.

Олексієнко М.М.