Постанова

Іменем України

31 липня 2019 року

м. Київ

справа № 725/1490/17

провадження № 61-30173св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Олійник А. С. (суддя - доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 вересня 2017 року у складі судді Стоцької Л. А. та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 14 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Перепелюк І. Б., Височанської Н. К. Яремка В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів.

Позов обгрунтовано тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між ними розірвано. Рішенням Першотравневого районного суду від 27 травня 2013 року з ОСОБА_2 на її користь стягнуто аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі по 500,00 грн щомісячно до досягнення повноліття дитиною.

Позивач просила збільшити розмір аліментів, визначений рішенням суду, стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 1 000,00 грн щомісячно.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 01 червня 2017 року, з висновками якого погодився Апеляційний суд Чернівецької області в ухвалі від 08 серпня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Розмір аліментів, визначений рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 27 травня 2013 року, змінено. Визначено стягувати з ОСОБА_2 аліменти у твердій грошовій сумі на користь ОСОБА_1 на утримання дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі по 850 гривень щомісячно і до повноліття дитини. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2 є повнолітньою особою працездатного віку, за станом свого здоров`я може працювати та зобов`язаний матеріально утримувати власну дитину. Розмір аліментів у сумі 850,00 грн щомісячно не порушує його права та законні інтереси.

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 850,00 грн щомісячно до його повноліття з усіх видів заробітку з дня пред`явлення позову.

Заяву мотивовано статтею 191 СК України, просила визначити момент присудження аліментів саме від дня пред`явлення позову, оскільки, такий відсутній в ухваленому рішенні суду та унеможливлює проведення перерахунку державним виконавцем.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій за наслідками розгляду заяви

УхвалоюПершотравневого районного суду м. Чернівці від 28 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 14 листопада 2017 року, відмовлено в ухваленні додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів. Судом першої інстанції зазначено, що судовим рішенням від 01 червня 2017 року вирішувалося питання щодо зміни розміру аліментів, які присуджені рішенням суду від 03 липня 2013 року, тому у цьому випадку відсутні підстави для застосування положень статті 191 СК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

07 грудня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

У травні2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до розпорядження від 11 червня 2019 року № 652/0/226-19 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи», відповідно до пунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року №7 «Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки» доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не зазначено строк, з якого необхідно стягувати аліменти, а згідно з вимогами частини першої статті 191 СК України стягнення необхідно проводити від дня пред`явлення позову.

Збільшення розміру аліментів є аліментами, як і попередній їх розмір має такий самий статус аліментів, і стягнення необхідно проводити від дня пред`явлення позову.

Заперечення на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходили.

Обставини справи, встановлені судами

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 01 червня 2017 року змінено розмір аліментів, визначений рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 27 травня 2013 року.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 220 ЦПК України 2004 року суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Статтею 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Згідно із частиною першою статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України 2004 року рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Із системного аналізу зазначених норм права Верховний Суд дійшов висновку, оскільки аліменти на утримання дитини присуджені рішенням Першотравневого районного суду від 27 травня 2013 року, предметом позову є збільшення розміру аліментів,тому у цьому випадку аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Визначені статтею 220 ЦПК України 2004 року для ухвалення додаткового рішення відсутні.

Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, а також до власного тлумачення норм матеріального права.

З урахуванням того, що доводи касаційної скарги, є ідентичними вимогам апеляційної скарги заявника, яким суд апеляційної інстанції надав належну оцінку, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника.

Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 09 липня 1997 року). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії» від 20 травня 2010 року).

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цьому випадку оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 14 листопада 2017 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

Г. І. Усик