Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" березня 2015 р. м. Київ К/800/65762/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., при секретарі судового засідання Міщенко Ю.М.,

розглянувши у відритому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013 року

у справі № 802/3927/13-а

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4

до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року у справі № 802/3927/13-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області від 19.08.2013 року № 0021541701, № 0021551701. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 500, 26 грн. шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

В судовому засіданні представник відповідача касаційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Представник позивача проти касаційної скарги заперечував та просив у її задоволенні відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, відповідачем складено акт від 05.08.2013 року № 105/1721/НОМЕР_3, яким встановлено порушення п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, завищено валові витрати та у відповідності п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України донараховано податок з доходів фізичних осіб - від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся в сумі 13 020, 00 грн.; п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся на загальну суму 33 750, 00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.08.2013 року № 0021541701, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 33 751, 00 грн., № 0021551701, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 16 275, 00 грн.

Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу щодо нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ФГ «Дана Плюс».

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку щодо протиправності прийнятих податкових повідомлень-рішень, оскільки судовими рішеннями у справі № 2а/0270/2897/11, які набрали законної сили, встановлено факт реальності господарських операцій між позивачем та ФГ «Дана Плюс» щодо придбання соняшника.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.

Судами попередніх інстанції встановлено, що податковим органом в акті перевірки зазначено про включення позивачем до податкового кредиту січня 2011 року суму податку на додану вартість у розмірі 33 750, 00 грн. відповідно податкової накладної № 87 від 08.12.2010 року, отриманої від ФГ «Дана Плюс».

Так, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.07.2011 року у справі № 2а/0270/2897/11, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 року, позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Вінниці задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці від 12.04.2011 року № 000841721 та № 000851721.

Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 12.04.2011 року № 000841721 та № 000851721 став висновок податкового органу, викладений в акті перевірки від 04.04.2011 року № 1204/1721/НОМЕР_3, про порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, у зв'язку з неправомірним формуванням податкового кредиту на підставі податкових накладних, зокрема, по податковій накладній №87 від 08.12.2010 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2014 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці залишено без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21.07.2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 року у справі № 2а/0270/2897/11 - без змін.

Судовими рішеннями у справі № 2а/0270/2897/11, що набрали законної сили, надано оцінку податковій накладній № 87 від 08.12.2010 року та встановлено, що висновок податкового органу щодо нікчемності правочинів з ФГ «Дана Плюс» є необґрунтованим, оскільки позивачем надано первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Згідно з частиною першою ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Посилання податкового органу на вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 06.09.2012 року у справі №202/1692/12, яким ОСОБА_5 (директор ФГ «Дана плюс») визнано винною у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України, не спростовують реальність господарських операцій, оскільки спірні фінансово-господарські правовідносини між позивачем та даним контрагентом не були предметом дослідження у відповідній кримінальній справі, і яка, зокрема, пов'язана з обчисленням і сплатою податків ФГ «Дана плюс» до періоду, за який проведено перевірку позивача у даній справі.

Тому зазначений вирок суду у кримінальному провадженні, враховуючи частину четверту статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, не є обов'язковим для адміністративного суду у цій справі, оскільки не стосується правових наслідків дій суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо протиправного прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень.

Разом з тим, згідно зі ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України в резолютивній частині постанови зазначається, зокрема, про розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Абзацом 3 пункту 26 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету.

Проте, судом першої інстанції зазначені вище правові норми не враховано та стягнуто з Державного бюджету України на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 500, 26 грн. шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Апеляційним адміністративним судом зазначену помилку не усунуто.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судові рішення в частині розподілу судових витрат підлягають скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про стягнення на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 500, 26 грн. з Державного бюджету України.

Отже, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013 року у справі № 802/3927/13-а скасувати в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 500, 26 грн. шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

В цій частині прийняти нову постанову.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 500, 26 грн.

В іншій частині постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013 року у справі № 802/3927/13-а залишити в силі.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук