Постанова

Іменем України

31 липня 2019 року

м. Київ

справа № 643/1345/17

провадження № 61-17434св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Олійник А. С. (суддя - доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Державний концерн «Укроборонпром»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2017 року у складі судді Харченко А. М. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 01 березня 2018 року у складі колегії суддів: Хорошевського О. М., Бровченка І. О., Кружиліної О.А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного концерну «Укроборонпром» (далі - ДК «Укроборонпром») про відшкодування моральної шкоди.

Позов обґрунтовано тим, що ДК «Укроборонпром»є засновником Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (далі - ХДАВП), де позивач працює на сьогодні. Відповідач є органом управління ХДАВП, призначеного постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 15 липня 2015 року. ХДАВП протягом останніх двох років затримувало, а надалі припинило виплати заробітної плати.

Рішенням Господарського суду Харківської області стягнуто основну частину боргу, але ХДАВП рішення суду не виконало. Державна виконавча служба України виконала судове рішення у липні 2016 року. Отримані гроші позивач витратив на повернення боргів.

З листопада 2015 року позивач звертався до відповідача із скаргами щодо порушення його трудових прав на підпорядкованому йому підприємстві та просив прийняти рішення. Суму боргу із заробітної плати за квітень 2015 року - січень 2016 року позивач не отримав. У ХДАВП перед позивачем виник новий борг із виплати заробітної плати, починаючи з лютого 2016 року.

Заробітна плата на ХДАВП є єдиним джерелом доходів позивача. Моральні страждання спричинені невиплатою заробітної плати виявилися в погіршенні стану його здоров`я, відчуття приниження людської гідності при зверненні до родичів чи знайомих з метою позики грошей для придбання дешевої їжі та сплати послуг громадського транспорту, телефонного зв`язку, житлово-комунальних послуг, погіршення взаємовідносин з членами родини, неможливості придбання нових речей, задоволення своїх духовних та спортивних потреб, участі у судових засіданнях.

З урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, просив суд зобов`язати відповідача виплатити йому компенсацію завданої йому моральної шкоди у сумі 244 224,00 грн, посилаючись на те, що ХДАВП не виплатило йому борг із заробітної плати за період з квітня 2015 року до вересня 2017 року, за виключенням заробітної плати за березень 2017 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2017 року у позові ОСОБА_1 до ДК «Укроборонпром» про відшкодування моральної шкоди відмовлено. Судові витрати віднесено за рахунок держави.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з недоведеності спричинення відповідачем моральної шкоди позивачу.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 01 березня 2018 року апеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2017 року залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтовано тим, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи та надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ДК «Укроборонпром» не відповідає за зобов`язаннями ХДАВП. Клопотань про залучення до участі у справі співвідповідачів заявлено не було.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Московського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 01 березня 2018 року, просив скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення, не передаючи справу на новий розгляд.

Рух справи у суді касаційної інстанції

10 травня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що відмовляючи у позові, суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги, що ХДАВП було порушено законні права позивача, не з`ясували обставини щодо належного відповідача у справі, моральні страждання, не встановлено суми, яку відповідач має відшкодувати позивачу за завдану моральну шкоду.

Судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги прецедентну практику Європейського суду з прав людини.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу ДК «Укроборонпром» мотивовано тим, що касаційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, судові рішення є законними, обгрунтованими та такими, що прийняті без порушень норм матеріального та процесуального права.

Концерн не має повноваження щодо трудових правовідносин, що виникають між підприємством-учасником концерну та найманим працівником такого підприємства.

Суди дійшли правильного висновку, що ХДАВП, який є роботодавцем ОСОБА_1 , порушено право позивача на оплату праці. Концерн у трудових відносинах із позивачем не перебувавав, не порушував його право на оплату праці та не міг завдати позивачу моральної шкоди, оскільки не є належним відповідачем у справі.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ОСОБА_1 працює на ХДАВП.

Заборгованість із заробітної плати ОСОБА_1 станом на 01 лютого 2016 року становила 49 808,75 грн.

Згідно із наказом на примусове виконання рішення суду від 15 березня 2016 року, виданого 01 квітня 2016 року Господарським судом Харківської області, стягнуто з ХДАВП на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у сумі 41 789,75 грн, який виконано станом на серпень 2016 року.

Відповідно до наказу на примусове виконання рішення суду від 21 грудня 2016 року, виданого 04 січня 2017 року Господарським судом Харківської області, стягнуто з ХДАВП на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати в розмірі 2 756,23 грн.

Згідно із довідкою № 61/93 від 30 березня 2017 року ОСОБА_1 не перебуває та не перебував у трудових відносинах із ДК «Укроборонпром».

Рішеннями Господарських судів Харківської області встановлено, що саме ХДАВП порушило законні права ОСОБА_1 , а саме право на оплату праці та отримання компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 року № 993 «Про деякі питання ДК «Укроборонпром», зі змінами та доповненнями, одним з державних підприємств-учасників ДК «Укроборонпром» є ХДАВП.

Згідно з пунктами 8, 9 Статуту ДК «Укроборонпром» концерн не несе відповідальності за зобов`язаннями його учасників, учасники не несуть відповідальності за зобов`язаннями концерну.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» визначено, що концерн є суб`єктом управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

ДК «Укроборонпром» не несе відповідальність за зобов`язаннями ХДАВП.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частиною першою статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП Українивідшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Частиною першою статті 118 Господарського кодексу України встановлено, що об`єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Згідно із частинами першою та п`ятою статті 120 Господарського кодексу України, господарські об`єднання утворюються як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об`єднання підприємств, передбачені законом.

Концерном визнається статутне об`єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об`єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 року № 993 «Про деякі питання ДК «Укроборонпром», зі змінами та доповненнями, одним з державних підприємств-учасників Державного концерну «Укроборонпром» є Харківське державне авіаційне виробниче підприємство.

Згідно із пунктами 8, 9 Статуту Державного концерну «Укроборонпром», концерн не несе відповідальності за зобов`язаннями його учасників, учасники не несуть відповідальності за зобов`язаннями концерну.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» концерн є суб`єктом управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Досліджуючи питання щодо належності відповідача у справі, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що ДК «Укроборонпром» у трудових відносинах із позивачем не перебувавав, не порушував його право на оплату праці, не відповідає за зобов`язаннями ХДАВП та не міг завдати позивачу моральної шкоди, оскільки не є належним відповідачем у справі.

Суди першої та апеляційної інстанцій обгрунтовано зазначили, що оскільки жодних прав позивача відповідачем не порушено, то правові підстави про відшкодування моральної шкоди відсутні.

Доводи касаційної скарги, що судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги прецедентну практику Європейського суду з прав людини, Верховний Суд відхиляє з огляду на те, що позивачем не наведено жодного судового рішення Європейського суду з прав людини, яке б підтверджувало порушення прав позивача як працівника ХДАВП, з боку концерну.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, які зводяться до переоцінки доказів та незгоди із судовими рішеннями у справі, Верховний Суд зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій належно встановили обставини справи, надали належну оцінку доводам позивача та наданим доказам у справі, з'ясували питання належного відповідача, правильно здійснили тлумачення норм матеріального права та застосували їх до спірних правовідносин.

Встановлення обставин справи і перевірка їх доказами не належить до компетенції суду касаційної інстанції (частина перша статті 400 ЦПК України).

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права є необгрунтованими.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цьому випадку оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 01 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко