Постанова

Іменем України

30 червня 2020 року

м. Київ

справа №755/8331/17

провадження №61-9645св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2018 року у складі судді Гончарука В. П. та постанову Київського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року у складі колегії суддів Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду до ОСОБА_2 , з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість у розмірі 88 868 грн та пеню у розмірі 13 554, 57 грн, три відсотки річних у розмірі 1446,24 грн та інфляційні втрати у розмірі 16 740,08 грн, що разом складає 120 608,89 грн.

Позов мотивовано тим, що 04 серпня 2016 року між сторонами укладено договір, відповідно до якого позивачем було проведено зовнішнє оздоблення металевими панелями (вентильований фасад та дах) об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна ціна договору становила 586 868 грн. Разом з тим, 27 вересня 2016 року сторонами підписано акт здачі - приймання виконаних робіт на суму 143 575 грн, а робота по вказаному об`єкту завершена 01 жовтня 2016 року.

Відповідачу надіслано акт прийому-здачі виконаних робіт на підпис з проханням сплатити заборгованість за поставлені матеріали та вартість виконаних робіт на суму 88 868 грн. Разом з тим, відповідач відмовився підписати акт здачі - приймання виконання робіт № 2 та сплатити заборгованість.

У зв`язку з наведеним ОСОБА_2 має заборгованість у розмірі 112 544,18 грн з яких: 88 868 грн - сума заборгованості по поставлених матеріалах та вартості виконаних робіт; 8675,37 грн - інфляційні витрати, 13 554,57 грн - пеня, 1446,24 грн - 3 % річних.

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ФОП ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на його користь 553 253,76 грн неустойки за неналежне виконання робіт відповідно до договору.

Зустрічний позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 зазначається, що відповідно до умов договору підрядник ФОП ОСОБА_1 зобов`язався на свій ризик, у встановлений договором термін, у межах договірної ціни, власними й залученими ресурсами і коштами виконати будівельні роботи з виготовлення і поставки матеріалів та монтажу на об`єкті і здати замовникові, а замовник зобов`язався прийняти виконані роботи та оплатити їх. Орієнтована договірна ціна робіт, наведена в додатку № 1, склала 586 868 грн. Графік фінансування робіт був визначений сторонами у додатку №3 до договору.

ОСОБА_2 свої зобов`язання щодо належного фінансування робіт виконав, що підтверджується копіями розписок про отримання готівкових коштів й оплата за договором була здійснена на загальну суму 498 000 грн, а залишок оплати у сумі 88 868 грн повинен був бути сплачений після закінчення виконання належним чином робіт, визначених договором та підписання сторонами акту виконання робіт. Однак, підрядник своєчасно та якісно роботи не виконав, що є підставою для стягнення з нього неустойки.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року, позов ФОП ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 88 898 грн, три відсотки річних у розмірі 1446,24 грн, інфляційні витрати - 16 740 грн, що разом складає 107 084, 24 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що відповідачем не надано доказів, що саме ФОП ОСОБА_1 неякісно виконані будівельні роботи чи не виконано зобов`язання в частині поставлення матеріалів, необхідних для виконання робіт відповідно до договору від 04 серпня 2016 року.

Між відповідачем ТОВ ,»Науково-Виробничий центр ХЕМА» та ТОВ «ІБК Термастіл Україна» було укладено договір на проведення будівельних робіт, в тому числі і на проведення аналогічних робіт, які були проведені позивачем ФОП ОСОБА_1 . Розмежування вказаних робіт між виконавцями замовником проведено не було. Водночас відповідачем за первісним позовом ОСОБА_2 сплачено ФОП ОСОБА_1 498 000 грн на виконання умов договору від 04 серпня 2016 року, що свідчить про виконання умов договору зі сторони ФОП ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог, у зв`язку з чим зустрічний позов про стягнення коштів є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_2 , не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та відмовити у задоволенні первісного позову, а вимоги зустрічного позову задовольнити.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що залишок оплати (остаточний розрахунок у сумі 88 868 грн) повинен був бути здійснений ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 після закінчення виконання належним чином робіт, визначених договором та підписання сторонами акту виконаних робіт (пункт 5.3. Договору). Проте, ФОП ОСОБА_1 своєчасно та якісно роботи не виконав. Підтвердженням факту прострочення виконання ФОП ОСОБА_1 робіт, визначених договором, є відсутність підписаного сторонами акту виконаних робіт та численне листування ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Законодавством встановлено право підрядника на отримання плати від замовника у випадку належного виконання роботи: після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Разом з тим, ФОП ОСОБА_1 не було здано, а ОСОБА_2 прийнято роботу за договором, робота виконана ФОП ОСОБА_1 неналежним чином (неповністю та з порушенням вимог щодо якості), з суттєвим простроченням. Остаточна здача роботи ОСОБА_2 не відбулася.

В акті здачі-приймання виконаних робіт вказано, що станом на 27 вересня 2016 року ОСОБА_2 має претензії до ФОП ОСОБА_1 стосовно якості монтажних робіт, а саме: не щільно укладена мінеральна вата в профілі, не щільно та з перекосами зафіксовано вітрозахисну мембрану. Вказане спростовує твердження ФОП ОСОБА_1 про те, що роботи були прийняті ОСОБА_2 без зауважень.

У ОСОБА_2 відсутні підстави для оплати таких неякісних, прострочених і неприйнятих ним робіт у ФОП ОСОБА_1

ФОП ОСОБА_1 лише 13 квітня 2017 року надіслав на адресу ОСОБА_2 акт здачі-приймання виконаних робіт № 2, на який ОСОБА_2 ФОП ОСОБА_1 своєчасно була надана мотивована відмова від його підписання. Тобто, ОСОБА_2 своєчасно заявив про недоліки у роботі ФОП ОСОБА_1 , а тому акт здачі-приймання виконаних робіт № 2 на суму на суму 88 898 грн, підписаний в односторонньому порядку ФОП ОСОБА_1 , не може вважатися актом, який свідчить про прийняття робіт та є підставою для розрахунків по договору.

Вказані обставини в сукупності та взаємозв`язку свідчать про те, що роботи не були завершеними ФОП ОСОБА_1 належним виконанням у відповідності з умовами договору та були неякісними. Тобто фактично роботи не були реально якісно виконані ФОП ОСОБА_1 , а акт здачі-приймання виконаних робіт № 2 не відповідав ані вимогам договору, ані вимогам частини четвертої статті 882 ЦК України.

З моменту закінчення встановленого терміну виконання робіт (з 16 вересня 2016 року) по дату закінчення виконання ТОВ «БУДСЕРВІСЗАХІД» робіт, передбачених договором підряду від 06 червня 2017 року, по усуненню недоліків на покрівлі лабораторного приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , що були виявлені під час виконання будівельних робіт стороною попереднього підрядника: ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ІБК «Термастіл-Україна» (30 червня 2017 року), ОСОБА_2 має право на стягнення з ФОП ОСОБА_4 неустойки за час прострочення виконання робіт за Договором у розмірі 553 253,76 грн, тобто за період 16 вересня 2016 року по 30 червня 2017 року.

Судами попередніх інстанцій не враховано наявність листування сторін, з якого вбачається неналежне виконання ФОП ОСОБА_1 робіт, визнання ФОП ОСОБА_1 фактів наявності недоліків, несвоєчасного виконання робіт та неустойки за час прострочення виконання робіт. Також суди безпідставно та не надали оцінки тій обставині, що відсутній підписаний обома сторонами акт здачі-прийняття робіт, а акт здачі-прийняття робіт № 2 підписаний лише ФОП ОСОБА_1 без врахування недоліків виконаної ним роботи та мотивованих заперечень і вказівок на недоліки роботи зі сторони ОСОБА_2 .

Також судами не надано оцінки тій обставині, що акт здачі-прийняття робіт № 2 був направлений ОСОБА_2 лише 13 квітня 2017 року, тобто майже через 9 місяців після закінчення терміну виконання роботи.

Обґрунтованість вимог зустрічного позову щодо права ОСОБА_2 на стягнення неустойки підтверджується: встановленим договором терміном виконання робіт ФОП ОСОБА_1 (по 15 вересня 2016 року), відсутністю підписаного обома сторонами акту здачі-приймання робіт без зауважень, направлення ФОП ОСОБА_1 односторонньо підписаного акту здачі-приймання робіт № 2 від 13 квітня 2017 року, тобто майже через 9 місяців після закінчення терміну виконання робіт; надання ОСОБА_2 мотивованої відмови від підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт № 2 (листи № 6 від 21 квітня 2017 року та № 11 від 19 травня 2017 року); відсутність акту здачі-прийняття виконаних робіт зі вказівкою про відмову ОСОБА_2 від підписання такого акту.

Конкретних обставин та підстав для часткового задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову судами першої та апеляційної інстанцій не зазначено. Судом фактично наведено загальні норми матеріального права без ґрунтовної оцінки доводів та аргументів учасників справи.

Судами неправильного застосовано положення статей 610-612, 846, 852, 854, 857, 882, 883 ЦК України та з порушено вимоги статей 10, 235. 263, 264. 265 ЦПК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У червні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ФОП ОСОБА_1 на касаційну скаргу ОСОБА_2 .

Разом з тим, вказаний відзив колегія суддів не бере до уваги, оскільки він не відповідає вимогам частини четвертої статті 395 ЦПК України, зокрема, не містить доказів надсилання його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Фактичні обставини, встановлені судами

04 серпня 2016 року між підрядником ФОП ОСОБА_1 та замовником ОСОБА_2 було укладено договір, за умовами якого підрядник ФОП ОСОБА_1 зобов`язався на свій ризик, у встановлений договором термін, у межах договірної ціни, власними й залученими ресурсами й коштами виконати будівельні роботи з виготовлення і поставки матеріалів та монтажу на «Об`єкті» і здати замовникові, а замовник зобов`язався прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Відповідно до договору «Об`єктом» є лабораторія за адресою: АДРЕСА_1 .

Орієнтована договірна ціна робіт, наведена в додатку № 1 становила 586 868 грн.

Відповідно до пункту 4.1 договору, строки виконання робіт передбачаються календарним графіком виконання робіт (додаток №2), що є невід`ємною частиною договору.

Згідно з пунктом 5.1 до початку виконання етапу робіт сторони погоджують Графік фінансування (додаток №3) з урахуванням календарного графіка виконання робіт, що є невід`ємною частиною договору на виконання робіт.

Відповідно до пункту 5.2 договору замовник забезпечує безперервне фінансування будівництва об`єкта відповідно до Графіку фінансування, виконує проміжні платежі на підставі Акту виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт підрядник передає замовнику не пізніше 25-го числа звітного місяця. Замовник протягом 3-х робочих днів перевіряє перелік, кількість, якість робіт указаних в акті й підписує його чи відмовляє в підписанні вказуючи на недоліки. У разі мотивованої відмови сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань і термінів їх виконання, а у разі непредставлення недоліків у зазначений термін, роботи вважаються прийнятими і підрядник має право скласти односторонній Акт, який є підставою для розрахунків по договору, що не звільняє підрядника від усунення допущених з його вини помилок. Замовник розраховується за етапи робіт згідно з Графіком фінансування.

Відповідно до пункту 5.3 остаточний розрахунок за виконанні роботи з підрядником здійснюються протягом 3-х робочих днів після підписання останнього акту виконаних робіт.

Відповідно до додатку № 1 до договору договірна ціна склала 586 868 грн, з яких: 373 766 грн - виготовлення і поставка матеріалів фасаду і покрівлі; 21 000 грн - доставка, 192 102 грн - монтаж матеріалів фасаду і покрівлі.

Відповідно до пункту 9.1 договору підрядник виконує роботи відповідно до проектної документації, будівельних норм і правил, календарного графіку виконання робіт.

Відповідно до додатку № 2 до договору встановлено, що роботи виконуються у строк до 15 вересня 2016 року включно.

27 вересня 2016 року сторонами підписано акт здачі - приймання виконання робіт на суму 143 575 грн, крім іншого в акті зазначено, що станом на 27 вересня 2016 року ОСОБА_2 має претензії до ТОВ «ІБК Термастіл Україна» стосовно якості монтажних робіт, а саме: не щільно укладена мінеральна вата в профіля, не щільно та з перекосами зафіксовано вітрозахисну мембрану.

01 жовтня 2016 року підрядником ФОП ОСОБА_1 складено акт здачі-приймання виконання робіт №2, відповідно до якого вартість поставлених матеріалів з доставкою на об`єкт з ПДВ склала 40 341 грн; вартість виконаних робіт з ПДВ склала 48 527 грн. Сторони не мають претензій одна до одної, проте вказаний акт замовником ОСОБА_2 не підписано.

13 квітня 2017 року ФОП ОСОБА_1 на адресу відповідача у справі ОСОБА_2 направлена претензія щодо сплати заборгованості за поставлені матеріали та виконанні роботи згідно договору від 04 серпня 2016 року в сумі 88 868 грн.

Вказана вимога підрядника залишена без виконання замовником.

Також установлено, що між ОСОБА_2 та ТОВ «Науково-Виробничий центр ХЕМА» було укладено договір на проведення будівельних робіт в тому числі і на проведення аналогічних робіт, які проведені позивачем ФОП ОСОБА_1 . При цьому, розмежування вказаних робіт між виконавцями не проведено.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (стаття 846 ЦК України).

Статтею 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно зі статтею 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Статтею 610 ЦК Українивстановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Установивши, що підрядник виконав взяті на себе зобов`язання, а замовник не розрахувався за останній етап робіт, зокрема не сплатив вартість поставлених матеріалів з доставкою на об`єкт у розмірі 40 341 грн та вартість виконаних робіт у розмірі 48 527 грн, на загальну суму 88 868 грн, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_2 вказаної суми з урахуванням 3% річних та інфляційний втрат, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

Під час розгляду справи позивач належними та допустимими доказами не довів, що саме ФОП ОСОБА_1 неякісно виконані будівельні роботи відповідно до договору від 04 серпня 2016 року.

В акті здачі-приймання робіт від 27 вересня 2016 року, на який посилається ОСОБА_2 , останнім, як замовником висловлені претензії щодо якості виконаних робіт стосовно юридичної особи ТОВ «ІБК Термастіл Україна», з яким укладений договір замовником ТОВ «НВЦ Хема», а не претензії до підрядника ФОП ОСОБА_1 .

Матеріали справи не містять доказів, що ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ІБК Термастіл Україна» укладали договір про спільне виконання робіт на «Об`єкті» - будівля по АДРЕСА_1 , чи договір згідно, якого один із підрядників виступав генеральним підрядником, а інший виступав субпідрядником.

Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 , як замовник, пред`являв претензії щодо виконання робіт ФОП ОСОБА_1 в межах виконання договору 04/08-1, до пред`явлення претензії останнього щодо виконання зобов`язань по оплаті наданих послуг та поставлених матеріалів, суду не надано.

Відповідачем належними і допустимими доказами не доведено, що при укладенні договору №04/08-1, укладеного між ОСОБА_2 та підрядником ФОП ОСОБА_1 , а також при укладенні договору №01/08-1 від 01 серпня 2016 року між ТОВ «Інженерно-будівельна компанія «Термастіл Україна» та ТОВ «Науково-виробничий центр «Хема» замовниками вказаних робіт ОСОБА_2 та ТОВ «НВЦ «Хема» проводилися розмежування обсягу та переліку виконання робіт між підрядниками - підрядником ФОП ОСОБА_1 та підрядником ТОВ «Інженерно-будівельна компанія «Термастіл Україна», у зв`язку з чим, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правильно виходив з того, що нести солідарну відповідальність один з підрядників за невиконання робіт іншим не може.

Суди попередніх інстанцій дали належну оцінку доводам ОСОБА_2 , зокрема висновку №123 експертного будівельно-технічного дослідження від 31 березня 2017 року, у якому експертом досліджувалася якість та об`єми виконання робіт в межах договору між ТОВ «НВЦ «ХЕМА» та ТОФ «ІБК Термастіл Україна». В межах виконання договору між вказаними юридичними особами проводилася і судова будівельно-технічна експертиза №2605 від 23 серпня 2018 року і саме на виявлення недоліків у виконаній роботі ТОВ «ІБК Термастіл Україна» було звернуто увагу і в рішенні господарського суду міста Києва від 22 серпня 2017 року та постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 22 березня 2018 року у справі за позовом ТОВ «ІБК «Термастіл-Україна» до ТОВ «НВЦ «ХЕМА» про визнання недійсним акта здачі-приймання робіт та стягнення заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат, за зустрічним позовом ТОВ «НВЦ «ХЕМА» до ТОВ «ІБК «Термастіл-Україна» про стягнення неустойки за несвоєчасне виконання монтажних робіт, відшкодування вартості виправлених недоліків.

За своїм змістом усі доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на необхідність переоцінки цих доказів і обставин, надання переваги одних доказів, над іншими.

У справі, яка переглядається, судами надано належну оцінку всім наданим сторонами доказам, до переоцінки яких, в силу приписів статті 400 ЦПК України, суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів попередніх інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2018 року, постанову Київського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська