ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2017 року м. Київ К/800/2243/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),суддівЗаїки М.М., Черпака Ю.К.,

секретар судового засідання Малина Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року

за заявою ОСОБА_4 про перегляд постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_4 до голови Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області Бериславського Володимира Миколайовича, Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій, скасування розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області від 10 вересня 2012 року №110-к «Про звільненя ОСОБА_4» за пунктом 1 частини першої статті 41 Кодексу Законів про працю України, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Постановою Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 грудня 2013 року в позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову про часткове задоволення позовних вимог. Визнано протиправними дії голови Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області Бериславського В.М. щодо видання розпорядження від 10 вересня 2012 року №110-к та скасовано розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області від 10 вересня 2012 року №110-к «Про звільнення ОСОБА_4». В задоволенні решти позову відмовлено.

12 вересня 2014 року позивач звернувся із заявою про перегляд постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року за нововиявленими обставинами. В обґрунтування заяви зазначив, що рішення суду апеляційної інстанції у іншій справі № 821/629/13-а за позовом ОСОБА_4 до Чаплинської РДА Херсонської області, голови Чаплинської РДА Херсонської області про визнання незаконним і скасування розпорядження від 09 вересня 2009 року № 316, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, на підставі якої йому відмовлено у задоволенні решти позовних вимог у цій справі, скасоване ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 серпня 2014 року та залишено в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2013 року. Посилаючись на те, що вказаним рішенням суду першої інстанції його позов задоволено, просив суд переглянути постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року за нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Справа неодноразово розглядалась судами.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року заяву ОСОБА_4 про перегляд постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами задоволено частково. Скасовано постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_4 до Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області, голови Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області Бериславського В.М. про поновлення позивача на раніше займаній посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди та прийнято в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову. Поновлено ОСОБА_4 на посаді начальника відділу освіти Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області з 10 вересня 2012 року. Стягнуто з Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 березня 2013 року по 24 грудня 2015 року у розмірі 76181,82 грн та відшкодувати 6000,00 моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права. Вказує, що апеляційний суд не дав належної правової оцінки судовим рішенням у справах № 821/629/13-а та № 2а-4139/11/2170, в яких встановлені окремі факти щодо діяльності позивача на посаді начальника освіти Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області. Крім того, відділ освіти райдержадміністрації, керівником якого працював ОСОБА_4, припинено (ліквідовано) без правонаступництва. Тому, на думку відповідача, середній заробіток за час вимушеного прогулу слід виплатити з 23 березня по 13 квітня 2013 року, виходячи з розрахунку середньоденного заробітку у розмірі 111,54 грн. При цьому, в оскаржуваному судовому рішенні не наведені мотиви, що підтверджують факти заподіяння позивачу моральної шкоди та не обґрунтована сума компенсації за моральні страждання.

ОСОБА_4 у запереченнях на касаційну скаргу посилається на те, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, судом правильно встановлені факти, досліджені докази та наведені обґрунтовані висновки. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Частиною першою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами визначений частиною 2 цієї норми, згідно з пунктом 4 якої, підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути.

За правилами частин першої та четвертої статті 72 КАС України обставину, встановлену судовим рішенням, що набрало законної сили, не потрібно доводити при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі сторони чи особа, щодо якої встановлено обставину. Така обставина при розгляді іншої справи вважається встановленою на підставі преюдиційного судового рішення.

Однак, якщо таке рішення буде скасоване, наприклад, у касаційному порядку, тоді з'явиться підстава для перегляду ухваленого на його основі судового рішення, тобто з урахуванням відповідної обставини, встановленої преюдиційним рішенням.

Вирішуючи спір у лютому 2014 року, Одеський апеляційний адміністративний суд визнав протиправним і скасував розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області від 10 вересня 2012 року №110-к «Про звільнення ОСОБА_4», проте відмовив у задоволенні іншої частини позовних вимог, зокрема, у поновленні на посаді, оскільки за рішенням апеляційного суду, ухваленого у іншій справі № 821/629/13-а позивач звільнений з цієї посади з вересня 2010 року.

Переглядаючи судове рішення за нововиявленими обставинами, апеляційний суд виходив з того, що позивача слід поновити на посаді начальника відділу освіти Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області з 10 вересня 2012 року, оскільки Виший адміністративний суд України, переглядаючи судові рішення у справі № 821/629/13-а, залишив в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2013 року якою ОСОБА_4 поновлено на посаді.

Разом з тим, із резолютивної частини постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2013 року (справа № 821/629/13-а) видно, що ОСОБА_4, зокрема, поновлено на посаді начальника відділу освіти Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області з 27 вересня 2010 року.

Отже, звільненню позивача 10 вересня 2012 року передувало звільнення 27 вересня 2010 року, яке позивач також оскаржував у іншій справі № 821/629/13-а.

Враховуючи те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 серпня 2014 року залишено без постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2013 року, якою позивача вже поновлено на посаді, останній мав вимагати виконання цього рішення, в тому числі примусового, а відповідач був зобов'язаний поновити його на попередній посаді.

Таким чином, за наявності такого рішення, переглядаючи у грудні 2014 року постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про необхідність поновити позивача на посаді, оскільки з серпня 2014 року судовим рішенням у справі у справі № 821/629/13-а ОСОБА_4 вже поновлено на цій посаді і для захисту його прав було достатньо скасувати розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області від 10 вересня 2012 року №110-к «Про звільнення ОСОБА_4».

За таких обставин, рішення апеляційного суду в частині поновлення позивача на посаді підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Що стосується позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів зазначає наступне.

У випадках стягнення середньої заробітної плати (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу, судом має бути визначений період вимушеного прогулу, останнім днем якого завжди є день ухвалення постанови суду як акту правосуддя, з яким відбулося врегулювання публічно-правового спору, про який зазначено в адміністративному позові, і вирішено завдання адміністративного судочинства.

Як видно із матеріалів справи, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2013 року у справі № 821/629/13-а позивача поновлено на посаді. Ці обставини є підставою для відмови у повторному поновленні на посаді.

Враховуючи те, що за вказаним рішенням ОСОБА_4 підлягав поновленню на посаді з 27 вересня 2010 року і підстави для його повторного поновлення у лютому 2014 року були відсутні, період вимушеного прогулу завершується датою винесення Одеським апеляційним адміністративним судом постанови від 27 лютого 2014 року, якою визнано неправомірною та скасовано розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області від 10 вересня 2012 року №110-к «Про звільненя ОСОБА_4».

Разом з тим, визначаючи період вимушеного прогулу, за який слід відшкодувати середній заробіток, апеляційний суд правильно встановив, що цей період розпочався з 23 березня 2013 року, проте помилково визначив його кінцеву дату. Вказане впливає на правильність обчислення розміру суми, що підлягає стягненню на користь позивача.

Водночас, скасовуючи попереднє судове рішення та направляючи справу на новий розгляд в частині відшкодування моральної шкоди, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 08 жовтня 2015 року, зокрема, зазначив, що суд апеляційної інстанції у своєму рішенні не вказав, у чому саме вона полягає, не зазначив обставини, що свідчать про заподіяння ОСОБА_4 моральних страждань та наявність причинного зв'язку між понесеними позивачем втратами немайнового характеру і протиправними діями органу влади.

Частиною п'ятою статті 227 КАС України встановлено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Проте, в порушення норм частини п'ятої статті 227 КАС України, вирішуючи спір в цій частині позову, апеляційний суд обмежився аналізом норм законодавства і не навів у чому полягають втрати немайнового характеру ОСОБА_4, не зазначив конкретних обставин заподіяння йому моральної шкоди, не навів мотивів, за яких визначено розмір відшкодування понесеними позивачем втратами немайнового характеру.

Отже, рішення апеляційного суду в цій частині позовних вимог не ґрунтується на повно і всебічно з'ясованих обставинах справи.

На підставі статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи (частина друга статті 227 КАС України).

Враховуючи наведене, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про поновлення на посаді та відшкодування моральної шкоди, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в позові, а в частині стягнення середнього заробітку справу слід направити до суду апеляційної інстанції на новий апеляційний розгляд.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року скасувати в частині вимог щодо поновлення ОСОБА_4 на посаді начальника відділу освіти Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області з 10 вересня 2012 року, ухваливши нове рішення про відмову в позові.

В частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Головчук Судді М.М. Заїка Ю.К. Черпак