Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" серпня 2015 р. м. Київ К/800/2695/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області, треті особи - Сумська районна державна адміністрація, про зобов'язання вчинити дії, -ВСТАНОВИЛА:ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області, треті особи - Сумська районна державна адміністрація, в якому просила: визнати дії відповідача щодо відмови присвоїти поштову адресу дачному будинку, що знаходиться на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області, протиправними; зобов'язати відповідача присвоїти поштову адресу дачному будинку, що знаходиться на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області..

Постановою Сумського районного суду Сумської області від 26 вересня 2013 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано дії Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області щодо відмови присвоїти поштову адресу дачному будинку, що знаходиться на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області протиправними. Зобов'язано Косівщинську сільську раду Сумського району Сумської області присвоїти поштову адресу дачному будинку, що знаходиться на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року скасовано постанову Сумського районного суду Сумської області від 26 вересня 2013 року та прийнято нову про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись із оскаржуваними судовими рішеннями, ОСОБА_4 звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуальною права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на території земельної ділянки, що знаходиться в межах Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області, площею 0,1000 га, яка належить ОСОБА_4 на праві власності та площею 0,1500 га, яка належить позивачці на праві користування на підставі укладених договорів встановлення суперфіція, розміщено дачний будинок, у відповідності до цільового призначення - індивідуального дачного будівництва.

29.04.2013 року позивачка звернулась до голови Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області із заявою про присвоєння поштової адреси дачному будинку, що знаходиться на території Косівщинської сільської ради, у відповідь на яку листом від 27.05.2013 року №296 Косівщинською сільською радою шостого скликання Сумського району Сумської області повідомлено про неможливість задоволення вимог вказаної заяви у зв'язку з тим, що дачний будинок розташований на земельній ділянці за межами с. Косівщина.

11.07.2013 року позивач звернулась до Сумської районної державної адміністрації із заявою про присвоєння поштової адреси дачному будинку, що знаходиться на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області.

19.07.2013 року у відповідь на дану заяву головою Сумської районної державної адміністрації Сумської області запропоновано позивачу звернутись для вирішення даного питання до Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області.

У зв`язку з тим, що відповідачем не було надано обґрунтованої відповіді щодо причин відмови в задоволенні її заяви, позивач звернулася до суду з позовом про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

З цього приводу колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.

Відповідно до ст..19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Частиною 2 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до підпункту 10 пункту «б» ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Відповідно до ст..10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст.11 цього Закону, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Виходячи із змісту даних норм, колегія суддів приходить до висновку, що виконавчі органи рад створюються як допоміжні органи для виконання функцій та повноважень, делегованих їм даними радами та органами виконавчої влади і в своїй роботі вони підзвітні та підконтрольні цим радам та органам виконавчої влади.

Частиною 2 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до підпункту 10 п. «б» ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про наявність у відповідача, а саме - у його виконавчого органу, повноважень щодо розгляду заяви позивачки.

У зв`язку з вищезазначеним, колегія суддів приходить до висновку про визнання дій відповідача, направлених на відмову у розгляді заяви позивачки, протиправними та наявності підстав для зобов`язання відповідача розглянути дану заяву у встановленому законодавством порядку.

Щодо вимог у частині зобов'язання відповідача присвоїти поштову адресу дачному будинку, що знаходиться на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області, то в даному випадку суд не може підміняти інші органи влади та зобов'язувати уповноважений орган прийняти рішення визначеного судом змісту, а відтак, зобов'язуючи відповідача прийняти рішення певного змісту, суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень.

Згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені правильно і повно, але при цьому суди допустилися порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Зважаючи на те, що судами при розгляді справи правильно та повно встановлені фактичні обставини справи, однак при прийнятті рішення допущені порушення норм матеріального права, які призвели до помилки при постановленні судових рішень, а також те, що у справі не вимагається збирання або додаткова перевірка доказів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про доцільність скасування постановлених у справі рішень та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні касаційної скарги ОСОБА_4 - відмовити.

Постанову Сумського районного суду Сумської області від 26 вересня 2013 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у розгляді заяви позивачки про присвоєння поштової адреси дачному будинку.

Зобов`язати Косівщинську сільську раду Сумського району Сумської області розглянути заяву позивача у встановленому законом порядку.

Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: