Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" листопада 2015 р. м. Київ К/800/6832/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: судді Мороза В.Ф.

Суддів: Логвиненко А.О.

Донець О.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотеко" до Державної екологічної інспекції в Львівській області про скасування припису,

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СОТЕКО» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції в Львівській області про визнання протиправним та скасування припису від 30.03.2012 р. №419/02/460.

Позов мотивовано тим, що Інспекція, виносячи оскаржуваний припис діяла не на підставі закону та не у відповідності до наданих їй повноважень, оскільки не мала підстав для проведення перевірки.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції у Львівській області від 30.03.2012 року №419/02/460.

Рішення судів мотивовано тим, що перевірки повинні проводитись один раз на три роки, оскільки підприємство має незначний ступінь ризику. З моменту попередньої планової перевірки не минуло трьох років, з огляду на що у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки. Крім того, перевірка підприємства проведена протягом одного дня.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, інспекція звернулась з касаційною скаргою у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення судів скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією проведено планову перевірку позивача на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства з 27.03.2012 р. по 30.03.2012 р., за результатами якої складено акт №419/02/460 від 27.03.2012 р. - 30.03.2012 р. На підставі зазначеного акту 30.03.2012 р. відповідачем видано припис №419/02/460 щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, яким ТОВ «СОТЕКО» зобов'язано: розробити план організаційно-технічних заходів з усунення виявлених недоліків. Копію наказу та плану організаційно-технічних заходів надати до Державної екологічної інспекції в Львівській області; не допускати самовільне випалювання рослинності або її залишків; провести роботи з ремонту водо лічильників та проводити облік кількості використаної води в журналі встановленого зразка; розробити паспорта на існуючі установки очистки газу та зареєструвати їх в Держекоінспекції у Львівській області; провести роботи, пов'язані з взяттям підприємства на державний облік в галузі охорони атмосферного повітря; отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (прісними підземними водами); вести журнали первинного та поточного обліку поводження з відходами; дотримуватись інших вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до п.п. 6.4, 6.7 п. 6 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04 листопада 2011 року № 429 Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження, перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (дозволи, ліцензії, сертифікати, висновки, рішення, ліміти, квоти, погодження, свідоцтва).

Перевірка відповідачем проведена на підставі наказу на її проведення та згідно направлення у запланований період, а саме з 27.03.2012 р. по 30.03.2012 р. Водночас судами попередніх інстанцій не спростовано твердження Інспекції про те, що при попередній перевірці, а саме 16 березня 2011 року позивача віднесено до групи з високим ступенем ризику, тоді як відповідно до Критеріїв розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища та періодичність здійснення заходів державного нагляду (контролю), затверджених постановою КМУ від 19.03.2008 р. № 212 планові заходи державного нагляду суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику проводяться раз на рік. Крім того наведені судами доводи не спростовують самого факту допущених позивачем порушень вимог природоохоронного законодавства, про усунення яких було винесено оскаржуваний припис. Посилання судів на проведення перевірки протягом одного дня не має правового значення, оскільки не є порушенням вимог законодавства.

Отже задоволення позову про скасування припису з визначених судами підстав є необґрунтованим.

Оскільки обставини у справі встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, судова колегія вбачає підстави для скасування оскаржуваних рішень та прийняття нового про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,

постановила :

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року скасувати.

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.Ф. Мороз

А.О. Логвиненко

О.Є Донець