Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" серпня 2015 р. м. Київ К/800/8113/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Кочана В.М., Олексієнка М.М.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, який також діє в інтересах малолітнього ОСОБА_6, до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 грудня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2015 року,

встановив:

У грудні 2014 року подружжя ОСОБА_5 у власних інтересах та в інтересах своєї малолітньої дитини звернулися з позовом до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області (далі - УПСЗН Костянтинівської міської ради) про визнання неправомірними дій щодо відмови у видачі довідок про взяття на облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції, і призначенні грошової адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 505 "Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", зобов'язання видати відповідні довідки і призначити грошову допомогу.

Позов обґрунтували тим, що їхня родина проживала у м. Авдіївці Донецької області, але у зв'язку із проведенням у місті антитерористичної операції та страхом за власне життя, вони з 3 жовтня 2014 року були вимушені залишити місце свого проживання та переїхати у м. Костянтинівку Донецької області. Відмову відповідача, висловлену у листах від 03.12.2014 р., у взятті їх на облік як осіб, які переміщуються з району проведення антитерористичної операції, і як наслідок - у призначенні грошової допомоги, вважали неправомірною, оскільки відсутність м. Авдіївки у розпорядженні Уряду від 07.11.2014 р. № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження" не свідчить про те, що в цьому місті не проводиться антитерористична операція.

Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивачі, посилаючись на порушення судами норм матеріального права і невідповідність зроблених ними висновків обставинам справи, просять скасувати судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що місцем постійного проживання сім'ї ОСОБА_5 є м. Авдіївка Донецької області.

У зв'язку із проведенням антитерористичної операції позивачі 3 жовтня 2014 року залишили місце свого проживання та переїхали до м. Костянтинівки Донецької області, де проживають по АДРЕСА_1. Вказані обставини відповідачем не оспорюються.

3 грудня 2014 року ОСОБА_4 і ОСОБА_5 звернулись до УПСЗН Костянтинівської міської ради із заявами про взяття їх на облік як осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.

Листами від 03.12.2014 р. № 01-20-6550-09 і № 01-20-6551-09 відповідач відмовив у видачі відповідних довідок з посиланням на розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження", згідно з яким м. Авдіївка є територією, підконтрольною державній владі.

Механізм видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції (далі - довідка), та надання цим особами щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, врегульований Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 509 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 509), та Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 505 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 505)..

Згідно з пунктом 1 Порядку № 509 довідка є документом, який видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції (далі - особа, яка переміщується).

За приписами пункту 2 Порядку № 509 для отримання довідки особа, яка переміщується, звертається із заявою встановленої форми до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад (далі - уповноважені органи).

Підстави для відмови у видачі довідки наведені в пункті 8 Порядку № 509 і ними є: відсутність обставин, що спричинили переміщення особи з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції; втрата або викрадення документів, що посвідчують особу, яка переміщується, та підтверджують громадянство України, до їх відновлення.

Щомісячна адресна допомога надається особам, які переміщуються, після взяття їх на облік та отримання довідок про взяття на облік в уповноважених органах. Грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю (пункти 2, 3, 5 Порядку № 505).

Статтею 1 Закону України від 02.09.2014 р. № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Пунктом 5 статті 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення, та у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції прийняти остаточний перелік.

На виконання вимог Закону розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053-р затверджений Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого віднесено і м. Авдіївку (Авдіївську міську раду) Донецької області.

Проте дію цього розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. № 1079-р., в якому не зазначено підстави його прийняття, та до цього часу не відновлено.

У зв'язку з цим та враховуючи відсутність м. Авдіївки в затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085-р Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

З висновком судів погодитись не можна, оскільки м. Авдіївка з 30.10.2014 р. по 05.11.2014 р., тобто в період переміщення позивачів до м. Костянтинівки, входила в Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. При цьому відсутність з 05.11.2014 р. на рівні підзаконного нормативного акту механізму реалізації прав та свобод громадян, закріплених у законі, не може бути підставою для відмови у їх захисті.

Необґрунтованими є також посилання відповідача і судів на розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085-р, оскільки взяття на облік і надання грошової допомоги відповідній категорії осіб пов'язано з їх переміщенням з району проведення антитерористичної операції, що не є тотожним території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. В цьому розпорядженні теж не вказано, на виконання якої норми права його прийнято.

Слід також зазначити, що постановами Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 р. № 257 і від 15.04.2015 р. № 264 внесено зміни до постанов від 01.10.2014 р. № 509 і № 505 шляхом заміни слів "та районів проведення антитерористичної операції" словами "районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення"

Розпорядженням Уряду від 05.05.2015 р. № 428-р внесено зміни до розпорядження від 07.11.2014 р. № 1085 і включено м. Авдіївку Донецької області до Переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. Фактично такий же статус м. Авдіївка мала і на момент переміщення позивачів.

За наведених обставин у їх сукупності колегія суддів вважає необґрунтованою відмову відповідача у взятті родини позивачів на облік як осіб, які переміщуються.

Однак, що стосується вимоги про призначення грошової допомоги, то відсутні підстави для її задоволення, оскільки з листів відповідача від 03.12.2014 р. не видно, що позивачі звертались до Управління з таким питанням.

З огляду на викладене та виходячи з приписів статей 224 і 229 КАС України, рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у взятті позивачів на облік як осіб, які переміщуються, та зобов'язання поставити їх на облік підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в цій частині, а в решті судові рішення підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 і ОСОБА_5 задовольнити частково.

Скасувати постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 грудня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2015 року про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області та зобов'язання взяти на облік ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 як осіб, які переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області щодо відмови у взятті на облік ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 як осіб, які переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області з 3 грудня 2014 року взяти на облік ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 як осіб, які переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції.

В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Кочан В.М. Олексієнко М.М.