Постанова

Іменем України

26 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 600/514/15-ц

провадження № 61-15587св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - прокурор Козівського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго»,

представник позивача - Головацький Володимир Федорович,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом прокурора Козівського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго» до ОСОБА_5 про відшкодування збитків за касаційною скаргою ОСОБА_5на ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області у складі судді Парандюк Т. С. від 28 листопада 2016 року

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року прокурор Козівського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго» (далі - ВАТ «Тернопільобленерго») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування збитків у розмірі 10 099,89 грн, завданих безобліковим користуванням електричною енергією.

Заочним рішенням Козівського районного суду Тернопільської області у складі судді Кренцеля М. І. від 22 червня 2015 року позов прокурора Козівського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, ВАТ «Тернопільобленерго» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ВАТ «Тернопільобленерго» 10 099,89 грн на відшкодування збитків, завданих безобліковим користуванням електричною енергією.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов прокурора Козівського району Тернопільської області, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_5 самовільно поза приладом обліку використав електричну енергію, про що складено акт про порушення Правил користування електричною енергією для населення від 05 березня 2015 року. Внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, ВАТ «Тернопільобленерго» завдано збитки.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 28 листопада 2016 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_5 на заочне рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 22 червня 2015 року.

Апеляційний суд, відмовляючи у у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_5 на заочне рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 22 червня 2015 року, виходив із того, що відповідачем не дотримано порядок перегляду заочного рішення суду, передбачений статтею 228 ЦПК України 2004 року.

У грудні 2016 року ОСОБА_5 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що він не повідомлявся судом першої інстанції про місце та час розгляду справи у встановленому законом порядку, оскільки перебував у складі Збройних Сил України, які переведені на воєнний стан, що є підставою для обов'язкового зупинення провадження у справі згідно з пунктом 3 частини першої статті 201 ЦПК України. Отже, суд першої інстанції не мав законних підстав розглядати справу по суті, а його рішення за результатом такого розгляду є незаконним, ухвалене всупереч вимогам частини першої статті 224 ЦПК України 2004 року, тому не може називатись заочним і він на законних підставах оскаржив його у загальному порядку.

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

12 квітня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

У пункті 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно з статтею 228 ЦПК України 2004 року заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ЦПК України 2004 року у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Судом установлено, що відповідач у порядку статті 228 ЦПК України 2004 року не звертався до Козівського районного суду Тернопільської області із заявою про перегляд заочного рішення, яке було ухвалено 22 червня 2015 року.

Отже, висновки суду апеляційної інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону та узгоджуються з нормами права, які судом правильно застосовані, оскільки районним судом ухвалено заочне рішення, порядок перегляду якого визначено у статті 228 ЦПК України 2004 року.

Посилання касаційної скарги на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене всупереч вимогам частини першої статті 224 ЦПК України 2004 року, оскільки відповідач не повідомлявся судом першої інстанції про місце та час розгляду справи у встановленому законом порядку, тому не може називатись заочним і законним, можуть бути предметом перегляду заочного рішення судом, що його ухвалив, і лише у разі відхилення такої заяви - апеляційним судом, але в порядку апеляційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 231 ЦПК України 2004 року.

Інші доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 28 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Ю. В. Черняк